Мер Києва Віталій Кличко 5 серпня прозвітував Раді нацбезпеки і оборони про стан відновлення і будівництва об'єктів в межах Плану стійкості. Вартість заходів порівняно з першою версією Плану на 67 млрд гривень зменшили удвічі, сказав він.
Зменшення відбулося на підставі оцінки фінансових та інших реально можливих ресурсів, визначення переліку пріоритетів, а також фахової деталізації й підготовки проєктів до виконання. Загальна вартість Плану зараз сягає 37 млрд гривень, з яких 31 мільярд – це кошторис заходів і проєктів загальнодержавного значення.
«На старті роботи з Планом Київ погодився взяти на себе підвищені фінансові навантаження, в порівнянні з іншими регіонами. Пропорція фінансування визначена як 50/50 – держава/місто», – сказав він.
Вартість робіт, які має профінансувати місто, сягає більше 17 млрд грн. Додатково до міської частини плану включені проєкти, обумовлені винятковою специфікою столиці. Вони мають таке ж пріоритетне значення, як і загальнодержавні. Зокрема, це відновлення пошкоджених енергооб’єктів, енергостійкість житла та соціального сектору. Тож для Києва сума фінансування зросла вже до 22 млрд грн.
Щоб знайти кошти для виконання Плану місто використовує механізми кредитування. 5,2 млрд грн залучили від міжнародних партнерів. Кличко сказав, що в цьому напрямку Київ мав сприяння від Офісу президента. Станом на зараз Київ акумулював понад 10 млрд гривень, решту планують додавати і за рахунок кредитування, і шляхом перерозподілу бюджету.
Мер міста сказав, що першочергове завдання для початку опалювального сезону – це відновлення пошкоджених енергооб'єктів. На сьогодні рівень виконання робіт становить 65 %. Кличко вважає, що до старту опалювального сезону необхідний план виконають, зокрема інженерно-технічний захист II рівня. На ці заходи треба 6,6 млрд гривень.
«Місто самостійно виконує роботи на 16 елементах. Середній відсоток виконання – 66%. Агентство відновлення виконує роботи на 26 елементах», – сказав Віталій Кличко.
На ремонт електрообладнання в житлових будинках місто спрямувало 800 млн гривень. Паралельно ДТЕК проводить заміну зовнішніх електромереж і посилює підстанції на 120 об'єктах. Також місто і держава збільшують парк мобільних котелень і генераторів. Столиці вже передають 12 котелень і 10 генераторів. Зростає кількість опорних пунктів обігріву, в роботі план дій для допомоги маломобільним.
Також до плану включили проєкти енергостійкості житлових будинків. Вже понад 2000 будинків виконали відповідні роботи. На це передбачили 500 млн гривень.
Заходи з когенерації Київ планує виконати самостійно. План до кінця року – 200 МВт.
«Обладнання завезене і монтується. Близько 57,6 МВт електроенергії вже йде в загальну мережу країни», – сказав мер.
Також місто саме фінансуватиме створення резервного водопостачання. З запланованих 40 МВт побудували 3 дизельних електростанції потужністю 16,7 МВт, до кінця року планують завершити всі потужності.
«Найбільш складною частиною Плану є побудова системи резервного теплопостачання. В масштабах Києва тільки заміщення ТЕЦ це 2,1 ГВт. Виходячи з пропорції 50/50 місто законтрактувало обладнання і розпочало роботи на об’єктах загальною потужністю понад 1000 МВт. Агентство відновлення працює над об’єктами потужністю 564 МВт», – сказав Віталій Кличко.
Спецзасідання Ради нацбезпеки і оборони для заслуховування результатів виконання Планів стійкості президент анонсував кілька днів тому. Претензії до Києва у центральної влади були ще на самому початку: столичний план затвердили не одразу.