Чому резервну схему теплопостачання не робили до 2026 року?
«У нас завдання з зірочкою: за пів року ми маємо збудувати систему, що дублює централізовану, яку колись створювали в Києві десятки років», — пояснював Віталій Кличко на засіданні ТСК ВР, присвяченому плану стійкості столиці.
Цією тезою мер намагався показати велетенський масштаб роботи, вкладений у нікчемно короткий відтинок часу. Нижче ми пояснимо, чому міський голова трохи помиляється щодо обсягу дублювання, який зараз будується. А на засіданні голова ТСК, депутатка від «Слуги народу» Леся Забуранна, спитала Кличка, звідки взявся такий обмежений час: «А чому ідея створити децентралізовану систему теплопостачання не виникла у міста з самого початку повномасштабного вторгнення?»
«Ніхто не рахував, що війна перейде у напрямок геноциду стосовно мирного населення, руйнуючи життя простих містян, такий розвиток подій був непередбачуваним», — відповів Кличко.
Його заступник Петро Пантелеєв пояснив тезу міського голови більш розгорнуто: орієнтовна вартість заміни теплогенерації, яку дають три київські ТЕЦ, становить 35–40 мільярдів гривень. Це дуже велика сума. Враховуючи інтенсивність і напрямок ударів ворога по енергетиці столиці в попередні роки, місто обирало відновлення наявних джерел і, як вважають столичні чиновники, в цілому давало цьому раду. «Якщо узагальнити кошти, витрачені на наші ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, це буде понад 3,5 мільярди гривень, і станом на початок 2026 року ми увійшли в опалювальний сезон із відновленим обладнанням і можливістю власної електрогенерації. Тому ми не відчували нагальної потреби робити паралельно інвестиції в резервну систему теплопостачання, враховуючи їхній масштаб і відповідно велику ймовірність того, що ми не зможемо закінчити такий проєкт», — сказав Пантелеєв.
Читайте такожЧи буде Київ з теплом зимою? Велика розмова з Петром Пантелеєвим про політику, гроші і технічні рішення плану стійкості
Але після численних і потужних ударів по ТЕЦ минулої зими управлінці усвідомили, що з такою інтенсивністю втрат відновлювати роботу теплоелектростанцій уже не вийде. І почали рухатись до створення резервних джерел теплогенерації.
Зараз бюджет київського плану стійкості — 31 мільярд гривень. Половину цих грошей дає держава, а 8,5 мільярдів гривень — більшу частину свого внеску — Київ бере не з власного бюджету, а із запозичень іноземних і українських фінустанов, які буде віддавати впродовж років із відсотками.
Чому Київ почав будувати резервну схему лише влітку?
Багато хто пам'ятає епопею з «поганим планом стійкості Києва» і конфліктом навколо його затвердження. А широкому загалу так і не було зрозуміло, чому між затвердженням київського плану Київрадою і затвердженням його на РНБО минуло майже п'ять місяців.
Саме це питання поставив обом сторонам член ТСК ВР, нардеп від «Батьківщини» Олексій Кучеренко: яка була причина затримки?
Колишній профільний віцепрем'єр і міністр розвитку громад, а тепер радник секретаря РНБО Олексій Кулеба пояснив цей часовий лаг так: «Київ є найбільшим споживачем теплової енергії в Україні, тому, щоб створити проєкт резервування для нього, потрібно було більше часу. В березні було одне технічне рішення, а в плані, затвердженому в серпні, воно вже інше. Тепер це дорожня карта дій на кілька років».
Колишній голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин розкрив цю тезу більш зрозуміло: «Попередньо в березні на штабі закладалося будівництво 700 блочно-модульних котелень на весь Київ (в якості резервної схеми, — Ред.). Потім змінили ідею і обрали інше технічне рішення».
«Версія березня коштувала 67 мільярдів гривень, а друга, серпнева, вже 31 мільярд», — додав Пантелеєв.
Читайте такожПів року до зими: Що робить влада, аби відновити теплопостачання Києва
Скільки тепла будують в рамках резервної схеми
На майданчику LB.ua Віталій Кличко заявив, що в Києві будують 1600 МВт резервної теплогенерації і ці потужності будуть готові в грудні. Опалювальний сезон почнеться в гіршому випадку першого листопада, а грудень — це вже справжня зима і морози. Тому приємно було б знати, що в перший місяць зими у всіх київських споживачів буде те саме «запасне джерело тепла». Але це не так.
Будівництво резервної схеми теплогенерації для потреб Києва складається з будівництва нових локальних джерел тепла (блочно-модульних котелень), реконструкції старих занедбаних котелень, оновлення обладнання і посилення когенераційними установками працюючих котелень та станцій теплопостачання.
Загальна теплова потужність усіх цих запроєктованих локальних джерел становитиме 2100 МВт. Це майже вдвічі менше за максимальну можливість теплової генерації трьох київських ТЕЦ у мирний час. Але теплогенерація в умовах обстрілів останніх років уже не відбувалася на тому рівні, що раніше. Та й паспортна потужність виробництва тепла столичними ТЕЦ була профіцитною в умовах відносно теплих зим. Тому заявлена потужність додаткових джерел на рівні 2100 МВт — це не повноцінний резерв, а мінімально достатній.
У спілкуванні з LB.ua Сергій Сухомлин пояснив достатньо прямо: резервна схема, яка будується, розрахована на проходження зими за середньої температури –5 градусів. Коли питаєш експертів, що буде, якщо зима буде холоднішою, узагальнена відповідь така: наявну кількість теплоносія будуть розподіляти по всіх споживачах, як вийде. Тобто теплоносій не відповідатиме нормативній температурі і в квартирах буде прохолодно.
Читайте такожЧому Київ настільки унікальний, що аж нікому не потрібний?
Що конкретно будують
У межах плану Агентство відновлення займається дублюванням опалення для зони ТЕЦ-4 (Дарницької) і однією зоною, яка отримує тепло від ТЕЦ-5. Загалом це шість об'єктів на лівому березі столиці. Для зони ТЕЦ-4 резервують біля 440 МВт, для ділянки від ТЕЦ-5 — ще 120 МВт. Тобто за Агентством 560 МВт.
Місто (КМДА) будує резервні потужності на 1000 МВт. Це буде 700 МВт у зоні ТЕЦ-6 (розташованої на лівому березі, найбільш вразлива її ділянка постачання — Троєщина) і трохи більше 300 МВт для зони ТЕЦ-5 на правому березі.
Це значить, що левова частка резерву, який запроектований і будується, забезпечує будинки лівого берега столиці. Деякі з цих джерел можуть нарощувати виробництво тепла і давати його споживачам правого (але не в перспективі цього року). Правий берег і раніше мав трохи краще становище, ніж лівий, завдяки збереженій мережі районних котелень і станцій теплопостачання, які забезпечують частину споживачів.
Залежні від ТЕЦ-5 райони правого берега в цілому зберігають своє хитке становище. Адже для них передбачене будівництво лише двох нових джерел (на Теремках і в центрі) обмеженої потужності. В перспективі плану закладено також будівництво 600 МВт резервної теплогенерації в зоні ТЕЦ-5 (чотири нові об'єкти), але поки що навіть не визначено джерело фінансування для цих робіт.
Читайте такожВершник без голови. Чому влада Києва тільки зараз знімає «рожеві окуляри» і куди зник начальник КМВА
Які з нових об'єктів можуть реально запрацювати
Зона ТЕЦ-6. Експерт з енергетики Олександр Харченко дає однозначно позитивний прогноз щодо опалення для Троєщини. В цій зоні місто робить 570 МВт теплогенерації, але перевірити стан виконання цих заходів ми не маємо технічної можливості. Тому будемо вірити Харченку, який є радником Петра Пантелеєва і бере участь у засіданнях міських штабів. За словами експерта, у грудні ці роботи будуть завершені.
Зона ТЕЦ-4. Агентство відновлення офіційно має тут п’ять ділянок, на яких або будують нові котельні, або реконструюють старі. Ми не будемо називати ці адреси, але вони вже відомі в колах експертів, тому ми об'їхали їх і подивилися на реальний стан робіт. Два будівництва йдуть повним ходом: там працює техніка практично без вихідних, але стан об'єктів можна описати як «роботи в розпалі», а не «підготовка до підключення».
Третій об'єкт — реконструкцію котельні на віддаленому масиві — складно оцінити через закриту територію. Одна непрацююча котельня, яка також має забезпечити віддалену гілку мережі ТЕЦ-4, тільки зараз, у середині жовтня, стала будмайданчиком: тиждень тому туди зайшла техніка на зачистку території. Тобто реконструкція об'єкта триватиме ще місяці і однозначно не закінчиться у грудні 2026 року. І п'ятий об'єкт — також занедбана котельня на околиці, — теж лишається захаращеним і взагалі не має ознак початку робіт.
Заявлена потужність цих п'яти об'єктів — 444 МВт тепла. Це достатній об’єм, щоб з надлишком замістити теплогенерацію Дарницької ТЕЦ, яка зазнала критичних руйнувань у лютому і потроху відновлювалася весь цей час. Але ракетна атака в ніч на 14 жовтня знову завдала цій ТЕЦ істотних пошкоджень. З огляду на те, що реальні роботи поки що ведуться тільки на двох із п'яти об'єктів резервної схеми цієї ТЕЦ, можна прогнозувати, що в грудні можуть бути готовими лише біля 200 МВт теплогенерації для цієї зони.
Зона ТЕЦ-5, лівий берег. Агентство відновлення будує також нову котельню з захистом для двох лівобережних районів, які раніше отримували тепло з правого берега. Це котельня на 120 МВТ із перспективою збільшення її потужності. На цьому об'єкті роботи ведуться інтенсивно і є надія, що він буде завершений у грудні цього року.
Колишній голова Агентства Сухомлин запевняє, що в цьому сезоні їхні підрядники мають ввести 300–350 МВт теплогенерації (це і є ті три БМК, описані вище). Але є нюанс: Агентство лише будує об'єкти, встановлює котли, запускає обладнання в роботу. Далі має підключитися КП «Київтеплоенерго», збудувати входи від цих джерел у свої мережі і подати тепло в оселі.
Зона ТЕЦ-5, правий берег. Цю частину робить місто (КМДА) і тут заплановане лише посилення станцій теплопостачання і реконструкція двох районних котелень. Одна вже стала широко відомою через протести активістів проти вирубки дерев для теплотраси під неї: це районна котельня «Теремки», розташована на околиці Голосіївського району столиці. Друга розташована в центрі міста. Реконструкція цих об'єктів обумовлена в першу чергу тим, що теплоносію особливо складно дістатися цих районів від ТЕЦ-5 через особливості мереж, тому проблеми там виникали і раніше. Простіше кажучи, Теремки надто далеко від ТЕЦ і при відключенні, а потім відновленні теплопостачання до цього району теплоносій доходить найгірше і вже ледь теплим. А центральна частина Печерська розташована надто високо, тому там споживачі теж страждають через проблеми з тиском при подачі тепла.
Обидва ці об'єкти — в процесі будівництва. Але на Теремках стався фальстарт через непродуману публічну політику міської влади. Перший етап робіт — прокладання траси від котельні до магістралі — зупинився через протести екоактивістів ще у серпні, тому зараз статус робіт невизначений. Також відомо, що реконструкція самої котельні, яка має давати додаткове тепло, була замовлена тільки у вересні. Тож у грудні це локальне джерело точно не запрацює. З котельнею на Печерську ситуація краща, там роботи не привернули уваги громадськості, вони тривають і зараз візуально помітно, що вже відбувається прокладання з'єднань мереж.
Читайте такожЧи буде опалення: Київ обіцяв оплатити будинкам встановлення власних котелень, але жоден проєкт так і не погодив
Чому є підстави для занепокоєння
Підіб’ємо підсумок. Із запрограмованих планом стійкості 2100 МВт резервної теплогенерації реальні роботи в цьому році розпочалися над 1600 МВт. Із цієї цифри біля 350 МВт (два об'єкти Агентства і один — на Теремках — міста) перебувають на стадії підготовки до робіт і в цьому році точно не будуть завершені. Роботи над іншими 1250 МВт на стадії «все активно будується».
Досвід комунікації з міською владою минулих років свідчить, шо обіцянки або прогнози щодо введення тих чи інших потужностей справджуються нешвидко. Наприклад, ще в 2024 році в матеріалі про підготовку до зими у відомстві Петра Пантелеєва нам надали інформацію, що от-от підключать 60 МВт когенераційного обладнання для безперебійної роботи станцій теплопостачання. Восени 2025 року в КМДА обіцяли запустити все ті ж самі 60 МВт когенерації до кінця року (і в січні 2026 року ще цього не зробили). І от нарешті влітку 2026-го Петро Пантелеєв вже повідомив, що 60 МВт когенерації встановлені на об'єкти.
Також, за його словами, до кінця 2026 року ця цифра має становити 200 МВт когенераційного обладнання на різних об'єктах теплопостачання міста. Проте ще в серпні стан готовності по цьому рядку був лише 68% (за даними плану стійкості).
Читайте такожЧому зростає тариф на воду, хто оновлює мережі і чи захищені об'єкти від атак. Велика розмова про водоканали
Схожа історія відбувалася і з резервуванням систем водопостачання й водовідведення. Минулої осені Київрада екстрено виділила гроші на закупівлю джерел резервного живлення для об'єктів Київводоканалу. І лише в січні 2026-го, в розпал ударів, це обладнання закупили (з терміном поставки на весну). Йшлося про 9 дизельних електростанцій (ДЕС) потужністю 13 МВт, які мають забезпечувати безперебійну роботу об'єктів приймання і очищення стоків і частково об'єктів водопостачання плюс частотні перетворювачі для цих ДЕС. У вересні стан виконання цих робіт визначався все ще як 95%.
Відповідь на питання киян, то чому ж у нас все одно пропадає вода після ударів по підстанціях, проста: цей етап резервування водоканалу охоплював у першу чергу водовідведення. А взагалі етапів три, і встановити потрібно ще 27 ДЕС на 25,8 МВт. Другий етап планують втілити до кінця поточного року: тоді вже буде забезпечене резервне живлення водопостачання. Але наразі цей етап тільки почали реалізовувати. І лише у вересні Київводоканал вийшов на Prozorro з закупівлею послуг для реконструкції дев'яти об'єктів з впровадженням резервних джерел (із завершенням робіт у 2027 році). А досягнення повної енергонезалежності об'єктів водоканалу (третій етап) поки що заплановане до кінця 2027 року, і стан виконання цього етапу лише 10%.
Все це були цифри і плани виконання плану стійкості за базовим сценарієм. У вересні в нашу реальність увірвалась бюджетна криза і блокування Держказначейством усіх платежів третього кошика витрат (все, крім військових потреб, зарплат і соціальних виплат).
Читайте також«Держказначейство зупинило всі платежі». Що буде з місцевими бюджетами і підготовкою до зими
На ТСК ВР щодо плану стійкості міністр відновлення, інфраструктури і транспорту Микола Калашник заявив, що на роботу їхніх підрядників зупинка платежів не вплинула: мовляв, вони працюють на власних оборотних коштах (кредитують державу, грубо кажучи). В КМДА спершу не коментували цей момент, потім київський голова почав використовувати неплатежі як аргумент у публічних дискусіях.
Проте платежі для виконання плану стійкості Києва почали розблоковувати вже за три тижні після початку блокування. Як ми пам'ятаємо, на саме лише узгодження точного проєкту плану стійкості Києва пішло п'ять місяців. Які влада (обох рівнів) втратила в період, коли не було бюджетного дефіциту і жодних блокувань.