Формально Зеленський має цілковиту рацію. Український президент без парламенту просто змушений зосереджуватися на тій тріаді, яка стала головним гаслом виборчої кампанії Петра Порошенка – «Армія. Мова. Віра». От тільки виборець, який голосував за Зеленського, очікує від свого обранця не успіху в гуманітарній політиці і навіть не успішного виконання функцій Верховного Головнокомандувача – про це згадають, якщо відновиться активна фаза війни, а поліпшення життя – зниження тарифів, підвищення зарплат, спрощення умов для економічної активності і ще показової боротьби з корупцією. Словом, усього того, до чого президент ніякого стосунку не має.
Але відразу ж починає мати стосунок, якщо встановлює контроль над парламентом, урядом і судовою системою. Саме в цей момент з'являються додаткові можливості для законодавчих ініціатив, впливу на рішення уряду, більшості у регулюючих органах – отже, всього того, чого президенту не вистачає. Та й, звичайно, майже необмежений доступ до фінансових потоків – це вже цікаво для оточення.
Але одночасно посилюється і відповідальність за те, що відбувається в країні. Якщо без контролю над парламентом президент – символ нації, то з таким контролем він відповідає за все. Просто згадайте, коли став знижуватися рейтинг президента Петра Порошенка. Цей процес почався саме тоді, коли під впливом інспірованих Адміністрацією президента процесів пішов у відставку уряд Арсенія Яценюка і голова держави став сприйматися як людина, яка відповідає в цій країні за все – від армії до каналізації.
Я тоді цікавився у представників оточення Порошенка, чи розуміють вони, до яких наслідків це призведе. Чи розуміють, що для інституту голови держави небезпечний як конфлікт з урядом, так і контроль над урядом. Що єдина для керівника держави можливість зберегти перспективу – це дистанціюватися від уряду і зосередитися на виконанні своїх обов'язків. Своїх прямих обов'язків.
У мене немає ніяких сумнівів, що в оточенні Зеленського думають так, як думали в оточенні Порошенка. Влада п'янить, а 75 відсотків підтримки здатні звести з розуму навіть найурівноваженішу людину. Але тоді треба поставити собі кілька простих запитань.
Чи можна з таким рівнем підтримки розпустити парламент – нехай навіть з порушенням Конституції, провести дострокові вибори, провести в Раду свою більшість і сформувати уряд? Відповідь – так. Про це свідчить досвід Віктора Януковича.
Чи можна після цього швидко – ну хоча б за одну каденцію домогтися виконання соціальних «хотєлок» населення, знизити тарифи, підвищити зарплати, перемогти корупцію і так далі? Відповідь – ні. Про це свідчить досвід Петра Порошенка.
Чи можна переконати населення за допомогою телевізора, що воно живе добре? Відповідь – ні, про це свідчить досвід Володимира Путіна. Рейтинг російського президента знижується відповідно до зниження рівня життя громадян – навіть коли влада приймає економічно обґрунтовані рішення. Тому що пострадянському суспільству не потрібні економічно обґрунтовані рішення, йому потрібні гроші. І навіть тотальний контроль Путіна над телебаченням не допомагає переконати його співвітчизників. А у Зеленського не буде і такого контролю.
Чи можна в ситуації невдоволення населення встановити авторитарний режим? У Росії – звичайно, в Україні – ні. Про це свідчить досвід Володимира Путіна і Віктора Януковича.
Зрозуміло, що ці прості висновки нікого сьогодні не зацікавлять – ані прихильників Зеленського, ані самого Зеленського, ані його оточення, ані олігархів, які вірять, що нарешті схопили Бога за бороду.
Але тоді варто зрозуміти: якщо Володимиру Зеленському не вдасться захопити контроль над парламентом, його виборці ще довго – від року до трьох років – будуть милуватися ним, як красивим метеликом на клумбі української державності.
А якщо такий контроль буде встановлено, вже за кілька місяців після парламентських виборів в нашій країні не знайдеться нікого, хто зізнається, що голосував за Зеленського.
Зате з'являться мільйони людей, які будуть пред'являти йому претензії за свої втрачені ілюзії – нехай навіть не озвучені кандидатом, а придумані самим виборцем.
І таких людей буде 75 відсотків.