Валютний ринок: спекотно не тільки на вулиці
Минулий тиждень на валютному ринку минув під знаком завершення місяця, другого кварталу та першого півріччя 2024 року. За твердженням аналітиків, це забезпечило максимальну активність на валютному міжбанку практично всіх клієнтів — і продавців-експортерів, яким була потрібна гривня для розрахунків з українськими контрагентами всередині країни, так і покупців-імпортерів, які закривали свої зовнішні заборгованості перед іноземними партнерами.
Зокрема, населення в червні 2024 року продало банкам готівки й безготівкової валюти на $1,483 млрд (в еквіваленті) й купило на $2,456 млрд. Чиста купівля валюти склала $972,3 млн.
«Нестачу долара на торгах активно закривав Нацбанк, який продав чистими $670,41 млн з 24 до 28 червня», — пояснює фінансовий аналітик Олексій Козирев. За його словами, це не рекордні обсяги, а радше робочі тижневі інтервенції регулятора.
«У результаті завдяки учасникам ринку й інтервенціям Нацбанку ми спостерігали невелике, але все ж таки подорожчання валюти на міжбанку за рахунок ситуативних чинників», — фіксує аналітик.
Щоб підтримати гривню від знецінення, у червні Нацбанк продав із золотовалютних резервів на міжбанківському ринку $1,8 млрд. А перед тим, у травні — $3,1 млрд, це найбільший місячний обсяг інтервенцій регулятора від початку 2024 року. Такі витрати резервів знадобилися, аби втамувати попит на валюту за відсутності міжнародної фінансової допомоги.
Тож у друге півріччя 2024 року Україна вступила з валютним курсом близько 41 грн за долар.
Нові валютні орієнтири
При цьому чи не найдразливішим повідомленням, яке збурило й без того неспокійну ситуацію на валютному ринку, стало оголошення Кабміном Бюджетної декларації на період 2025–2027 років. Каркас якої передбачає середньорічний курс гривні від 45 грн/долар США у 2025-му до 46,4 грн/долар у 2027-му.
У постанові наголошено, що наведені прогнозні показники на 2025–2027 роки є припущенням. Бо розраховані в умовах воєнного часу, високої невизначеності, під час постійних змін зовнішніх і внутрішніх умов економічного розвитку, мовляв, це оцінка в режимі реального часу.
«З огляду на мінливість соціально-економічної ситуації ці показники можуть бути уточнені та переглянуті як у бік покращення, так і в бік погіршення», — акцентує документ.
Але коли б це заспокоювало.
До того ж у квітневому звіті World Economic Outlook МВФ зазирнув у перспективу українського валютного ринку ще глибше. І побачив там таке: середньорічний курс гривні до долара, на думку міжнародних аналітиків, становитиме:
- 2024 рік — 41,0 грн/долар;
- 2025 рік — 45,8 грн/долар;
- 2026 рік — 48,6 грн/долар;
- 2027 рік — 50,4 грн/долар;
- 2028 рік — 52,1 грн/долар;
- 2029 рік — 54,1 грн/долар.
Заради справедливості, прогнози МВФ теж не завжди збігаються з реальним курсом в Україні. Наприклад, розрахунок Фонду на 2024 рік (41,4 грн/$) зараз аналогічний тому, що наш уряд заклав у держбюджет уже наступного року.
Але хай там що, ці прогнози-припущення, а також валютні табло в банківських застосунках на смартфонах громадян одразу переключили регістр народного обговорення курсової динаміки з «долара по 40» на «долар по 50». З огляду на цифри логічно, а от психологічно, погодьтеся, ми ще не звикли.
Зовнішня допомога як головний фактор валютної стабільності
Тим часом голова Національного банку Андрій Пишний заспокоює: «Сценарій, за яким розвиваються події на валютному ринку, відповідає нашим очікуванням. Нацбанк завжди говорив про важливість забезпечення двох компонент нашої нинішньої стійкості — достатнього та ритмічного надходження міжнародної фінансової допомоги».
У четвер, 4 липня, під час звіту про минулорічну роботу НБУ фінансовому комітету Ради Пишний пояснив, що протягом перших трьох місяців цього року ритмічне надходження міжнародної допомоги як ризик для фінстабільності, зокрема валютного ринку, якраз і матеріалізувалося. За словами головного банкіра, станом на березень Україна отримала лише десяту частину того обсягу коштів, на який розраховувала. Хоча в планах — щонайменше $38 млрд зовнішньої фінансової підтримки.
Він традиційно не дає жодних курсових прогнозів. Каже, що збереження стійкості валютного ринку залишається одним з основних завдань регулятора.
«Йдеться про таку динаміку обмінного курсу, яка не загрожуватиме збереженню інфляції на помірному рівні у 2024 році (попри очікуване прискорення) з подальшим її зниженням до 5 %», — сказав Пишний.
За словами головного банкіра, накопичення значного рівня резервів, позитивні зрушення у збереженні фінансової підтримки США й успішне проходження четвертого перегляду програми з МВФ, політична заява країн G7 про виділення Україні коштів під заставу знерухомлених активів РФ, підписання кредитної угоди до Ukraine Facility посилюють спроможність НБУ забезпечувати контрольовану ситуацію на валютному ринку.
«НБУ і надалі покриватиме структурну нестачу валюти на ринку, щоб забезпечувати коливання курсу в обидва боки: не лише в бік девальвації, а і в бік ревальвації», — обіцяє Пишний.
При цьому наявні рекордні золотовалютні резерви в розмірі $39 млрд дозволили Нацбанку поступово пом'якшувати валютні обмеження, прийняті в перші дні широкомасштабного вторгнення.
«Лібералізація була необхідна, щоб створити для українського бізнесу додаткові спроможності до експортної експансії та інвестування іноземних компаній в основний капітал. Зокрема, ми дозволили репатріацію дивідендів, фактично зняли обмеження на обслуговування та виплати за новими кредитами. До певної міри це прогнозовано розширило попит на валюту. Але водночас ми бачимо також зростання й поступове поглиблення валютного ринку, що відбувається без участі Національного банку, і це позитивний сигнал того, що керована гнучкість як концепція успішно працює», — зазначив голова НБУ.
Валютне життя в умовах невизначеності
Однак як би не переконував голова НБУ, у людей все ж залишається питання, наскільки справедливо формується валютний курс і чому при історично великих валютних резервах — а вони найбільші за весь час незалежності — Нацбанк досі, попри наполягання окремих груп, не відпускає гривню у вільне плавання.
Професор Університету Каліфорнії Берклі Юрій Городніченко в інтервʼю ЕП узявся пояснювати: «По-перше, Національний банк не встановлює обмінний курс одноосібно. Вони дивляться, якими є ринкові сили, попит, пропозиція. По-друге, вони дивляться на структурний дефіцит, який виник через необхідність імпорту та зруйновані потужності в Україні (наприклад, нафтопереробні заводи). При цьому важлива макроекономічна стабільність: якщо в нас курс 45 гривень, завтра 50, післязавтра знову 45, то це для нас дуже погано. Тож якщо вони розуміють, що обмінний курс, наприклад, хоче йти в якусь девальвацію, вони доходять до цього результату поступово. Якщо вони бачать, що в нас багато міжнародної допомоги і гривня зміцнюється, то роблять це також поступово».
Головна проблема, каже економіст, у тому, що існує величезна невизначеність. Наприклад, протягом перших двох місяців 2024 року в нас узагалі не було ніяких надходжень міжнародної допомоги. У травні теж було приблизно нуль. У таких умовах, мовляв, надзвичайно важко щось спрогнозувати.
«Справді, якщо подивитися на критерії мирного часу, то можна сказати, що золотовалютні резерви в нас завеликі. Але ж ми не в мирних умовах. У нас величезна невизначеність. У нас баланс зовнішньої торгівлі становить мінус три мільярди на місяць. Це величезні гроші, які потрібно якось покривати. Те саме з бюджетним дефіцитом. Якщо в нас виникнуть проблеми із союзниками, наприклад, у США чи ЄС оберуть когось, хто не дуже добре ставиться до України, то, ймовірно, ми залишимося сам на сам з Росією. У таких умовах критично важливо мати великі резерви для того, щоб протриматися якомога довше», — говорить Городніченко.
Страшне й обнадійливе слово «реструктуризація»
За прогнозом заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, попри всю глибину невизначеності, курс залишиться в передбачуваному діапазоні. На його думку, приплив зовнішньої допомоги стабілізує девальваційні очікування й покриватиме негативне сальдо зовнішньої торгівлі.
«Оптимістичні прогнози врожаю плюс очікувані позитивні тренди в транспортуванні товарів Чорним морем дозволять збільшити експорт у другому півріччі, що поліпшить пропозицію на валютному ринку, і традиційна осіння хвиля девальвації може бути слабшою або й не відбудеться», — відзначає Жаліло.
При цьому помірну й контрольовану девальвацію гривні експерти називають позитивною тенденцією останніх місяців. «Вона необхідна для того, щоб знизити вкрай високий дефіцит зовнішньої торгівлі», — стверджує голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Він прогнозує курс на кінець року на рівні 42,3 грн за долар.
До того ж баланс попиту та пропозиції на валютному ринку великою мірою залежатиме від розв'язання до 1 серпня питання реструктуризації зовнішнього боргу із західними кредиторами.
Нагадаємо, Україна має непогашених облігацій на 19,7 млрд доларів і винна 2,6 млрд доларів за ВВП-варантами — інструментом з фіксованим доходом, виплати за яким прив'язані до рівня економічного зростання. Варанти були створені під час реструктуризації боргу України у 2015 році. Поки що Україна не змогла домовитися з власниками облігацій. Ми пропонуємо списати від 25 до 60 відсотків залежно від ситуації в країні. Кредитори — не більш ніж 20 %. Строк відстрочки за платежами спливає 1 серпня. Аналітики припускають, що це ще потеліпає нерви активним гравцям ринку, потенційним покупцям гривневих і валютних державних цінних паперів України. Тож стежимо за перебігом перемовин про реструктуризацію. Швидше за все, уряд й інвестори домовляться.
«Якщо ж переговори зайдуть у глухий кут, це буде потужним стимулом для зростання курсу на всіх сегментах валютного ринку. Якщо ж умови реструктуризації виявляться сприятливими для України, курс нацвалюти залишиться відносно стабільним щонайменше до осені 2024 року», — резюмує Козирев.