Зокрема, американців можуть зацікавити найбільші в Європі сховища природного газу та корисні копалини, у тому числі літію, що потенційно може змінити правила розвитку мікрочіпів і електромобілів.
“Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього», — заявив The Washington Post Володимир Власюк, експерт з української промисловості. За його словами, для західного світу краще, якщо ці матеріали залишаться в руках “досить дружньої країни, як Україна”.
“Український газовий ринок є найприбутковішим у світі, — сказав The Washington Post Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, — Я впевнений, що американські компанії мають велике майбутнє в Україні зараз, а не завтра.
Адміністрація Трампа, за словами Чернишова, складатиметься з людей з великим бізнес-досвідом”, тож вони можуть розглянути такі пропозиції.
У ході виборчої кампанії Трамп часто говорив, що США мають домінувати в енергетиці, а для цього американські компанії мають активізувати розробку нових родових викопних джерел енергії. Він також номінував Кріса Райта, генерального директора нафтосервісної компанії Liberty Energy, на посаду міністра енергетики, відомого прихильника розробки родовищ без будь-яких екологічних обмежень.
Також, за інформацією Reuters, перехідна команда Дональда Трампа готує широкомасштабний енергетичний пакет, який має бути затверджений упродовж кількох днів після його вступу на посаду. Першочерговим завданням цього покету буде активне стимулювання видобутку енергоносіїв та видача нових дозволів на експорт скрапленого природного газу (СПГ). Чинна адміністрація Білого дому призупинила процес видачі таких дозволів, щоб оцінити, який вплив на клімат матиме транспортування додаткових обсягів газу за кордон.
Такі рішення не мали однозначної підтримки навіть у середовищі демократів. Зокрема, у вересні 2024 року конгресмени від Демократичної партії закликали президента Байдена прискорити видачу схвалень на експорт скрапленого природного газу до Східної Європи та України.
“Суспільні інтереси також вимагають зважити наскільки експорт СПГ сприяє геополітичній стабільності та служить інтересам нашої національної безпеки. Дедалі більш агресивні дії Росії щодо української інфраструктури, зокрема проти станцій електро та газопостачання, підкреслюють нагальну потребу допомогти Україні. Допомогти у відновленні та відбудові, а також щоб Україна диверсифікувала та убезпечила свої енергоресурси, — йдеться у зверненні. — Не менш важливим буде надати Україні можливості замінити постачання природного газу після закінчення терміну дії контракту з “Газпромом” наприкінці цього року. Ми віримо, що зменшення залежності України від російських енергоресурсів зміцнить енергетичну безпеку України. Це також, узгоджується із широкою стратегічною метою зменшити вплив Росії в регіоні. Та зменшить важелі впливу ворожих гравців, таких як Росія, на наших союзників”.
У своїй першій телефонній розмові з обраним президентом США Дональдом Трампом президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також закликала його збільшити імпорт СПГ зі США для заміни російського газу.
У 2023 році США уже стали найбільшим експортером СПГ і, як очікується, до 2030 року на американські компанії припадатиме 24% світових експортних потужностей скрапленого газу. Американський газ забезпечує понад 47% імпорту СПГ в ЄС (Всього у минулому році Євросоюз імпортував приблизно 130 мільярдів кубометрів скрапленого газу).
Однак другим за величиною постачальником СПГ все ще залишається Росія. даними Bloomberg, у 2024 році країни ЄС уже закупили в Росії більше СПГ, ніж за весь 2023 рік.
“Ми все ще отримуємо багато СПГ з Росії. І чому б не замінити його американським СПГ, який дешевший і знижує наші ціни на енергоносії”, — констатувала Урсула фон дер Ляєн.
Повертаючись до потенційного американского інтересу в українській енергетиці. Як пише The Wall Street Journal, енергетичні компанії США в силу ряду мають мало стимулів для збільшення видобутку удома.
Натомість вони зацікавлені у розширенні ринків збуту, а також — потенційно — у набутті власних родовищ та нафтогазової інфраструктури (газопроводи, сховища, регазифікаційні термінали) поблизу стратегічно важливого для них європейського ринку.
Ще у минулому році Олексій Чернишов повідомляв про перемовини з керівниками Halliburton, ExxonMobil та Chevron щодо інвестування в енергетичний сектор України. За його словами, Україна давно наголошує на перспективах збільшення видобутку сланцевого газу в Харківській, Полтавській та Закарпатській областях. При цьому “Нафтогаз” сподівається скористатися американським досвідом у бурінні сланцевих свердловин на суші, який зробив США найбільшим у світі виробником нафти і газу.
“Ми розуміємо, що приватним компаніям досить важко працювати під час війни, — казав він тоді — Ми працюємо над страховими механізмами, щоб захистити їхній капітал. Напевно, це займе деякий час”.
Зараз, за певних умов, потенційні можливості співпраці захищатимуть уже не українські страхові механізмами, про які казав очільник “Нафтогазу”, а й геополітичні резони Вашингтона та бізнес-логіка Дональда Трампа.