Підземні школи стали життєво необхідними в прифронтових регіонах, де через постійні обстріли діти роками вчаться виключно онлайн. Тому першими і найшвидше їх будували в Харкові й Запоріжжі. Тут ці підземні споруди виконують не тимчасову функцію укриття — їх використовують для постійного навчального процесу.
У Києві й області також започаткували проєкти будівництва ПРУ для закладів освіти. Зараз їх будують для шкіл і садочків, які взагалі не мали власного укриття, а конструктивні особливості будівлі не дозволяють облаштувати його в підвалі. Через це учні таких закладів не могли перебувати в них. Із таких садочків дітей розподіляли по інших дошкільних закладах, які мають укриття. Школи спершу переходили на режим навчання онлайн, а потім почали офіційно користуватися укриттями поза власними межами.
Два роки тому LB.ua писав, який вигляд має це користування зовнішніми сховищами в Києві: коли столицю атакували вдень, діти мусили бігати в укриття сусідньої станції метро, закладу культури або навіть церкви. Поки вони бігли, інколи над містом збивали балістичні ракети.
На початку 2024 року міська влада Києва почала втілювати програму будівництва підземних споруд з властивостями протирадіаційного укриття. Перші тендери на проєктування цих укриттів відбулися в кінці 2023 — на початку 2024 року. За планом, уже в кінці 2024 року мали вводити в експлуатацію перші з них. Бо, як ми дізналися, на той момент у Харкові й сусідній Українці такі підземні школи будували за 6–8 місяців.
Що Київ отримав у 2026 році
У липні 2026 року департамент освіти і науки КМДА повідомив LB.ua, що за ці роки в Києві збудували ПРУ для дев'яти закладів освіти (два для дитсадків і сім для шкіл). Загалом у плані на 2024–2026 роки заклали фінансування будівництва таких сховищ для 44 закладів.
44 — це десь кожна десята школа міста (ПРУ будують переважно для шкіл). Не надто вражає в масштабі Києва, де у школах, садках і вишах вчаться близько 350 тисяч людей. Але кожне таке укриття може приймати від 300–400 до тисячі людей, тому це був би важливий внесок у спільну безпеку.
Ці укриття також слугуватимуть загальним потребам містян під час повітряних тривог. У час, коли у школах немає занять, ПРУ будуть доступними для всіх. І це важливо для Києва, окремі райони якого потерпають від браку укриттів і місць у них.
Мешканці матимуть відкритий доступ лише у шкільні підземні укриття, оскільки, за Законом «Про дошкільну освіту» від 2025 року, сховища в дошкільних закладах тепер використовують виключно для вихованців і персоналу садочків.
Читайте такожКуплю укриття, дорого. Хоч в когось
За що ми платимо
Будівництво таких укриттів стає для міського бюджету в чималу копієчку. За даними системи Prozorro, вартість закупівель на будівництво протирадіаційних споруд подвійного призначення постійно зростала і за ці три роки від початкових кошторисів 40–80 мільйонів гривень за об'єкт уже сягає 200–300 мільйонів за велике ПРУ.
Велику вартість таких об'єктів можна пояснити: це повноцінна споруда, але на підземному рівні, комунікації і системи забезпечення облаштовують з нуля. У загальний кошторис входять також система резервного живлення, опалення й усе меблювання простору.
Найбільші укриття, які будують для шкіл Києва, здатні приймати до 800–1000 людей, і це теж впливає на вартість.
У червні мер Києва Віталій Кличко відвідав одне з таких підземних сховищ, будівництво якого нещодавно завершили в ліцеї Шевченківського району. ПРУ розташоване в підземному просторі площею 1300 квадратних метрів, вміщає 636 людей. Його давно чекали мешканці району. В укритті сучасні класи і зони відпочинку. Міський голова навіть провів в цьому укритті нараду з головами районів і освітянами.
«Від початку повномасштабного вторгнення через відсутність споруди подвійного призначення цей навчальний заклад працював у дистанційному форматі навчання. І завдяки укриттю ліцей повертається до очного навчання і планує збільшити кількість учнів», — звітував міський голова.
Але забув вказати деталь: це укриття досі офіційно не введене в експлуатацію.
На що впливає сертифікат готовності об'єкта
У відповіді управління освіти Шевченківського району йдеться, що зараз «проводиться комплекс заходів по введенню укриття в експлуатацію» у цьому ліцеї. Правда, в базі даних Державної інспекції архітектури й містобудування (ДІАМ) заявки на отримання сертифікату готовності цього об'єкта немає, а зараз районне управління освіти оформлює лише будівельний паспорт об'єкта (і має відмову).
Це не екстраординарна ситуація для будівництва в цій сфері. Перегляд даних на порталі ДІАМ свідчить, що управління освіти всіх районів Києва мають численні проблеми з оформленням містобудівної документації для проєктів спорудження ПРУ і часто будують, не маючи чинного дозволу. Дозвіл отримують в процесі роботи або навіть по її завершенні. Тому в подальшому всі етапи отримання дозвільної документації ускладнюються і суттєво затримуються.
В інформації, яку LB.ua надали районні управління освіти Києва, зазначено, що офіційно введені в експлуатацію лише 3 укриття з 9, будівництво яких вже завершено.
Завершили будівництво двох укриттів в Оболонському районі (школа і садок), двох у Шевченківському (школи), трьох у Святошинському (школи), двох у Дарницькому (дитсадки). З них сертифікати готовності об'єктів має одна школа на Оболоні і два садки в Дарницькому районі.
Тобто офіційно право на експлуатацію мають лише три новозбудовані протирадіаційні укриття на весь Київ.
Згідно з законом «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, карається штрафом. Для об’єктів класу СС2 (ПРУ належать до нього) це 370 прожиткових мінімумів, тобто 1,2 мільйона гривень. Але планові перевірки зараз заборонені, тому проблеми в районних управлінь освіти можуть виникнути, лише якщо правоохоронні органи або фізична особа звернеться з запитом про перевірку.
Якщо ж на об’єкті, який використовують, не ввівши в експлуатацію, станеться надзвичайна подія, покарання за це може бути ще суворішим.
Важливо також те, що без сертифікату готовності шкільне ПРУ точно буде зачиненим для сторонніх людей. Це укриття не з'явиться на міській мапі і мешканці району не зможуть користуватися ним, як укриттями всіх інших шкіл. Хоча і бачать його у вікно і знають, скільки на нього витратили бюджетних грошей.
Враховуючи те, що доступ для сторонніх у час, коли немає занять, передбачений лише для укриттів шкіл, із цих трьох ПРУ, які введені в експлуатацію офіційно, на мапу укриттів потрапив лише один заклад — початкова школа «Перша ластівка» в Оболонському районі.
Отже, з усього масштабного проєкту будівництва нових підземних сховищ для шкіл, на які вже витратили сотні мільйонів гривень із бюджету, містяни отримали поки що одне-єдине укриття, доступне загалу.