Очільник МЗС України Дмитро Кулеба виступив на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС і закликав їх продовжити нарощувати санкції проти Росії. Також він підкреслив важливість отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС.
Про це повідомила пресслужба МЗС.
Дмитро Кулеба перелічив кроки, яких Україна очікує від ЄС:
- Енергетичне ембарго, включно з ембарго на російську нафту, газ і вугілля;
- Фінансові обмеження - відключення всіх російських і білоруських банків від SWIFT, блокування активів російських держкомпаній за кордоном, закриття їхніх офісів і виключення їх з усіх асоціацій та форумів, запровадження законодавства та процедур, які дозволять передачу заблокованих російських активів на відбудову України;
- Торгівля - негайна заборона на придбання та торгівлю будь-якими російськими товарами на внутрішньому ринку ЄС (крім розумних винятків критичного імпорту для мінімізації порушення західних ринків), заборона суднам під прапорами країн ЄС входити в російські морські порти, скасування винятків на вхід суден під російським прапором до портів ЄС. Також Україна просить, аби під загрозою санкцій негайно припинили свою роботу будь-які банки, страхові компанії та інші фінансові компанії, що обслуговують російський експорт; будь-які торговельні компанії, закупівельні компанії чи члени екіпажів, які мають справу з російським експортом будь-де у світі; будь-які суднобудівні компанії чи компанії, які постачають технології чи компоненти для кораблів, які передбачені для російських споживачів; будь-які компанії чи приватні особи, які сприяють російському експорту. Крім того, всі продажі товарів чи послуг, пов’язаних з технологіями, які можуть бути використані для російського нафтогазового сектору, мають бути заборонені;
- Медіа та комунікації - необхідно ввести повну заборону російських засобів масової інформації в Європі, заборонити роумінг для російських телекомунікаційних провайдерів у ЄС;
- Розширення індивідуальних санкцій - проти російських еліт і олігархів, урядовців, членів їхніх сімей, а також санкцій проти підприємств, включно з військово-промисловим комплексом РФ. Кулеба додав, що важливо не лише запроваджувати нові санкції, але й забезпечувати дотримання вже запроваджених обмежень і закриття всіх можливих лазівок та обхідних шляхів.
Очільник МЗС зазначив, що прямі витрати України на війну складають у середньому до 4-5 млрд доларів щомісяця, тоді як близько 3,5 млрд на місяць іде на гарантування безпеки наших людей і подолання наслідків російської агресії.
“Ми потребуємо щонайменше 5 мільярдів доларів США щомісяця для покриття цих витрат”, - наголосив Кулеба. Він додав, що Україна зацікавлена в організації процесу розмінування в рамках фінансових інструментів і політик ЄС. Йдеться про Спільну зовнішню та безпекову політику, Спільну політику безпеки та оборони, Східне партнерство, Європейську політику розвитку та Механізм цивільного захисту ЄС. Україна залишається відданою обговоренню можливості заснування нового фонду для розмінування “EU4UA Demining Fund”.
Дмитро Кулеба наголосив, що війна проти України та решти Європи триватиме доти, доки Путін вірить, що в України немає європейського майбутнього.
“Політика стратегічної невизначеності ЄС щодо України зазнала краху, і чесно кажучи, є однією з причин, які привели Путіна до початку цієї війни”, - зазначив Кулеба і додав, що за євроінтеграцію виступають 91% українців.
На його думку, надання Україні статусу кандидата в червні буде сильним політичним кроком, який надійно закріпить Україну в рамках європейського інтеграційного проєкту та виправить десятиріччя помилок політики невизначеності.
“Перемога України буде також вашою перемогою. Вона буде перемогою майбутнього над силами минулого. Перемога України дозволить поколінням європейців насолоджуватися перевагами свободи, мирного життя та благополучного, стабільного розвитку. Але нині ми потребуємо рішучих дій від кожного присутнього в цій кімнаті, аби вибороти це майбутнє”, - підсумував Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель розповів, що зустріч міністрів закордонних справ ЄС з приводу шостого пакету санкцій у понеділок не змогла вийти з глухого кута, оскільки «у нас є ті самі труднощі щодо одностайності». На своїй зустрічі посли ЄС змогли лише затвердити фінансову допомогу Україні в розмірі 500 млн євро.