Кабінет міністрів ухвалив постанову "Про затвердження плану щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки", а також розпорядження "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки".
Засідання уряду відбулося у четвер, 9 жовтня, повідомив міністр Кабміну Олег Немчінов.
"Унаслідок тривалого нехтування та неврегульованості питань щодо національно-патріотичного виховання в українському просторі сьогодні спостерігається низка негативних явищ, якi створюють реальні й потенційні загрози національній безпеці у воєнній, гуманітарній, соціальній, економічній, внутрішньополітичній та інших сферах. Наявні проблеми мають комплексний характер i не можуть бути розв'язані на рівні окремих державних органів або адміністративно-територіальних одиниць. Їх усунення потребує збалансованої політики та поєднання діяльності держави й громадянського суспільства", - сказано в повідомленні.
Наголошується, що подальше нехтування проблемами лише сприятиме засиллю антиукраїнської пропаганди, продукуванню cвітоглядно-цінносної дезорієнтації, диспропорціям мовної ситуації, поширенню місцевих ідентичностей, що в нинішніх умовах є суттєвим викликом та може призвести до непоправних наслідків.
Відповідно до результатів експертно-аналітичного дослідження щодо формування стандартів національно-патріотичного виховання та визначення індикаторів ефективності проведення заходів щодо національно-патріотичного виховання, проведеного у 2017 році, простежується ряд загрозливих чинників:
- по-перше, загрозлива ситуація з piвнем локальної ідентифікації. Так, якщо на Заході «громадянами України» себе вважають 80,6 % pecпондентів, у Центрі - 79,7 %, на Півночі - 70,1 %, на Сході - 67,4 %, на Півдні - 66,0 %, то на Донбасі лише 42,7 %. Регіональний розподіл висвітлює дуже високі показники ідентифікації з Радянським Союзом на Донбасі 20,7 % та Півдні - 11,8 %;
- по-друге, критична ситуація з використанням української мови, яку використовує менше половини населення (44,5 %), при цьому кожен третій використовує російську мову. Колосальний розрив існує при регіональному розподілі - на Заході українською мовою у ciм’ї спілкуються 95,2 % опитаних, на Донбасі - 2,7 %;
- по-третє, занепокоєння викликає готовність до захисту України зi зброєю в руках - 60,2 % респондентів не мають таких намірів. Найчастіше про готовність брати участь у захисті України говорять мешканці Заходу, найменше - Донбасу, лише 37,6 % pecпондентів готові захищати незалежність i територіальну цілісність України ненасильницькими методами, такими як волонтерство, благодійність тощо;
- по-четверте, низький piвень сформованості цінності державної символіки i дій з її вшанування. Державні символи викликають почуття гордості лише у 25,7 % населення України;
- по-п'яте, непокоїть надзвичайно низька активність національно-патріотичних громадських організацій. Їх членами є лише 1,1 % населення України, ще 61,3 % pecпондентів нічого не знають про діяльність таких організацій.
На вирішення зазначених проблем розроблені основні заходи, спрямовані на удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання; упорядкування та вдосконалення системи військово-патріотичного виховання; організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання; забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання.