
Гелікоптери, які компанія за контрактами орендує у МВС та Міноборони України, оснащено сучасними засобами, які допомагають пілотам бачити – камерою нічного бачення, тепловізором та камерою спостереження. Гелікоптери також оснащені як повноцінна повітряна швидка допомога: засоби вентиляції легень, моніторингу, дефібриляції, інфузомати – все дня того, аби транспортувати критичного пацієнта живим до місця, де йому нададуть необхідну допомогу.
Модульна система гвинтокрила Мі-8 завдяки розробкам інженерів дозволяє всього за 40 хвилин змінити призначення борту під різні завдання: гасіння пожеж, порятунок людей, транспортування людей та вантажів або проведення медичної евакуації.

– Вперше в Україні було проведене навчальне тренування з порятунку потерпілих з водної поверхні вночі, — розповів про захід у Миколаєві голова правління авіакомпанії «Українські вертольоти» Володимир Ткаченко. – У нас є певні напрацювання, досвід, можливості, якими ми хотіли поділитись з нашими Збройними Силами, Міністерством оборони. Аби продемонструвати, що ми можемо в плані модернізації повітряного судна, підготовки льотного інженерного-технічного складу, і хочемо запропонувати Збройним Силам використовувати наші можливості. Це – пошук і порятунок 24 години на добу вдень і вночі, це евакуація потерпілих, це допомога пораненим спеціалізованими медичними вертольотами. Ми виконуємо пошук і рятування у будь-яких умовах.

– Модернізація авіаційної техніки, яка є на озброєні і ще тривалий час буде експлуатуватися – дуже важлива, – зазначив заступник командувача підготовки Командування Повітряних ЗСУ Андрій Алімпієв. – Це дає можливість наростити спроможності і ефективність виконання бойових завдань, та рухатись вперед у питаннях авіаційної складової національної безпеки і оборони.
– Мі-8, створені у 60-х роках, і досі є перспективною машиною для розвитку: це і трансмісія, і двигуни, і авіоніка, яка на них може бути устаткована, – підкреслив директор Департаменту підготовки персоналу авіакомпанії «Українські вертольоти» Юрій Стороженко. – Він досить великий та місткий, тому його характеристики для виконання транспортних завдань, САР-завдань, дальності польотів – на рівні сучасних машин. Невибагливі машини, які у будь-яких умовах – спека або холод – вони працюють.
Український трансформер
«Українські Вертольоти» беруть участь в миротворчих місіях ООН, починаючи із 2007 року, з 2015 року – у пошуково-рятувальних операціях, коли авіакомпанія представила свою розробку – «Повітряний Трансформер», і отримала і замовлення на виконання польотів у Могадішо та Сомалі. Два вертольоти почали нести своє чергування в режимі 24/7, перебуваючи у 30-ти хвилинній готовності до виконання завдань із пошуку, рятування та евакуації постраждалих безпосередньо із місця інциденту.
Процес підготовки до виконання спеціалізованих операцій з пошуково-рятувальних робіт вночі «Українські вертольоти» почали з освоєння систем нічного бачення ще у 2013 році. Підготовка авіаційних рятувальників виконувалась у Франції в навчальному центрі провідної в галузі пошуку та рятування компанії PRIORITY ONE.
Але навіть найкраще підготовлені екіпажі потребують відповідної сучасної техніки, що розширює можливості та ефективність проведення зазначених видів авіаційних робіт. Тому у 2013 році конструкторський відділ розробок та модернізацій авіакомпанії почав роботу з модернізації серійних вертольотів Мі-8МТВ для виконання пошуково-рятувальних робіт та медичної евакуації. Згодом ці роботи привели до нової концепції універсального вертольоту – «Трансформера», що здатний виконувати різноманітні завдання, які зазвичай виконували декілька окремих спеціалізованих вертольотів.

Упродовж не більше 40 хвилин силами екіпажу призначення гелікоптера може бути змінене, виходячи із поставлених завдань, на одну із можливих конфігурацій: медична евакуація (евакуація до 6 тяжких хворих на медичних модулях із можливістю надання реанімаційних послуг), пошуково-рятувальна (з комплектом рятувального обладнання та медичного реанімаційного модуля), пасажирська (транспортування 16-21 пасажирів із можливістю розміщення багажу у спеціальному відділенні), вантажна конфігурація (до 4000 кг вантажу) та комбінована (з розділенням перегородкою на пасажирську та вантажну зони для одночасного перевезення 5-11 пасажирів та 3000-900 кг вантажу, включаючи небезпечні категорії вантажів).
Вертольоти також обладнані системами візуалізації нічного бачення (що включає в себе окуляри нічного бачення, оптико електронну систему спостереження та пошуковий дворежимний прожектор), сучасними комплексами навігаційних систем та супутниковими системами стеження й зв’язку, а також супутниковими системами передачі, обробки та зберігання відеоданих.

145 532 годин пошуково-рятувальних операцій
Сьогодні екіпажі десяти спеціальних вертольотів авіакомпанії цілодобово несуть чергування з пошуку та рятування а також аеромедичної евакуації постраждалих із місця інциденту у місіях ООН в Республіці Судан, Республіці Джибуті, Республіці Малі та Сомалі.
Загалом, починаючи з 2015 року екіпажі авіакомпанії провели 2474 рятувальних операцій, загальний наліт під час проведення яких перевищує 5200 годин. При цьому евакуйовано з місць аварій та бойових зіткнень 5222 людини, під час операції з порятунку – 1071 із них проводилися вночі з непідготовлених запилених майданчиків в умовах пилової бурі. Усього на рахунку «Українських вертольотів» 145 532 годин пошуково-рятувальних операцій
Найчастіше під час отримання завдання на проведення пошуково-рятувальної операції вказується тільки квадрат пошуку, а далі ефективність пошуку, підбір площадки приземлення та безпосередньо посадка вертольоту на непідготовлений й неосвітлений майданчик вимагає високого рівня підготовленості екіпажів. Оскільки абсолютна більшість пошуково-рятувальних гелікоптерів несуть чергування в регіонах Сомалі та Малі, де практично постійно ведуться бойові дії та відбуваються напади на персонал та військові підрозділи ООН, то із міркувань безпеки екіпажі вимушені виконувати посадки на запиленні майданчики, в умовах майже «нульової» видимості.
Однією з найскладніших пошуково-рятувальних операцій, яку освоїли українські фахівці, є рятування з води. При схожості окремих технік рятування є відмінності в операціях на відкритих поверхнях – моря, озера, широкої річки та в умовах повенів, особливо в гірських місцевостях та затоплених населених пунктах. «Українські Вертольоти» уже мають власний досвід рятування в Східній Африці, Азії та на Гаїті.

На основі свого досвіду та практик що застосовуються провідними міжнародними компаніями, в Авіакомпанії розроблена «Технологія роботи екіпажу» для виконання операцій з пошуку та рятування вдень і вночі з евакуацією посадковим способом а також для евакуації з режиму висіння із застосуванням лебідки.
У 2019 році «Українські вертольоти» створили Вертолітний Тренувальний Центр єдиний в Україні, що спеціалізується на підготовці та перепідготовці авіаційного персоналу до польотів, у тому числі з використанням систем нічного бачення, на гелікоптерах Мі-8/17. На базі центру готують пілотів, бортових інженерів, бортпровідників, авіаційних рятувальників, спеціалістів з аеромедичної евакуації та пошуково-рятувальних робіт.