Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ - столицю України" потрібно приймати тільки після рішення Конституційного Суду та за умови перенесення його положень про розділення влади на наступну каденцію міської влади.
Про це він сказав на круглому столі в Інституті Горшеніна.
Бондаренко нагадав, що у 2019 році депутати Верховної Ради VIII скликання від різних фракцій попросили КСУ заново розтлумачити статті Конституції в частині розподілу та здійснення державної влади і місцевого самоврядування у столиці.
"Ви готуєте законопроєкт, в якому розводите повноваження. Ви вважаєте, що з 2003 року [коли КСУ вперше сказав, що головою КМДА може бути призначено лише обраного міського голову] сплинуло багато води? Так у вас є подання 2019 року, яким перед КСУ ставлять те саме питання. Дочекайтесь рішення Конституційного Суду і на його основі ухвалюйте законопроєкт. Ні! Замість цього ми бачимо, що Конституційний Суд іншими штучними моментами блокується, і дати відповідь з цього приводу він не може", - сказав Бондаренко.
Він визнав, що чинний закон про столицю потрібно змінювати і запропонований проєкт містить низку слушних норм, наприклад, про оплатність праці депутатів міської ради.
"Але всі ці проблеми у нас виштовхують на те, що законопроєкт є політичним інструментом. Важливі такі обставини у нас часто потрапляли у Венеційську комісію. Я не вважаю Венеційську комісію єдиним мірилом права, але це авторитетний орган, рівновіддалений від усіх політичних сил. Якщо ви хочете законопроєкт про столицю, а не використати його як політичний інструмент похапцем, швидше, аби щось зробити, - зверніться до Венеційської комісії. Це небегато часу, був досвід, коли Венеційка за місяць зробила висновок. Два, три, чотири місяці почекайте - і питань уже буде менше, якщо ви дійсно впевнені у своїй позиції", - сказав він.
Тому Бондаренко пропонує, по-перше, дочекатися рішення Конституційного Суду, а якщо він дозволить розділити посади - реалізувати це після наступних виборів у Києві.
"В тексті Конституції прямо передбачено, що є певна специфіка здійснення місцевого самоврядування в містах Києві і Севастополі. Є питання, пов'язані з тим, що Конституція потенційно говорить про звужене місцеве самоврядування. Якщо ви хочете вирішити це питання, дочекайтесь рішення Конституційного Суду. Якщо ви змінюєте баланс влади в Києві і говорите, що це не політичний інструмент, а так треба, то перенесіть дію цих положень на наступну каденцію міської влади і міського голови. І тоді питань ні в кого не буде. Якщо ви цього не робите і згадуєте про цей законопроєкт, коли треба провести вибори у 2019 році, потім коли треба на когось потиснути, це не є на користь самої ідеї законопроєкту про столицю", - сказав експерт.
Нагадаємо, 2003 року КС вирішив, що КМДА паралельно виконує функції виконавчого органу Київради та місцевого органу виконавчої влади і тому її має очолювати лише особа, яка була обрана київським міським головою. Однак коли президентом став Віктор Янукович, підконтрольна "регіоналам" парламентська більшість проголосувала за надання йому права призначати головою КМДА будь-кого на свій розсуд, а не ту людину, за яку голосували кияни. У результаті в листопаді 2010 року тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації замінив Олександр Попов, а Партія регіонів отримала реальну владу в місті.
У травні 2014 мером Києва був обраний Кличко, і новий президент Петро Порошенко після вступу на посаду відразу призначив його главою КМДА.
У 2019 році в Верховній Раді у першому читанні ухвалили законопроєкт "Про столицю", який має на меті розділити посади мера і голови КМДА.
Після 2019 року питання законопроєкту "Про столицю" парламентом не розглядалося, але зараз депутати вирішили повернутися до нього на фоні загострення відносин відносин між Кличком та центральною владою.