На вістрі допомоги Україні, звісна річ, США в особах міністра оборони генерала Ллойда Остіна та державного секретаря Ентоні Блінкена, так би мовити, яструбів.
Але є і голуби, котрих представляє Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван, прихильник м’якого впливу на Росію.
Загалом свою довгострокову мету в українсько-російській війні Вашингтон позначає як послаблення РФ до рівня, котрий гарантуватиме її повну неспроможність розвивати агресію проти України. Але насправді мета є набагато ширшою, ніж було окреслено офіційними посадовцями. І тут слід згадати про так званий deep state, «глибинну державу».
Нещодавно у виданні TheHill був надрукований лист групи з 36 провідних американських експертів щодо бачення подальших дій США і їх ролі у цій війні.
Спочатку про саму групу: генерали Ф.Брідлав, У.Кларк, М.Хертлінг, Б.Ходжес, дипломати П.Добрянськи, Е.Фаркер, філософ Ф.Фукуяма, колишні посли у Києві та Москві Д.Хербст, С.Пайфер, М.МакФол. Так, всі вони – колишні, але фігури такого рівня ніколи не будуть повністю колишніми. Я б звернув увагу на Марка Хертлінга та Бена Ходжеса, котрих вважають провідними воєнними стратегами сучасності в США, а пан Кларк, між іншим, входить до складу правління Центру оборонних стратегій, військовим експертом котрого маю за честь і велике задоволення бути і я.
Ця група з 36 осіб підписала оприлюднений в The Hill лист, загальний сенс котрого можна окреслити декількома тезами:
- Путін посягнув на глобальний світоустрій;
- перемога Росії означатиме крах глобального світоустрою;
- поразка України означатиме ревізію геостратегічної спадщини Другої світової війни;
- Захід має запобігти краху світоустрою та сприяти провалу російської агресії;
- Україна має вибити окупантів за межи своєї суверенної території.
Саме цей алгоритм і є підґрунтям для формування позиції США. Слід зауважити, що думка експертного середовища на Заході є важливою, на неї прийнято зважати офіційним посадовцям.
Ілюстрація: саме ця група запросила для розмови «голуба» Саллівана, після котрої помічник президента США зник на пару місяців з публічного простору разом з м’якою риторикою щодо заспокоєння кремлівського агресора.
Ця думка почута і в європейському політикумі. Цікава розмова відбулася в одному з підкастів, стенограма котрої опублікована у FinancialTimes. У розмові з редактором FT Рулою Халаф (через перекладача) Президент України пан Зеленський сформулював непоганий меседж: Україні не потрібні солдати НАТО, нам потрібна зброя. Цей меседж почутий. Президент звернув також увагу на неприпустимість обговорення без участі Києва будь-яких варіантів припинення вогню.
Наші союзники зробили деякі висновки:
- конфлікт чітко показує, хто є агресор (Росія), і хто – жертва агресії (Україна);
- Україна має перемогти саме на полі бою, а не в якійсь інший спосіб;
- Заходу слід пильнувати за будь-якими спробами схилити Україну укласти мирну угоду з РФ шляхом територіальних поступок. Основа мирного договору – воєнна перемога України;
- Захід, зокрема НАТО, має всіляко сприяти Україні в її досягненні;
- для досягнення перемоги Україна потребує далекобійних ударних засобів, протикорабельних ракет та новітніх систем ППО;
- Україна потребує економічної підтримки;
- РФ непогано справляється з економічними санкціями, має значний фінансовий ресурс, тому крім суто економічних важелів впливу слід позбавити Москву джерел заробляння грошей;
- Росія посягнула на свободу судноплавства, що має бути покарано, а ситуація – виправлена. Дієвим способом розглядається проведення військово-морських навчань країн-членів НАТО в акваторії Чорного моря для відновлення свободи судноплавства. Вивчити під час навчань можливість ескорту караванів торгівельних суден військовими кораблями НАТО від Одеси до турецьких проливів та розпочату цю операцію;
- Захід весь час війни рухався позаду РФ. Час взяти ініціативу до своїх рук і нав’язувати вигідні коаліції правила гри.
Якщо не торкатися Рамштайну-3, котрий відбудеться незабаром варто звернути увагу на чергову сесію НАТО в Мадриді. Пан Остін вирушає туди і, якщо вірити DailyBeast, то до його портфелю покладені наступні тези:
- забезпечення єдності НАТО у питаннях протидії російській агресії в Україні. Тут чудовим індикатором стане Олаф Шольц, канцлер ФРН, якщо його поведінка у питаннях підтримки України зміниться, вважатимемо, що міністр оборони США не даремно відвідав Іспанію;
- блокування будь-яких спроб домовитися з Путіним;
- надання допомоги Україні так, наче завтра вже не настане;
- дати Україні більше зброї, ніж вона просить;
- за несприятливого розвитку ситуації НАТО має визначитися, якій саме повстанський рух в Україні воно буде підтримувати. Обрати слід той рух, котрий за жодних умов не складе зброї і битиметься до перемоги;
- санкції працюють, але є шпарини, через котрі Росія діє, і ці шпарини слід щільно заткнути. Йдеться про Грузію і Казахстан. Реекспорт має бути припинено.
Якщо хто не чув, то чернігівська козацька громада Катерининської церкви ухвалила посвятити Бориса Джонсона у козаки, присвоїла йому ранг козака і козацьке ім’я Борис Чуприна та вислала до Лондону грамоту, яка це посвідчує.
Так ось міністр оборони Уряду пана Джонсона, молодого козака з Чернігівщини, Бен Воллес надсилаючи до ЗС України партію РСЗВ з британських арсеналів, сказав днями таке: «Оскільки змінюється тактика Росії, має змінюватися і наша підтримка України. Ці високоздатні реактивні системи залпового вогню дозволять нашим українським друзям краще захистити себе від жорстокого використання далекобійної артилерії, яку сили Путіна використовували без розбору, щоб зруйнувати міста».
Тобто перелом наступив, нам повірили остаточно, надають потужні далекобійні високотехнологічні системи озброєнь без жодних застережень. Тобто ми, Україна, без жодних застережень визнані спільнотою сторони світла.
Я можу припустити, що наступним кроком збройної підтримки стане надання Україні складних комп’ютерних систем інформаційної підтримки єдиного бойового простору та відповідних озброєнь, спроможних бути інтегрованими у нього.