Новий керівник української держави, актор і гуморист Володимир Зеленський заступив на президентську посаду у понеділок, 20 травня, отримавши у другому турі виборів значну перевагу у 73 % голосів перед Петром Порошенком, президентські повноваження якого завершилися. Новачок у політиці, але досвідчений шоумен, Зеленський вже якось був президентом України… на екрані, протягом кількох років, в успішному серіалі «Слуга народу», аудиторія якого склала 25 мільйонів телеглядачів. У ньому він грав вчителя історії, обраного на вищу державну посаду на противагу корумпованому політикуму. Український політолог, президент Інституту Горшеніна Вадим Омельченко аналізує причини його успіху і виклики, на які він повинен буде дати відповідь.
Герой, якого грає Зеленський на телебаченні, зіграв важливу роль у його обранні?
На початку виборчої кампанії він хотів дистанціюватися від героя «Слуги народу». Він спробував позиціонувати себе як класичного політика, але це не працювало. І тоді він вирішив повністю перейняти образ свого вигаданого персонажа – образ популіста високого польоту. Сценаристи, які його задумали – справді одні з найкращих у країні. Озвучені ним позиції на екрані і його висловлювання були дуже добре продумані. Виходець з народу, герой серіалу виступає проти еліт, відчуваючи себе наділеним місією справді змінити речі. Він говорить правду. Він критично говорить про повсякденні проблеми, про старі автобуси, що ламаються, про розбиті дороги, дрібну побутову корупцію і корупцію, що охопила цілу систему. Ця канва плюс антиелітні тенденції, притаманні сьогодні не лише Україні, пояснюють електоральний тріумф Зеленського і близько 73 % голосів, які він зібрав у другому турі. Але при цьому не варто забувати, що у першому турі він отримав лише 36 % голосів.
Що відбувається у серіалі після його обрання?
Після обрання йому не вдається нічого зробити через інертність системи. Зрештою, він змушений іти на компроміс з олігархами, яким вдається його знищити. Він опиняється у в’язниці, а згодом якимось дивом йому вдається звідти вийти.
Зеленський-президент спробує написати іншу історію?
Сподіваюсь. У серіалі, ставши президентом, він вирішує показово їздити на велосипеді. Новий керівник держави вирішив зберегти службовий автомобіль. Проте я думаю, що він щирий у своєму бажанні зрушень, і він спробує це реалізувати. Проте це буде дуже складно. Одне з завдань, на мій погляд – перетворити Україну на парламентську республіку. Повноваження президента повинні обмежуватися забезпеченням чесних виборів, боротьбою з корупцією, здійсненням ефективної зовнішньої політики. Проте, проблемою України було завжди те, що президенти прагнули монополізувати виконавчу владу. Це дуже відчутна проблема. Тому багато українців мали занепокоєння, що другий термін повноважень Петра Порошенка буде ще більш авторитарним, як у економіці, так і в політиці. Це один з факторів його поразки.
Хто голосував за Зеленського?
Голосування за Зеленського розмиває традиційний поділ на націоналістичний Захід та Схід, що більше тяжіє до Росії, хоча він і не зник. Російськомовне населення на сході України, на яке розраховувала проросійська опозиція, масово проголосувало за Зеленського. Він – виходець з цього регіону, він, як і вони, російськомовний, і він досить погано досі володіє українською. Але як і вони, при всьому своєму бажанні зберегти можливість говорити російською, у політичному розумінні він відчуває себе українцем. Цих людей відлякував Порошенко з його націоналістичними висловлюваннями. Інша група, яка масово голосувала за Зеленського – це молодь. Їх доля склала близько 42% від його виборців. Привести молодь голосувати – це складно, і не лише в Україні. Вони приходять на концерти, на зустрічі, але вони не приходять опустити свій бюлетень в урну. В даному випадку це було схоже на флешмоб через соціальні мережі. Зеленський просто казав: «Ми розважимося, приходьте голосувати і пошлемо їх…»
Поступ до Європи залишається головною тематикою в українській політиці, але в рамках своєї кампанії Зеленський з цього приводу висловлювався досить розпливчасто. Що скажете про це?
Сьогодні у країнах Європейського Союзу проживає 8 мільйонів українців. Європа дійсно все більше виступає центральною темою в очах виборців. Це було так вже у 2014 році, коли президентом у першому ж турі був обраний Петро Порошенко з результатом 54% голосів. Тобто набагато більшим, ніж у Зеленського сьогодні. Сподівання були величезні. Поразка президента, що складає зараз повноваження, пояснюється розчаруванням. Українці прагнуть Європи, вони прагнуть ринкової економіки з конкуренцією. Але те, що вони отримують – це корупція. Від моменту набуття незалежності українська політика зводилася до змагання за отримання контролю над корупційною вертикаллю у країні. Найкращим бізнесом в Україні залишається доступ до бюджету та державних преференцій. Сьогодні є шанс це змінити.
Як це може зробити Зеленський, при тому, що інститути залишаються слабкими, і що йому дорікають серед іншого те, що і він пов'язаний з олігархами, в першу чергу, з Ігорем Коломойським?
У них були зв’язки, і є можливо ще щось, про що ми не знаємо, але гадаю, що Зеленський є незалежним від Коломойського. Звісно, після виборів Коломойський увійшов у раж і висловлює свою думку на будь-які теми. Звісно, він виїхав з Ізраїлю, де він переховувався протягом останніх років і повернувся до України. Проте не слід забувати, що вся Україна, так чи інакше, особливо в плані телебачення, належить олігархам. Якщо вони вирішать вступити в конфлікт з Зеленським і відрізати йому доступ до їх телеканалів, інших каналів спілкування з народом особливо не залишиться, в той час як така пряма комунікація є надважливою в його стратегії. За ним немає політичної сили. В перспективі передчасних парламентських виборів, які він зараз хоче швидко провести, він уже створив партію «Слуга народу», за назвою його серіалу. Це поки що пуста мушля, лише бренд. Є великий ризик, що цей прапор перехоплять у багатьох містах місцеві олігархи чи локальна мафія.
Якою була реакція росіян на ці вибори?
Ми не знаємо, що реально думає Кремль. Був лише перший тест з ініціативою Владіміра Путіна щодо видачі за спрощеною процедурою російських паспортів мешканцям сепаратистських утворень на сході України. Це певний спосіб нагадати Зеленському про реалії і принизити його, навіть при тому що він зміг розумно і з гумором відреагувати на це, запропонувавши видачу українських паспортів опонентам Путіна…
Зеленський стверджував, що він готовий комунікувати напряму з лідерами сепаратистів. Це може стати поворотом?
Він ламає стереотипи. Але я поки що скептично на це дивлюся, оскільки єдиним, від кого по-справжньому залежить ця гра, є Путін. Розмови з лідерами цих самопроголошених республік нічого не дають. Проте можливо, що їм, врешті решт, набриднуть їхні російські патрони, і одного дня вони будуть готові розмовляти. Необхідно переконувати людей, які знаходяться по той бік, на сепаратистських територіях, успішністю української моделі як у політичному, так і в економічному плані. Наприклад, Зеленський обіцяв протягом своєї виборчої кампанії відновити начислення пенсій пенсіонерам, що живуть на територіях сепаратистських утворень. Проте Мінські угоди у їх теперішньому вигляді не є придатними для реалізації.
Що ви очікуєте від Європейського Союзу?
Щоб він знову проявив довіру до України як країни, місце якої – у Європі, з 40-мільйонним населенням, що поділяє її цінності і готове йти заради цього на жертви… Західні демократії забули про те, що іноді за свободу треба платити свою ціну. Якщо Європа і надалі підтримуватиме тиск, зокрема щодо боротьби проти корупції, вона таким чином може отримати гарного партнера і гарний ринок…
Чи виступає Зеленський за вступ до НАТО всупереч Москві?
У нього досить суперечливі позиції, на відміну від президента Порошенка, який виступав за вступ. Апріорі у Зеленського немає жодного уявлення, але він слухає людей. Те, що він чує, не є однозначним. Він хоче спитати думку народу через референдум. Членом Європейського Союзу можна бути і без членства у Атлантичному альянсі.