Що люди знають про безбар'єрність
86 % українців вважають безбар'єрність новою важливою цінністю, йдеться в дослідженні, яке у вересні 2024 року провела компанія DigData.
62 % опитаних розуміють безбар'єрність як відсутність перешкод, а 28 % вважають, що це доступність і рівні можливості для всіх.
В аналітичному звіті Київського міжнародного інституту соціології йдеться про те, як розуміють й оцінюють безбар'єрність українці.
«Безбар'єрність — це вільний доступ, без перешкоди. Заходь в аптеку, у медзаклади — і вас приймають без перешкод», — каже 65-річний чоловік з Чернігівщини.
Його земляк, чоловік з інвалідністю, вважає, що безбар'єрність — це «доступ до основних благ, працевлаштування, освіти, можливість подорожувати. Ширше поняття, ніж пересування від аптеки до магазину».
43 % вважають, що безбар'єрність залежить від зусиль місцевої влади, 26 % упевнені, що це справа, яка потребує співпраці влади, суспільства й бізнесу.
Що зараз українці кажуть про доступність
Значна частина опитаних помітила поліпшення безбар'єрності у цифрових послугах (45 %), доступності міського простору (37 %), медзакладів (33 %) і громадського транспорту (27 %). 24 % не помітили.
«40 % українців самі готові долучатися до підвищення рівня безбар'єрності, це безпрецедентний показник. Таку вмотивованість людей потрібно зберегти», — сказала перша леді Олена Зеленська.
«В Одесі ставлять дзвіночки. Тобто якщо під'їхав і не можеш піднятися, натискаєш на дзвіночок — і людина до тебе виходить. Багато цього з'явилося», — каже жінка з Одеси.
Також одесити кажуть, що у них відкрився інклюзивний пляж: «Неймовірні хлопці зробили спуск для всіх. Люди з інвалідністю можуть триматися у воді за поручні, купатися і прямо на колісному кріслі спуститися в море».
Деякі львів'яни розповідають, що пандусів у місті багато, стало більше низькопідлогових автобусів, куди можна заїхати на колісному кріслі, а біля аптек є рельєфні плитки для людей з порушенням зору.
У селах, маленьких містах і невеликих облцентрах ситуація значно гірша.
Мешканка старого району Одеси каже, що стан тротуарів такий, що до трамвайної зупинки добратися на колісному кріслі ще та проблема.
«Тротуари в жахливому стані. Міжміський транспорт — вузькі маршрутки, ні для чого не пристосовані», — каже жінка з Чернігівщини.
«Розмовляти про бордюри нонсенс, тому що нема у нас тротуарів», — додає мама з Одещини.
Також люди говорять про негативні тенденції в доступі до працевлаштування, громадських місць і закладів освіти.
Опитаний чоловік з інвалідністю з Чернігівщини каже, що в нас немає правильного інформування, як допомагати: «Я сам із цим стикаюся. Бігаю містом з тростиною, деякі люди питають, чи потрібна допомога перевести через дорогу, пропонують потримати двері. Просто не навчені, як правильно допомагати».
Скільки людей у нас потребують доступності
Станом на 2023 рік, за даними Мінсоцполітики, людей з інвалідністю побільшало на 300 тисяч, і зараз це три мільйони.
Понад 1,7 млн людей в Україні старші за 80 років. Також Україна належить до країн, де значна частина населення становлять громадяни віком 60+.
На початок квітня 2024 року до Єдиного держреєстру ветеранів війни внесли 808 874 учасників бойових дій і 161 411 учасників війни. Людей з інвалідністю внаслідок війни було 109 107.
Що обіцяє держава
1. Рух без перешкод
У Міністерстві розвитку громад і територій обіцяють облаштувати безбар'єрні шляхи від вокзалів до лікарень й інших соціальних об'єктів.
У 2025 році безбар'єрні маршрути планують створити у 12 містах країни. Ініціативу реалізують у Києві, в Одесі, у Дніпрі, Житомирі, Тернополі, Львові, Рівному, Чернівцях, Полтаві, Вінниці, Славутичі, Кропивницькому, Бучі, селищі Опішня, Калуші.
Усі локації на маршрутах мають бути безбар'єрними. Йдеться про перехрестя, переходи, школи, садочки, кав’ярні, громадський транспорт.
У Києві, наприклад, протяжність безбар'єрного маршруту складе 12,5 км. Маршрут об'єднає Центральний вокзал з Хрещатиком і Головним військовим клінічним госпіталем й охопить 325 об'єктів.
2. Робота
Ідея уряду — компенсувати роботодавцям облаштування робочого місця для людини з інвалідністю. Також така людина зможе отримати ваучер на навчання й бажану спеціальність.
Перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що в Україні почали роботу над Хартією стійкості, де викладуть основні принципи, яких має дотримуватися бізнес, щоб зробити своє середовище безбар'єрним.
Онлайн-опитування військових і ветеранів, яке влітку 2023 року провів Український ветеранський фонд, свідчить, що 31,7 % ветеранів зіштовхувалися з перешкодами під час працевлаштування, а 26,7 % опитаних обрали відповідь «скоріше зіштовхувалися».
Дослідження «Захисти захисника» у 2023 році показало низький рівень готовності роботодавців до працевлаштування ветеранів з інвалідністю, та й ветеранів узагалі. З понад п'яти тисяч роботодавців, до яких експерти звернулися з проханням поділитися думками про працевлаштування ветеранів з інвалідністю, погодилися на спілкування менш ніж 10 %.
Підприємства з іноземними інвестиціями або представництва іноземних компаній в цілому проявили більшу готовність до працевлаштування ветеранів з інвалідністю, ніж українські компанії.
Є бізнеси, які вже втілюють безбар'єрність у роботі. Мова про такі бренди, як «Нова пошта», «Ощадбанк» й «Укрзалізниця».
За словами співзасновника «Нової пошти» Вячеслава Климова, бізнес має багато роботи для людей з інвалідністю. Він розповів про свого працівника з Одеси, який втратив ногу на фронті, а після демобілізації повернувся на роботу у відділення й керує електричним навантажувачем.
Голова правління Укрзалізниці Олександр Петровський розповів про Андрія Собковського. Він працював провідником, після поранення на службі у війську втратив ногу, повернувся в компанію, працював у колцентрі. Однак ця робота виявилася для нього надто важкою емоційно. Тепер у чоловіка інша робота — він допомагає пасажирам на вокзалі у Вінниці.
3. Реабілітація
В Україні 554 медзаклади надають послуги з реабілітації.
«На початку 2025 року ми маємо вже 554 надавачів послуг з реабілітації. Це і стаціонарна реабілітація, і реабілітація в амбулаторних умовах, і реабілітація, яку ми виокремлюємо, — діти до трьох років», — зазначив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
І додав, що у 2025 році держава виділила на реабілітацію, на три пакети НСЗУ, 6,5 млрд грн.
«Ми маємо 12 тисяч реабілітаційних сеансів на тиждень. Це зростання порівняно з довоєнним періодом у чотири рази. І це результат, який дозволяє нам говорити про те, що всі, хто потребує реабілітаційних послуг, можуть їх отримати», — сказав Ляшко.
Міністерство у справах ветеранів наступного року планує в кожному медзакладі, де лікують і реабілітують військовослужбовців і ветеранів, відкрити точку, куди військовий може звернутися й отримати інформацію і допомогу. Такі простори вже є у лікарнях Хмельниччини.
За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, це комфортні локації, де можна випити кави, поспілкуватися з побратимами, підключитися до інтернету й отримати консультацію та підтримку.
4. Соцполітика
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович говорить про зміну філософії цього напрямку. Йдеться насамперед про підтримане проживання.
«Це можливість людям з інвалідністю або людям старшого віку в громадах, у невеликих селах самостійно жити за допомогою соціального працівника, який супроводжує, допомагає в справах, вирішенні якихось питань, але людина залишається в громаді», — пояснює Жолнович.
Вона додає, що в сучасних реаліях у дітей з інвалідністю, які потребують сторонньої допомоги, є лише два варіанти: батьки чи родичі доглядають їх або здають в інтернат.
Проєкт Мінсоцполітики передбачає залучати людей з інвалідністю у життя громади. Для цього потрібні соціальне житло та просвітницька робота з громадами, які часто не готові йти назустріч людям з інвалідністю.
«Сьогодні ми виплачуємо колосальні кошти на соціальну підтримку людей з інвалідністю, яка не є ані дружною, ані доброзичливою, ані не допомагає нам вирішувати проблеми», — каже Жолнович.
Вона пропонує залучати до надання соціальних послуг не лише комунальних чи державних надавачів, як це було досі, але й будь-які громадські організації, бізнеси чи фонди. Працювати ця схема буде за принципом «гроші ходять за людиною».
5. Пакунок пораненого
Заступник міністра оборони України Сергій Мельник розповів, що цьогоріч упровадили видачу Пакунка пораненого — набору адаптивного одягу й засобів особистої гігієни, до якого входять 30 предметів. Зокрема: адаптивна майка, шорти, фуфайки (з короткими й довгими рукавами), штани, шкарпетки, казармені капці, рушник, шампунь, антисептик, серветки, зубна щітка й паста, а також інші засоби особистої гігієни.
Пакунок отримуватимуть поранені та хворі військовослужбовці, поліціянти, а також особи рядового й начальницького складу служби цивільного захисту.
LB.UA фіксує урядові обіцянки і прицільно стежитиме за їх виконанням.