Чому саме зараз рубають дуби?
Про потребу зведення тепломережі на Теремках керівництво Києва знало ще до початку повномасштабного вторгнення. Її будівництво передбачене затвердженим у 2002 році Генпланом Києва. Більше того, комунальне підприємство «Київтеплоенерго» у 2023 та 2025 роках закупило через Prozorro розробку проєкту та експертизу, сплативши з бюджету Києва близько 8 мільйонів гривень. Траса мала проходити чітко за генеральним планом міста — вздовж вулично-дорожньої мережі по вулиці Теремківській.
Проте три роки столичні посадовці пасивно спостерігали за ситуацією, а прокласти магістраль через лісосмугу їм прямо забороняло законодавство.
Ситуація кардинально змінилася в березні 2026 року, коли Кабінет Міністрів ухвалив експериментальну постанову №393 і дозволив будувати об'єкти резервного теплопостачання в спрощеному порядку: без повноцінного пакета містобудівних документів і попереднього відведення землі та без урахування вимог містобудівної документації. Для початку робіт стало достатньо листа-погодження на використання комунальної землі від органу місцевого самоврядування чи військової адміністрації.
Аналітик «Голки» Георгій Могильний коментує: «Отримавши такий юридичний картбланш під соусом “енергетичної стійкості”, у КМДА вирішили не надолужувати згаяний час із втіленням запланованого проєкту, а тихо перемалювати маршрут резервної теплотраси прямо через лісосмугу. Та цей урядовий “експеримент” відкриває скриньку Пандори: під прикриттям Планів стійкості, які ніхто реально не перевіряє, будь-яка комунальна установа будь-якого міста тепер може прокладати теплотраси найпростішим шляхом — через зелені та рекреаційні зони. Жодних запобіжників немає. Ця урядова постанова запустила аналогічну схему не лише для місцевої влади, а й для приватних компаній. Об’єкт навіть може не бути у Плані стійкості, але його будівництво може схвалити Координаційний центр при Кабміні. А громада навіть не буде про цезнати. Тому забудовники у власних інтересах можуть, заощаджуючи гроші, прокладати будь-які комунікації навпростець до своїх об’єктів і нищити все на своєму шляху».
«Дуби або тепло» — це маніпуляція
У війну підготовка до війни столиці — серйозне питання. Без тепла на початку року залишилися сотні багатоповерхівок і наступна зима може стати ще важчою.
Зараз саме цей аргумент на користь рубок використовують не лише представники команди мера Києва Віталія Кличка. Народний депутат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, який балотувався в мери Києва, наголосив, що ворог тепер знає, де розташована стара котельня. Але ж саме влада столиці на сайті повідомила про будівництво теплотраси.
Критично висловився про протест і Максим Нефьодов, який балотувався до Київради від партії «Голос».
Дії тих, хто встав на захист дерев, Нефьодов називає безумством і дивується, що за киян, який силою тягнула поліція з місця події, заступилася нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. Вона написала: «Усі ми в Києві, хто пережили цю зиму, підтримуємо зміцнення енергосистеми. Але зараз питання люди мусять ставити вже під час вирубки дерев. Бо якщо підтвердиться, що таки існує краще рішення, дерева вже не повернеш. Замість відповідей по суті отримуєш звинувачення, що “ви проти тепла взимку”. А я не люблю маніпуляцій. Коли люди, які ухвалюють рішення, ставляться до громади як до неповносправних в інтернаті. Мовляв, вони все-одно не зрозуміють, тож навіщо з ними говорити».
Кияни заплатили з бюджету 8 мільйонів, щоб його конфлікту не було взагалі. На цьому акцентує увагу киянка Наталя Чернишова, яка разом із іншими активістами захищає столітні дуби: «Річ не в тому, що ми проти прокладання траси. Нам необхідне теплопостачання! Але згідно з Генеральним планом міста, тепломережа мала пройти по вулиці Теремківській. Більше того, у 2023 році місто замовило проєктно-кошторисну документацію саме за цим маршрутом і заплатило за неї. Проте цього року КМДА вирішує швидко скористатися "постановою про стійкість", забути про витрачені мільйони і просто пустити будівництво через парк».
За словами активістів, із якими поспілкувалася «Голка», під час зустрічей на місці вирубки представники «Київтеплоенерго» та КМДА плутаються в поясненнях щодо причин відмови від початкового проєкту. «Вчора представник "Київтеплоенерго" казав нам, що через вулицю Теремківську вести "дорожче". Ми питаємо: наскільки дорожче? Де розрахунки? Розрахунків немає! Сьогодні він вже каже інше — що це "неможливо, бо ми не встигнемо до зими". Але вони й так не встигнуть! Масштабний проєкт починають у середині серпня, а опалювальний сезон — у жовтні. Люди тепла до морозів усе одно не побачать, а вікові дуби вже будуть знищені», — говорить Наталя Чернишова.
Дуби підуть на лавки, паркани і кілочки
Мешканцям та поліції як «дозвіл» демонструють Акт обстеження зелених насаджень, хоча на останній сторінці цього документа чорним по білому зазначено: він не дає права на видалення дерев.
Заступник директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Олександр Савченко пояснює, куди піде цінна деревина: «Всі зелені насадження, які мають цінні породи, будуть використані в міському господарстві. Це відновлення дитячих майданчиків, де треба паркан чи кілочки зробити, можуть бути відновлені лави. А інша деревина чи гілля можуть бути використані в розсадниках для обігріву. Також дровами з цих дерев будуть забезпечені пункти незламності».
Фактично профільний департамент, покликаний захищати екологічний каркас столиці, пояснює втрату невідновлюваного екологічного капіталу тим, що дуби пустять на дрова, парканні кілки та лавки. Парадоксально, але в той час, коли на Теремках рубають дерева, яке росли не одне покоління, поблизу станції метро «Університет» можна побачити ось такі таблички. Місцева влада пояснює киянам, яку екологічну та економічну цінність дає місту один дуб, і навіть наводить конкретну суму.
Депутатка Київради Вікторія Пташник («Європейська солідарність») ознайомилася з Актом обстежень зелених насаджень і зазначає, що 606 дерев підлягають знищенню. З-поміж цих дерев 45 звичайних та червоних дубів. При цьому в Департаменті обіцяють після завершення будівництва «максимально відновити зелену зону» та висадити нові дерева по обидва боки від комунікацій.
Втім детальний аналіз Державних будівельних норм (ДБН В.2.5-39:2008, пп. 11.23, 11.25) показує важливе обмеження: вздовж теплової мережі встановлюється охоронна зона, у межах якої заборонено садити дерева. За нормами вона має становити щонайменше три метри з кожного боку від краю будівельних конструкцій або зовнішньої поверхні теплоізольованого теплопроводу — залежно від способу прокладання.
Отже, нові дерева справді можна буде висаджувати обабіч тепломережі, але безпосередньо в межах охоронної зони відновити знищену лісосмугу неможливо. А отже, нові посадки не можуть бути повноцінною заміною сформованої зеленої зони та вікових дерев. Тож заяви про «створення нового екопростору» не змінюють головного: після прокладання тепломережі частина території вже не зможе бути відновлена як лісосмуга.
Навички скорочитання
На тлі суспільного резонансу позиція міської влади виявилася неоднорідною. Член Бюджетної комісії Київради та депутат від фракції «УДАР» Дмитро Білоцерковецьзаявляє, що не підтримує зміну маршруту прокладання теплотраси.
«Це не вперше, коли комунальне підприємство "Київтеплоенерго" змінює плани. Я не почув від комунального підприємства реальної причини зміни проєкту. І здивований поясненням про зміну маршруту "бо не буде певний час під'їзду автівок до декількох будинків". Я це не підтримую і, наскільки мені відомо, Віталій Кличко також не підтримує таку зміну ціною вирубки сотень дерев», — каже він.
За словами депутата, комунікація та технічна аргументація з боку комунального підприємства «Київтеплоенерго» виявилися непереконливими: «Проблема не у вищому керівництві, а в середній ланці менеджменту. У пана Бінда (керівника КП «Київтеплоенерго», — Ред.) буде багато через це проблем і перевірок. Пан Бінд буде юридично відповідати». Дмитро Білоцерковець також сказав, що вважає протест мешканців Теремків справедливим.
Напруга на місці вирубки сягнула піку, коли до мешканців приїхав профільний заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Замість надання офіційної проєктної документації та зупинки пил чиновники вдалися до кулуарного трюку. Громаді запропонували вихопити з натовпу двох людей (лунали заклики відправити «жінку з дитиною»), щоб ті поїхали в офіс і за 30 хвилин «ознайомилися з документами».
Мешканці Теремків викрили спробу КМДА перекласти відповідальність за знищення лісосмуги на випадкових перехожих. Одна з учасниць протесту про це прямо сказала Пантєлеєву: «Ніхто не має права — ані одна, ані двоє, ані п’ятеро людей — одноосібно вирішувати такі питання за всю громаду! Нам кажуть: їдьте, вивчіть за 30 хвилин проєктну документацію й поверніться з рішенням. Але це неможливо вивчити за 30 хвилин! Ми відмовилися брати участь у таких маніпуляціях. Це мають робити фахівці, які розуміють, як прокладається тепломережа, а не одна людина в "Київтеплоенерго", і це мають бути офіційні громадські слухання». Після цього протестувальники вирушили пікетувати мерію.
Втручання на найвищому рівні
У неділю вимоги протестувальників під стінами КМДА залишилися незмінними: негайно зупинити нищення дубів, надати громаді та експертам повний пакет проєктної документації й повернутися до початкового проєкту прокладання тепломережі під вулицею Теремківською.
У неділю відбулася зустріч прем’єра з заступником Кличка Пантєлеєвим та активістами. Вирубку дерев призупинили щонайменше до 12 серпня. Цю паузу посадовці та комунальники обіцяють використати для «ознайомлення з документацією та пошуку компромісу».
Читайте такожЧи буде Київ з теплом зимою? Велика розмова з Петром Пантелеєвим про політику, гроші і технічні рішення плану стійкості
Та активісти наголошують: тимчасове затишшя — це лише шанс повернути процес у правове поле, а не відмова від захисту зеленої зони.
У понеділок «Голка» звернулася по коментар до Віталія Кличка, аби з’ясувати, чи можна було прокласти теплотрасу і не жертвувати зеленою зоною, а також як можна було уникнути протистояння між правоохоронцями і громадою. На момент публікації відповіді на ці питання «Голка» не отримала, але щойно вона надійде, ми її оприлюднимо.
Але вже відома позиція заступника міського голови Петра Пантєлеєва, який провів пресконференцію і сказав, що іншого шляху для прокладання теплотраси немає.
Аргументи міських чиновників, що під вулицею Теремківською нібито «немає вільних підземних коридорів» для труб діаметром 700 мм, Вікторія Пташник називає системною управлінською недбалістю та декларативною маніпуляцією. За її словами, міська влада не надала жодного офіційного технічного підтвердження своїх заяв. «Єдиним об’єктивним технічним і юридичним документом є Поперечний профіль вулиці з нанесенням усіх наявних мереж з містобудівного кадастру. Щоб нарешті поставити всі крапки над "і", мені довелось запросити таку документацію депутатським зверненням. Поки заяви про "неможливість" прокладання тепломережі під вулицею є лише маніпуляцією, якою намагаються виправдати вирубку парку всупереч державним будівельним нормам “Планування і забудови територій”», — каже вона.
Вікторія Пташник звертає увагу на суперечності в заявах Петра Пантелеєва щодо тендерів комунального підприємства «Київтеплоенерго»: «Аналіз закупівель комунального підприємства свідчить, що мережу первинно планували прокладати саме під вулично-дорожною мережею. Коли пан Пантелеєв стверджує, що відповідний проєкт нібито не отримав експертного висновоку, постає питання: на що витрачали тоді кошти комунального підприємства "Київтеплоенерго", яке дало технічне завдання саме на будівництво тепломережі під вулицею? І де той висновок про неможливість будівництва, на підставі якого пан Пантелеєв робить таку заяву, й ким та коли він був зроблений?»
Скринька пандори
Встановлений урядовою постановою №393 «експериментальний порядок» під прикриттям Планів стійкості фактично легалізує порушення екологічного та земельного законодавства. Якщо цей механізм спрацює в Києві, його почнуть масово копіювати місцеві ради та комунальники по всій країні. Будь-яке недбальство, містобудівне свавілля чи інтереси забудовників можна буде легко виправдати «підготовкою до важкої зими», пускаючи під ніж парки, сквери та заповідні зони без жодних дозволів, землевідведення та експертиз.
Проігноровані 8,2 мільйонів гривень платників податків, витрачені на проєкти 2023–2025 років, спроби обійти будівельні норми та цинічні заяви про «дрова для пунктів незламності» замість збереження вікових дубів — це ціна відсутності прозорості та юридичних шпарин, які не рятують від управлінського хаосу.
Водночас історія на Теремках довела: єдиним дієвим запобіжником від поширення такої руйнівної практики на всю країну залишається суб'єктність і згуртованість громади. Виборена киянами пауза до 12 серпня — це тест для КМДА та особисто Віталія Кличка: чи здати місто під урядові «експерименти», чи зупинити свавілля іа повернути будівництво у правове поле вздовж вулично-дорожньої мережі, як того вимагає генеральний план Києва.