ЄС не має достатнього обсягу інструментів, аби швидко реагувати на одно сторонню блокаду українського агроекспорту з боку окремих держав-членів. Тому Україна розробила низку заходів.
Про це в інтерв'ю "Forbes. Україна" розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
"Оскільки питання стосувалося односторонньої торговельної лібералізації, одним зі слабких моментів для Єврокомісії було те, що вона не мала достатньо обсягу інструментів швидкого контролю або притягнення до відповідальності країни, яка порушила вимоги регламенту", - зауважила Стефанішина.
За її словами, є інструменти арбітражного процесу, спорів у рамках Світової організації торгівлі, юридичні процедури має і Єврокомісія, але все це може тягнутися роками, на що в Києва немає часу.
"Безумовно, країна, яка воює, яка не повинна мати жодних обмежень, у тому числі в частині експорту, не вважає за необхідне використовувати ці інструменти. Тому що вони не мають швидкого ефекту, хоча всі необхідні юридичні процедури ми запустили. Тому на додаток до юридичних процедур ми вдалися до низки заходів", - зауважила Стефанішина.
У переліку:
- механізм екстреного гальмування, передбачений у регламенті про торговельну лібералізацію;
- механізм відповідальності для країн ЄС, які порушують вимоги регламенту;
- введення контролю експорту, ліцензування певної групи продуктів і спрямування їх лише транзитом через сусідні країни.
"І найважливіше, що Україна забезпечила відновлення роботи Чорноморського коридору. Це суттєво зняло напруження на ринках сусідніх країн", - наголосила віцепрем'єрка.
Стефанішина додала, що з точки зору швидких заходів "ми ввели свої внутрішні заходи, а також в регламенті про торговельну лібералізацію прописали вже чіткіші механізми".
- Починаючи з квітня 2023 року, п'ять країн ЄС почали вводити обмеження імпорту товарів з України. Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини навіть написали листа до Європейської комісії з пропозицією розширити перелік продукції з нашої держави, яку заборонено імпортувати.
- Згодом ЄК домовилася з державами і запропонувала заборону на імпорт для чотирьох видів продукції: пшеницю, кукурудзу, ріпак, насіння соняшнику. Водночас, до переліку не включили соняшникову олію. Крім того, ЄС мав виділити пакет підтримки у розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у цих п’ятьох країнах.
- Тоді міністри сільського господарства 12 країн-членів ЄС (серед яких - Австрія, Бельгія, Хорватія, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Люксембург, Нідерланди та Словенія) надіслали листа до Єврокомісії, у якому висловили "серйозну заклопотаність" з приводу обмежень українського імпорту.
- Єврокомісія висловилася на підтримку України, заявивши, що наша держава потребує допомоги партнерів, аби утримати економіку і мати змогу протистояти російській агресії.
- Опісля почалися блокади імпорту української продукції. Перевізники, фермери взялися час від часу перекривати пункти пропуску на знак протесту. Наприклад, із 9 лютого 2024 року біля кордону з Україною тривали акції протесту польських фермерів на дорогах, які ведуть до пунктів пропуску. Головними вимогами протестувальників були заборона імпорту української агропродукції і відмова Польщі від Європейського зеленого курсу.