Нова формула розрахунків від уряду
З 1 січня 2024 року запрацювала нова система оплати праці держслужбовців: 70% зарплати становить посадовий оклад і лише 30% — премія. До 2024 року зарплата держслужбовця мала таке співвідношення: 40% — оклад, 60% — варіативна складова: премії, надбавки за вислугу, ранг, інтенсивність праці через брак кадрів, коли один працівник виконував роботу за декількох. Тепер же премія не може перевищувати 30%.
На перший погляд, ідея обмежити премії справедлива. Надто під час повномасштабної війни. Однак на практиці нова формула від Кабміну загрожує руйнацією кістяка державної влади. Бо виплати захмарних премій були одиничними. Зате преміальна частина дозволяла платити рядовим держслужбовцям хоча б на рівні касирів у супермаркеті.
Як стверджує нардеп Віталій Безгін, при цьому скорочення не зачепило чиновників категорії А й керівників «елітарних» міністерств. До таких у прикінцевих положеннях ЗУ «Про держбюджет на 2024 рік» зарахували Мінфін, Мінекономіки, Мінцифри й Мін'юст.
Джерела LB.ua у Міністерстві юстиції поділилися, що середня й нижня ланки службовців — головні спеціалісти, кадровики, діловоди, бухгалтери — за перший місяць 2024 року отримали в середньому не більш ніж 10 тис. гривень. Тоді як до Нового року виплати могли бути удвічі більшими.
Цікаво, що бюджет-2024 з новими розрахунками зарплат держслужбовців ухвалили 9 листопада 2023 року. А саму постанову Кабміну №1409 з формулою «70 на 30» пізніше — 29 грудня 2023 року.
Довідка:
1) категорія А (вищий корпус державної служби) стосується:
— керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників;
— керівника апарату (секретаріату) постійного допоміжного органу, утвореного Президентом України;
— державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств;
— керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їхніх заступників;
— керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їхніх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їхніх заступників, голови Державної судової адміністрації України та його заступників;
— керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, і їхніх заступників;
2) категорія Б — це посади:
— керівників і заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію АРК, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
— керівників державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію АРК, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
— керівників і заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів;
3) категорія В — це інші посади державної служби, не зараховані до категорій А і Б.
Загальна кількість посад державної служби, за штатним розписом — 206 151: 118 954 держслужбовці категорії В, 40 737 категорії Б, 231 категорії А.
Хто отримав менше?
Максим Козицький, керівник Львівської обласної військової адміністрації, у матеріалі для LB.ua уже роз'яснив, що під дію постанови КМУ № 1409 потрапили близько 600 працівників ЛОВА, крім голови, першого заступника й заступників голови, представників патронатної служби (помічники, радники, консультанти), які не є держслужбовцями.
Порівняймо: до 2024 року керівник апарату отримував на руки 55 тис. гривень, начальник управління — 35 тис. грн, начальник відділу — 23 тис. грн, головний спеціаліст — 17 тис. грн.
З 2024 року керівник апарату — 27 тис. грн, начальник управління — 18 тис. грн, начальник відділу — 12 тис. грн, головний спеціаліст — 11 тис. грн. Тобто зниження зарплат працівників ЛОВА становить від 36 до 50 відсотків залежно від посади.
На обласному рівні (ОВА) посадовий оклад, скажімо, головного спеціаліста відділу діловодства, відділу мобілізаційної роботи й багатьох інших становить 10 309 гривень. Якщо вислуга років максимальна й установили найбільшу премію, він може одержати не більш ніж 13,5 тис. грн. Тоді як у 2023 році з усіма надбавками отримував 17 тис. грн.
На районному ж рівні (РДА) ситуація ще гірша. Заробітна плата спеціаліста такого самого рівня після відрахування податків становите 11 тис. грн. І тут мова про фахівців з максимальною вислугою років.
«Тоді постає питання: як залучити молодь на державну службу, коли на аналогічних посадах на обласному рівні заробітна плата становитиме менш ніж 11 тис. грн, а на районному — менш ніж 9 тис. грн», — риторично запитує Козицький.
«І ще один приклад. У типовому держвідділі на районному рівні зі штатною чисельністю п'ять осіб через брак кадрів працюють як правило дві особи. На практиці вони й далі будуть змушені виконувати обов’язки всіх п'яти осіб за “штаткою”, а отримуватимуть відтепер зарплату за двох осіб. Бо всі надбавки за інтенсивність праці зняті. Фактично їхнє грошове утримання знизилося зі 17 тис. грн (у 2024) році до 13,5 тис. грн. Чи довго “протримаються” ці дві людини?» — зазначає начальник Львівської обласної військової адміністрації.
Наприкінці січня Кабмін таки вніс зміни й дозволив обласним і районним адміністраціям збільшувати оклади працівників удвічі коштом місцевих бюджетів. Як тепер це зробити — теж питання, бо бюджети ж сформували ще минулого року.
На центральному рівні подекуди ситуація з виплатами покращала. Співрозмовник LB.ua у Міністерстві енергетики розповів, що до 2024 року оклад головного спеціаліста був на рівні 11,3 тис. грн, а з преміями та вислугою років у середньому зарплата сягала 17 тис. грн.
«Тепер же оклад переглянули й стало навіть краще. За січень я отримав лише окладу 29 186 гривень, плюс вислуга, без премії — разом вийшло майже 39 тисяч гривень. Звісно, ті, хто в міністерстві обслуговує нашу роботу, не задоволені, бо вони якраз отримали менше. Це ті, хто виконує технічні функції: кадри, канцелярія, діловоди, бухгалтери й інші. Але вони не формують державної політики», — зазначив держслужбовець.
Така сама ситуація в Пенсійному фонді столиці. Керівниця одного відділу запевнила, що оклади для категорії Б зросли в середньому на 20 %.
«Звісно, скоротили відсоток премій. Але вони й до цього не були безмежними. То на руки за січень отримали до 40 тис. грн. Тоді як раніше було 23–25 тис. грн», — розповіла вона не під запис.
А от у Мінветеранів ситуація протилежна. Один головний спеціаліст анонімно розповів LB.ua, що до 2024 року середній оклад у відомстві становив 11,3 тис. грн.
«Плюс премія, надбавка за інтенсивність праці через нестачу людей, надбавка за вислугу років — усе це давало можливість отримувати на руки трохи більш ніж 20 тис. грн. “Інтенсивка” була дуже важливою складовою. Бо через нестачу людей фактично виконуєш роботу кількох. За січень отримали лише голий оклад. Після вирахування податків це менш як 9,5 тис. грн. Обіцяли перерахувати. Тож чекаємо», — скаржиться чиновник.
У Міністерстві юстиції теж проблеми. У прикінцевих положеннях закону про держбюджет його вказано як «елітарний», тому негативні зміни фактично не торкнулися керівного складу й центрального апарату — 1500 осіб. «А от у 15 тисяч працівників у регіонах біда. Головбухи там отримали по 8 тис. грн. Начальник у територіальних органах управління — по 12–15 тис. грн. А це люди, які десятками років тягнули фінансову, паперову, технічну, організаційну роботу. Влада змінювалася, очільники приходили й відходили, а ці люди знають усю кухню держслужби головами, руками, ногами. Нові кадри, молодь на такі зарплати не підуть. Учити їх буде нікому. Це насправді колапс», — припустив співрозмовник.
Комітет попереджає. Мінфін відповідає
Нардеп Віталій Безгін вважає, що уряд продемонстрував, м’яко кажучи, несистемний підхід у реформуванні оплати праці держслужбовців.
«Для мене досі загадка, чому уряд ініціював постанову про нову формулу без необхідного законодавчого забезпечення. Формулу “70 на 30” пропонували європейські партнери. Тільки в них база оплати праці — це щонайменше тисяча євро. А в нас — 300–400 євро. Тому це не про справедливість. Особливо гостро це буде відчуватися на регіональному рівні, як ОВА, РВА», — упевнений Безгін.
Тому той самий голова департаменту ОВА буде отримувати на руки не більш ніж 17 тис. грн на місяць, прогнозує нардеп.
«Чи реально на такі кошти утримати професійні кадри? Звісно, ні. Держслужба в нас і так на ладан дихає, вона слабша за службу в органах місцевого самоврядування. А її пропонують, у принципі, зруйнувати», — застерігає Безгін.
Також він нагадує, що Україна повинна реформувати систему державного управління як одну зі складових майбутнього вступу до ЄС.
«Але підхід до зарплат має бути предметом переговорів. Бо якщо просто імплементуємо європейський підхід, але покладемо його на наші гроші, то це зруйнує публічну службу в країні. Тобто нам треба знайти гроші на посадові оклади, створити для цього спеціальний фонд. Звісно, без цього все не має сенсу. Без суттєвого збільшення окладу це все руйнівна історія», — підкреслює Безгін.
Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк повідомив LB.ua, що до нього з листом звернулися представники профспілок ПФУ, ветеранів й інших об’єднань. Аби вплинути на Кабмін і переглянути формулу «70 на 30».
У кінці січня депутат скерував звернення на ім'я голови уряду Дениса Шмигаля й запропонував унести зміни в постанову № 1409.
У відповіді Мінфін нагадав антикорупційну програму на 2023–2025 роки, у якій «визначені значні диспропорції, необґрунтовані заохочувальні виплати, низький рівень зарплати на місцевому рівні та наділення керівника значним обсягом дискреційних повноважень під час визначення розміру зарплати». Саме тому, мовляв, уряд запровадив «нову модель оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад (...), що передбачає посилення ролі окладу, зменшення варіативної складової».
Отже, актуальна система оплати праці залишиться.