Децентралізація – новий територіальний устрій і законодавчі зміни
Децентралізаційна реформа передбачає багаторічну роботу. Перший її етап припав на 2014-2019 роки. На той час лише частина держави була “покрита” сформованими громадами, тож першочерговим завданням нового уряду, і Мінрегіону зокрема, на той момент було “зшити країну” через завершення формування спроможних територіальних громад і нової системи організації місцевої влади.
12 червня минулого року уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня. Відтак на мапі України з'явилося 1470 громад. А трохи більше ніж через місяць, 17 липня, Верховна Рада прийняла Постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – замість 490 районів з’явилося 136 – сильніших і більш спроможних. Про що ці цифри? Про нову територіальну основу для діяльності органів влади та стійке підґрунтя для наступних кроків реформи місцевого самоврядування. А також продовження реформування інших важливих сфер, наприклад, енергоефективності та освіти.
У жовтні 2020 року пройшли місцеві вибори й кожна громада змогла обрати собі того голову, який у найближчі роки має дбати про розвиток території. Згадайте історію: щоразу ми набирали міць, лише об’єднуючись. Тепер місцеву владу можна називати найсильнішою за всю історію незалежної України.
Наразі триває створення законодавчої бази та внесення змін до Конституції, які забезпечать незворотність реформи децентралізації та умови для економічного зростання громад і їхньої спроможності.
Регіональний розвиток – ключовий напрям роботи
У березні цього року уряд підтримав нашу пропозицію оновити засади державної регіональної політики. Завдяки цьому нам вдалося сформувати цілісне бачення стратегічного розвитку регіонів: від окремої громади до держави в цілому. Кожна громада повинна розробити власну стратегію розвитку, яка має бути узгоджена з відповідною регіональною та загальнодержавною.
У держбюджеті на 2022 рік закладено рекордну державну підтримку в обсязі понад 130 мільярдів гривень на розвиток територій і розбудову інфраструктури громад за різними програмами. Вважаю це очевидним підтвердження загальної позиції уряду щодо підтримки розвитку регіонів.
Окремо слід сказати про програму Президента Володимира Зеленського «Велике будівництво». Отже, було капітально відремонтовано майже 200 приймальних відділень в опорних лікарнях у всіх регіонах України, реконструйовано або збудовано близько пів тисячі об’єктів соціальної інфраструктури. Наразі тривають роботи ще на 213 локаціях. Одне з важливих завдань, яке ставить міністерство перед учасниками процесу, – усі реконструкції та будівництва мають здійснюватися з урахуванням аспектів безбар’єрності та енергоефективності. Це мають бути сучасні споруди, які ще багато років створюватимуть комфорт і затишок для людей.
Індустріальні парки – ефективне розв’язання одвічного питання нестачі робочих місць
Новий економічний тренд нарешті дійшов до України. Це величезний позитив. Спроможність громад визначає саме економічний фактор. Будуть нові підприємства — будуть податки на місцях, нові робочі місця та закінчиться відтік молодих фахівців з невеликих населених пунктів. Економічні магніти на кшталт індустріальних парків чи центрів креативної економіки – ліки проти еміграції.
Протягом багатьох місяців разом з народними депутатами ми працювали над тим, щоб створити для інвесторів фіскальну, інфраструктурну та регуляторну мотивацію. Вона передбачена прийняттям у вересні 2021 року Закону України № 1710-ІХ, законопроєктами № 5688 і № 5689. Ці документи покликані надати низку податкових і митних стимулів для учасників індустріальних парків. Йдеться про пільги на сплату податку за землю та нерухомість, звільнення від податку на прибуток резидентів ІП на 10 років, звільнення від сплати ПДВ і ввізного мита на ввезення нового устаткування тощо.
У регіонах вже розпочато будівництво нових індустріальних парків і центрів креативної економіки. Роботи, зокрема, здійснюють у Львові на Sparrow Park Lviv і М10 Lviv Industrial Park, який будує компанія Dragon Capital. А в Кам’янка-Бузькому індустріальному парку віднедавна з’явилась управляюча компанія. Розбудова інфраструктури цього промислового майданчика фінансується за кошти Державного фонду регіонального розвитку.
Крім того, цьогоріч у Кривому Розі та Вінниці стартувало будівництво центрів креативної економіки. Такі центри забезпечуватимуть навчання у сферах ІТ, підприємництва, soft skills тощо. Це новий подих для громад.
Наш народ відомий на весь світ своєю працьовитістю — отже, втрачати цей шанс не на часі. Людям, які своїми руками підіймали цілі регіони, потрібно дати заробіток і професійний розвиток, щоб держава використовувала свій потенціал уповні. Зростання зацікавленості інвесторів не забариться. Коли українець має роботу та гроші, решту затишку він організує запросто. Важливі зміни започатковано – але це тільки початок індустріальної “посівної”. А врожай ми з вами зберемо гуртом.
Реформа містобудівної галузі – корумпованого “монстра” ліквідовано
Попри корумповане минуле сфери містобудування, її реформування завжди відкладали на потім. Я розумію, чому: адже руйнування корупційних схем гарантує появу ворогів, чорних кампаній і шаленого спротиву. Ми відчули це на собі, коли розпочали реформу.
У вересні було ліквідовано корумпованого “монстра” – ДАБІ. Натомість створено новий державний орган з абсолютно новими, зрозумілими та прозорими — цифровізованими – принципами роботи – Державну інспекцію архітектури та містобудування. Функціонує Єдина державна електронна система у сфері будівництва, яка розроблена у співпраці з Міністерством цифрової трансформації за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». У цій системі доступно 14 будівельних послуг, серед яких отримання сертифіката про введення в експлуатацію в режимі онлайн.
ДІАМ працює три місяці, й аналіз її діяльності дає підстави для оптимізму. Тепер учасники будівельного ринку можуть подати заявки через електронну систему й оперативно отримати адміністративну послугу. Наразі заявки обробляються в межах 24 годин, а сертифікати про прийняття в експлуатацію можна отримати за дві-три доби. Це істотно скорочує час для отримувача послуги та зменшує кількість бюрократичних процедур. Надалі система має бути повністю автоматизованою, щоб людський фактор був відсутній у принципі. Штат нового органу продовжує формуватися через відкриті та прозорі конкурси. Нашою принциповою позицією було не переведення співробітників з ДАБІ в ДІАМ, а набір їх з нуля.
Над утіленням реформи ми працювали понад рік, і наразі це фінішна пряма. Сподіваюся, найближчим часом законопроєкти №5655, 5656, 5877 будуть прийняті, і фінальна стрічка реформування містобудівної сфери буде перерізана.
Результатом реформи має стати повернення довіри до будівельної сфери як з боку учасників ринку, так і в першу чергу з боку людей.
Водночас реформа сфери містобудування – це і нові вимоги до об’єктів будівництва. Уже зараз будь-яке зведення об’єктів вимагає врахування принципів енергоефективності та безбар’єрності. Це – складова реформи, яка дозволить відчути реальні зміни абсолютно кожній людині.
Реформа – це також нові, актуальні на сьогодні ДБНи та стандарти. Зокрема, вже оновлено безпрецедентну їхню кількість. Йдеться про 30 норм, що стосуються інклюзії та впровадження європейських вимог до споруд, планування та забудови територій. За ініціативи Мінрегіону також розроблено 132 стандарти, які будуть затверджені наказами Національного органу стандартизації у 2022 році. Серед них — ті, що стосуються впровадження ВІМ-технологій, контролю якості будівельної продукції, інклюзії, енергоефективності тощо.
Крім того, уряд підтримав розроблені Мінрегіоном законопроєкти, які врегульовують питання впровадження ВІМ-проєктування та реконструкції кварталів застарілого житлового фонду.
Окрема важлива теза – безпечність будівельної продукції. Щодо цього ми імплементуємо європейський Регламент 305 та низку інших норм.
Енергоефективність — розумні інвестиції в майбутнє
В умовах газового шантажу від північного “сусіда” шлях до енергонезалежності важко переоцінити. Упродовж останніх двох років уряд і, зокрема, Мінрегіон акцентують увагу на заходах енергоефективності. Головний інструмент фінансової підтримки, який пропонує держава, – це Фонд енергоефективності. Завдяки програмі Фонду “Енергодім” ОСББ можуть компенсувати до 70% витрат на енергоощадні заходи. Цьогоріч Кабінет Міністрів України збільшив суму статутного капіталу Фонду енергоефективності до понад 2,8 млрд грн. Також було передбачено додатково 2,6 млрд грн у Державному бюджеті на 2022 рік.
Практично в кожному регіоні нашої країни з’явилися вже реконструйовані об'єкти, які зі старих “хрущівок” перетворилися на енергоощадні житлові будинки. Нещодавно відвідали такі у Хмельницькому – ОСББ “Франка-55” – та в Рівному – ОСББ “Київська 47”. Там завдяки державній підтримці та місцевим ініціативам будинки стали енергоощадними, а люди економлять на вартості теплопостачання близько 50%.
Цієї осені був прийняти Закон “Про енергоефективність”. Також цьогоріч парламент ратифікував угоду з ЄІБ щодо кредиту на 300 млн євро для комплексної термомодернізації громадських будівель. Окрім того, ми підписали нові угоди з ЄІБ і фондом «E5P» у межах проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні». У рамках угод Україні буде надано грант на чотири мільйони євро від фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), а також грантову технічну допомогу на мільйон євро від Інвестиційної платформи сусідства ЄС (NIP). Водночас німецька фінансова установа KfW виділила 25,5 мільйонів євро на термомодернізацію освітніх закладів.
Безбар’єрність – це не просто комфорт, а необхідність
Ініціативу першої леді Олени Зеленської «Безбар’єрність» реалізують одразу декілька міністерств, зокрема наше. Протягом року ми координували створення відповідного Плану заходів на найближчі три роки та координували моніторинг стану безбар’єрності в регіонах. Наша компетенція – фізична безбар'єрність. Йдеться про будівництво та реконструкцію громадських будівель, які мають бути доступними для всіх і кожного. Це, знову ж таки, про будівельні норми, які стосуються інклюзивності будівель і споруд, закладів освіти та закладів дошкільної освіти, а також об’єктів благоустрою. Фахівці Мінрегіону продовжують працювати над створенням нових стандартів доступності та механізму контролю за їхнім дотриманням.
Підсумовуючи вищесказане, серед перемог 2021 року зазначу головування України у Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Окрім того, важливими є також спільні з нашими міжнародними партнерами проєкти в рамках співробітництва з Європейським інвестиційним банком і Світовим банком.
Забігаючи наперед, зазначу, що у 2022 році Міністерство розвитку громад та територій визначено відповідальним за реалізацію 33 бюджетних програм у напрямах енергоефективності, містобудування, розвитку міського водопостачання та муніципальної інфраструктури тощо. Це значно більше, аніж всі попередні роки, тож готуємося до важкої, проте плідної роботи наступного року.
Щиро хочу, аби всі напрацювання принесли рясний врожай для нашої країни. З відомою на весь світ українською працьовитістю ми не маємо права зупинятися, переконаний, результат не змусить себе чекати, адже вони того варті.
