План стійкості Києва станом на зараз виконаний на 50 % і вище. Він полягає в відновленні знищеного обладнання ТЕЦ, захисті об'єктів, створенні резервних електроенергії і теплопостачання там, де можливо. Вартість виконання плану – близько 31 млрд гривень. Місто і держава домовилися профінансувати його навпіл, хоча це юридично ніде не зафіксовано, пояснив у розмові з LB в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Для Києва це дуже велика сума, але «просто нема вибору», зауважив він. Джерела і програми на 11 млрд уже затверджені, а ще для 5-6 млрд доведеться знайти до кінця року.
Робитимуть це за рахунок кредитів і шляхом перерозподілу бюджету. Загалом більшість витрат влада Києва братиме з залучених у фінансових інституцій коштів. Зокрема, в Ощадбанку та ще одному державному банку, процес підписання кредитної угоди з яким продовжується. Також підписали угоду про кредит з Європейським банком реконструкції і розвитку. Кошти можуть надійти орієнтовно протягом двох тижнів.
Витрати на підготовку до зими значні, і цього року місто не має можливості спрямувати на допомогу армію кошти, як торік – 12 млрд.
«Зміна пріоритетів однозначно відбулась. Адже навіть ті рішення, які вже пройшли погодження, – кредитні угоди, – це теж бюджетне рішення. Місто бере на себе зобов'язання, тому це питання гаряче обговорювалось на сесії міської ради. В сесійній залі ухвалювали й інші рішення в межах плану стійкості: щодо закупівлі обладнання, встановлення котельних, когенераційних установок тощо. Але треба об'єктивно дивитись на те, що є потреби, які не поступаються за важливістю плану стійкості. Наприклад, будівництво і ремонт укриттів. Або відновлення будинків після обстрілів. На жаль, це зараз дуже відчутний напрямок витрат: наслідки кожного балістичного обстрілу, який зараз відбувається, це збитки на 300–500 мільйонів», – повідомив в.о. першого заступника начальника КМДА.
За словами Пантелеєва, гарантовано знайшли кошти на основні напрямки плану: відновлення потужностей, інженерно-технічний захист, резервне живлення, розбудова когенераційних установок. На ці напрямки є 70-80 % необхідних коштів.
«Взагалі, після всіх прорахунків, ми бачимо, що повна реалізація плану резервної схеми теплопостачання буде коштувати еквівалент вартості всього плану стійкості. Тому зараз я можу сказати, що для цього напрямку нам потрібно грошей більше, ніж є», – пояснив він.
- 5 серпня мер Віталій Кличко прозвітував про стан виконання Плану стійкості на спецзасіданні РНБО. Він сказав, що найскладнішим для виконання є створення системи резервного теплопостачання. Першочергове завдання для початку опалювального сезону – це відновлення пошкоджених енергооб'єктів. Станом на початок серпня рівень за цим напрямком виконання робіт становить 65 %. Кличко вважає, що до старту опалювального сезону необхідний план виконають, зокрема інженерно-технічний захист II рівня.