Нова підстава для переформатування всієї ЦВК?
29 травня на сайті Верховної Ради був зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 30 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо підстав дострокового припинення повноважень членів комісії.
Авторкою проєкту є нардепка колишньої фракції ОПЗЖ і членкиня групи «Відновлення України» Антоніна Славицька. Адвокатка та багаторічна помічниця колишнього скандального голови ЦВК і нардепа Партії регіонів Сергія Ківалова ще у 2019 році привернула увагу НАБУ, коли на плівках майбутній член ВККС Сергій Остапець обіцяв через неї «віддячити за допомогу Павлу Вовку». Сама Славицька проходила у справі про корупцію в Окружному адміністративному суді як свідок. Та водночас виступала із заявами щодо неконституційності НАБУ.
Славицька у своєму проєкті пропонує доповнити статті базового закону новою підставою для припинення повноважень окремих членів ЦВК. А саме: «встановити, що повноваження члена Центральної виборчої комісії достроково припиняються у разі оголошення розпущеною депутатської фракції (депутатської групи), за пропозицією якої кандидатуру члена Центральної виборчої комісії було внесено Президентом України на розгляд Верховної Ради України. Подання про дострокове припинення членів ЦВК вносить голова Комісії або його заступник президенту у триденний строк від дня оголошення розпущеної депутатської фракції».
Цікаво, що таким чином колишня нардепка ОПЗЖ пропонує нові підстави для звільнення двох членів ЦВК, які були подані на розгляд главі держави саме від ОПЗЖ (мова про Юрія Мірошниченка та Сергія Дубовика). Ще в жовтні 2019 року Верховна Рада призначила новий склад ЦВК.
Слід зауважити, що в чинному законі про ЦВК зазначено дослівно таке: “Кандидатури осіб на посади членів Комісії попередньо обговорюються в депутатських фракціях і групах”. Тобто вже бачимо невідповідність термінології.
Колишній член ЦВК і юрист Андрій Магера звернув увагу LB, що запропоновані Славицькою зміни містять декілька потенційних загроз. По-перше, у проєкті є «прив’язка про делегування кандидатів і їх відкликання саме від політичних сил, що закладає ризик для незалежності самої ЦВК». «Самі пропозиції від депутатських фракцій на стадії формування ЦВК ніде не фіксувалися юридично. З лютого 2004 року такі пропозиції від фракцій і груп були політичною традицією, але не закріплені в чинному законі», — наголосив він.
Також такі законодавчі зміни можуть створити загрози для всього складу ЦВК, а не лише двох членів. Бо «закон фактично буде мати зворотну дію, що суперечить ст. 58 Конституції («Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення»).
У разі ухвалення цього закону точно «постане питання у наших міжнародних партнерів щодо політичного принципу формування нового складу ЦВК», — попереджає Магера.
Колишня ОПЗЖ проти ОПЗЖ
У спілкуванні з LB Славицька зізналася, що цей проєкт насправді писала не вона, а суб’єктом подання є секретаріат групи «Відродження України» (складається переважно з колишніх членів ОПЗЖ).
У письмовій відповіді вона наголосила, що «Центральна виборча комісія є важливим державним органом… Такий орган просто не має права діяти у правовій невизначеності».Згадала, що, відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», у поданні президента України про призначення членів комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій та груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України.
Однак розтлумачила цю статтю по-своєму: «Тобто формально, відповідно до цього положення закону, фракції та групи подають свої пропозиції на ім'я президента – і на їх підставі формується подання про призначення нового члена ЦВК».
Славицька нагадала, що після заборони ОПЗЖ у парламенті створили дві групи: «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України».
«Нові депутатські групи, згідно із законом, мають право надавати свої пропозиції до складу ЦВК, однак не можуть реалізувати своє право, оскільки склад ЦВК сформовано з представників «суб'єкта», який де-юре вже не існує.
Таким чином, фактично маємо ситуацію, коли зник суб'єкт, який має право бути представлений у ЦВК своїми членами. Також з’явилися нові суб'єкти, які мають право подавати своїх кандидатів до ЦВК, але не можуть реалізувати своє право у зв'язку з правовою невизначеністю. Саме на виправлення цієї неузгодженості направлений цей законопроєкт 9335. У зв'язку з цим у додатковій підставі дострокового припинення повноважень члена ЦВК… було використано формулювання з 6-ї статті: у разі оголошення розпущеної фракції (депутатської групи) на пропозицію якої кандидатуру члена ЦВК було внесено президентом на розгляд парламенту. Таке формулювання в принципі має логіку і не суперечить Конституції», — вважає нардепка.
Славицька наполягає, що «всі побоювання про негативні правові наслідки для всього складу ЦВК є безпідставними та явно передчасними. Оскільки це додаткова підстава дострокового припинення повноважень, і то в разі ухвалення законопроєкту. На сьогодні потенційно вона може стосуватися лише двох членів, а не всього складу ЦВК. Ми за цивілізоване врегулювання політичних процедур та їхню автоматизацію, підвищення ефективності норм законодавства».
Що ж до можливої негативної оцінки західними партнерами «такого законодавчого підходу як порушення гарантій незалежності членів ЦВК, думаю, якщо вона матиме місце, то враховуватиметься профільним комітетом при розгляді проєкту закону з рекомендацією або не рекомендацією його ухвалення парламентом», — прогнозує вона.
Члени ЦВК від ОПЗЖ говорять про помсту
Чинний заступник голови ЦВК (тричі член комісії в різні роки. Причому першого разу він делегувався від СДПУ (о) Віктора Медведчука) Сергій Дубовик у коментарі LB розповів, що у 2019 році його «дійсно рекомендувала фракція ОПЗЖ, але до складу партії я ніколи не входив. А цей законопроєкт — це повне нерозуміння системи формування ЦВК, яка існує в нашій державі».
За його словами, на відміну від територіальних, окружних і дільничних виборчих комісій, де для демократичності передбачено принцип партійного чи фракційного формування, ЦВК призначається по-іншому.
«Є загальний і спеціальний порядки. Загальний передбачає індивідуальне призначення членів комісії. Спеціальний передбачає відставку всього складу ЦВК і призначення нового. За таких обставин у першому випадку президент повинен врахувати пропозиції фракцій. У другому президенту пропонують кандидатів від фракцій (у 2019 році був застосований саме другий порядок — призначення усього нового складу ЦВК»).
Плюс чинний закон передбачає призначення парламентом членів ЦВК на 7 років.
«Член ЦВК займає позапартійну позицію після подання президентом, а не фракцією чи групою. Час існування будь-якої парламентської фракції чи групи не може перевищувати 5 років… Тому запропонований проєкт по суті пропонує, аби кожного разу після обрання нової Ради, змін фракцій і груп обирали новий склад ЦВК. Але ж вони призначаються на 7, а не 5 років», — підкреслив він.
Дубовик також вважає, що проєкт Славицької суперечить ст. 58 Конституції про незворотність законів у часі. «Ми, члени ЦВК — поза політикою. Тому не буду коментувати політичну складову. Можу лише сказати, що цей законопроєкт грубо порушує систему формування ЦВК, починаючи ще з 2004 року, коли фракції пропонували кандидатів, але президент нічим не був зв’язаний у своїх поданнях кандидатів. Ніколи член комісії не був підв’язаний під фракцію чи групу. У протилежному разі член ЦВК дійсно стає залежним. Хоча міжнародні стандарти передбачають саме незалежність, яка гарантована законодавством… Ця додаткова підстава зробить членів ЦВК заручниками сесійної зали ВРУ», — попереджає він.
Другий член ЦВК, якого рекомендувала до складу комісії у 2019 році колишня фракція ОПЗЖ, Юрій Мірошниченко на початку розмови наголосив LB, що «не коментує це». Однак потім додав, що вважає «це розправою за нашу проукраїнську позицію… Усе в житті плине та змінюється. Я завжди сумлінно працював у парламенті. Так само сумлінно працюю в ЦВК. Якщо буде воля парламенту замінити мене на більш достойного, то я вважаю, що хай буде так. Це з точки зору особистого погляду. А юридично мені неетично зараз це коментувати, бо в мене конфлікт інтересів. Та йдеться саме про мене. Тому я не коментую це не через відсутність позиції, а через те, що моя думка не може бути об’єктивною… Я філософськи ставлюся до цього. Однак погоджуюся, що це (проєкт закону) не випадково. Це точно. Комусь не сподобалися або ми особисто (з паном Дубовиком), або ж, можливо, хочуть щось робити з ЦВК. Змінити розклади, тиснути, впливати. Не можу коментувати, бо я зацікавлена сторона. І з етичних міркувань часто не коментував ті чи інші питання. У цьому випадку — так само», — розповів він.
“Для декого це ласий шматок — мати своїх представників у ЦВК”
Ще один член ЦВК Віталій Грень (рекомендований на розгляд главі держави на посаду у 2019 році від «Слуги народу») додав, що «фракції та групи лише висувають, пропонують на комітеті Верховної Ради кандидатів, яких подають на розгляд президенту».
«Глава держави розглядає ці пропозиції та повертає до ВРУ зі своїм узгодженням і переліком. Члени комісії дають присягу, що надалі вони позаполітичні. Тому з політичної площини ми переходимо в складову присяги. На мій погляд, після формування ЦВК уже немає значення, хто та від якої партії був ініційований».
Грень теж вважає, що проєкт Славицької «суперечить базовому закону про ЦВК і самій його природі. Такі пропозиції можуть негативно впливати на незалежність ЦВК. З іншого боку, є питання заборони проросійських партій. І народні депутати мали б дати відповідь у законодавстві щодо розуміння подальшої роботи тих осіб, які делегувалися від таких політичних сил. Можливо, ця депутатка (Славицька) хоче це врегулювати, але не усвідомлює самої природи формування ЦВК. Коли кожен член ЦВК давав присягу та є поза політикою», — сказав він LB.
Водночас член ЦВК визнав, що на практиці «посади в комісії — це завжди предмет конкуренції політичних партій. Для декого, незважаючи на присягу, це ласий шматок — мати своїх представників у ЦВК. Тому поява такої ініціативи може бути підготовкою до виборчого процесу. Вибори заборонені під час воєнного стану, але комісія весь час готується до них. Ми оцінюємо всі аспекти: інфраструктури, процедури голосування, наскільки вона можлива, як можна задіяти виборців за кордоном. Бо в нас наразі трохи більше ніж 30 закордонних дільниць, а треба в рази більше. Усі ці питання ми опрацьовуємо. Відбувається постійна оцінка та підготовка до виборчих процесів. Коли настане мирний час, ми вже повинні мати відповіді на всі ці виклики, щоб забезпечити виборчий процес у повоєнний період», — додав він.
Грень також не виключив, що проєкт Славицької — «це також намагання нардепів від уже забороненої сили, а тепер членів нової групи просто вислужитися таким чином. Хоча саму природу цього законопроєкту важко зрозуміти».
У Верховній Раді України теж скептично ставляться до перспектив прийняття цього законопроєкту. Так, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла, що ГНЕУ не надало висновку до поданого законопроєкту.
«А на засідання комітету проєкти без висновків ГНЕУ не виносяться. На швидкість ГНЕУ комітет не впливає, на жаль», — відповіла вона LB.ua (коментар записувався ще до того, як законопроєкт було відкликано на доопрацювання).
Натомість джерело з комітету та «Слуги народу» розповіло, що «справжнім ініціатором і бенефіціаром цього законопроєкту є Алла Басалаєва — чинна голова Державної аудиторської служби. Вона з 2019 року марить і бачить себе членом ЦВК. Відповідно — генерує такі проєкти. З пані Славицькою її поєднує те, що обидві — люди Ківалова. Басалаєва намагається через Славицьку закинути таку ініціативу. Не думаю, що це погоджено з її депутатською групою. Цей проєкт — точно не про державу. А намагання завести до ЦВК своїх людей і змінити розклад усередині», — сказав нардеп.
Славицька назвала цю версію «конспірологією». Та, зрештою, ввечері 6 червня відкликала проєкт закону. Але з «метою його доопрацювання з юридичної точки зору. Подивимося, можливо, розширимо підстави (для дострокового позбавлення повноважень члена ЦВК)», — пообіцяла вона.