Аміак — це безбарвний газ із різким характерним запахом, який навіть у невеликих концентраціях подразнює очі, горло та дихальні шляхи. Через те, що він легший за повітря, зазвичай піднімається вгору, однак у закритих або погано провітрюваних приміщеннях може поширюватися по всій площі та становити небезпеку для людей.
У Центрі громадського здоров'я наголошують: якщо ви відчули запах аміаку, це вже сигнал тривоги. Навіть слабкий запах може свідчити про перевищення безпечної концентрації газу в повітрі.
Ознаки отруєння аміаком:
- інтенсивний кашель і утруднене дихання;
- різь, печіння в очах і сльозотеча;
- почервоніння та подразнення шкіри й слизових оболонок;
- порушення серцевого ритму;
- запаморочення та загальна слабкість;
- у разі контакту з рідким аміаком — хімічні опіки, обмороження, пухирі та виразки.
Як діяти при отруєнні аміаком
Передусім необхідно вивести постраждалого на свіже повітря або забезпечити приплив свіжого повітря до приміщення, надати йому фізичний спокій та зручне положення.
Очі, слизові оболонки та відкриті ділянки шкіри слід промивати великою кількістю проточної води не менше 15 хвилин. За можливості рекомендується проводити інгаляції зволоженим повітрям або фізіологічним розчином через небулайзер.
При легкому отруєнні можна давати тепле лужне пиття — молоко з лужною мінеральною водою або невеликою кількістю харчової соди.
Якщо аміак потрапив на шкіру, її необхідно ретельно промити водою. За відсутності відкритих ран можна використати компреси з 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.
Навіть якщо симптоми здаються незначними, у Центрі громадського здоров'я рекомендують якомога швидше звернутися за медичною допомогою, адже наслідки впливу аміаку можуть проявитися із затримкою.
Що робити, якщо ви відчули запах аміаку
Насамперед необхідно негайно залишити небезпечну територію, рухаючись перпендикулярно напрямку вітру.
За можливості слід скористатися протигазом із фільтром марки КД. Якщо його немає, можна тимчасово захистити органи дихання ватно-марлевою пов'язкою або тканиною, змоченою 2% розчином лимонної чи оцтової кислоти або звичайною водою.
Людям, які перебувають у приміщенні, рекомендують щільно зачинити вікна, двері та вентиляційні отвори, а щілини закрити вологою тканиною.
Також важливо допомогти евакуюватися дітям, людям похилого віку та особам з інвалідністю, уникати фізичних навантажень, пити більше теплої рідини та не зволікати зі зверненням до лікаря навіть у разі легких симптомів.