Чому останніми тижнями виникають дефіцити електроенергії? Чи справді причини не в нових російських атаках, а в наслідках торішніх?
Основна причина дефіцитів — не вистачає обсягу генеруючих потужностей на тих електростанціях, які росіяни сильно пошкодили торік. Відновити на 100% усе за декілька місяців неможливо. Також прямий зв'язок між зниженням температури взимку і зростанням споживання. До речі, влітку все навпаки — що спекотніше на вулиці, то споживання вище. Отже, це така хронічна проблема енергосистеми, пов'язана з обстрілами і втратою великої кількості потужних електростанцій на тимчасово окупованих територіях. Вирішення проблеми на цей опалювальний сезон: прискорити ремонти тих енергоблоків, які можна швидко відремонтувати, і запустити їх у роботу. Що зараз і робиться.
І друге — це імпорт електроенергії з Європи. Нагадаю, що минулого опалювального сезону ми могли імпортувати 500 МВт. Це як пів атомного блока. А зараз — уже 1700 МВт. Ця потужність еквівалентна роботі атомного блока й декількох блоків теплової електростанції. І це та потужність, яка повністю може закрити нашу потребу й перекрити дефіцит. Причому з хорошим запасом. Тому ремонт енергоблоків та імпорт — це дві третини рецепта, який дозволить нам збалансувати енергосистему.
Але чому тоді замість імпорту Україна змушена просити в сусідів аварійної допомоги?
Імпортована електрика може заходити в Україну тільки тоді, коли ціна кіловата в Європі є нижчою, ніж в Україні. Це очевидна економічна причина. «Укренерго» не імпортер. Ми — оператор енергосистеми й забезпечуємо фізичну можливість через нашу мережу отримати цей імпорт. Але імпортерами є приватні, державні компанії, трейдери. І для того, щоб вони купували електроенергію в ЄС, мають бути відповідні цінові сигнали.
Коли ти імпортуєш, то завжди є ризики. Наприклад, за якою ціною ти купиш цю електроенергію в Румунії, а якою буде ціна в Україні в певні години. Тобто навіть якщо цей ціновий спред (маржа. — LB.ua) є сьогодні, то чи буде він завтра? Застаріле законодавство і той факт, що на українському ринку декілька гравців зосередили у своїх руках досить велику частку генерації. Але й досить велику частку споживання водночас. Усе це свідчить про те, що ціна на українському ринку може складатися відповідно до того, яку стратегію ці гравці оберуть. Чи вони будуть грати у високу ціну чи в низьку. А менші гравці ринку просто будуть спостерігати за цією ситуацією. Бо вони просто не матимуть ніякого визначального впливу. Тому оці ризики концентрації ринкової влади буквально в руках трьох компаній чи груп, а ще можливі узгоджені дії між ними створюють додатковий ризик. Він полягає також і в тому, що імпортери можуть ухвалити рішення не купувати електроенергію за кордоном. Бо можна отримати збиток.
Ви говорите дуже дипломатично: «можливі скоординовані дії», але все виглядає як змова. Хіба ні?
Щоб я говорив по-іншому, то цю змову має хтось установити. У нас є регулятор — НКРЕКП. Комісія має повноваження як протидіяти маніпуляціям на ринку, так і забезпечувати прозоре конкурентне середовище. Великі гравці на ринку є не лише в нас. Наприклад, у Франції, де є компанія EDF, яка виробляє там більш ніж 70% електроенергії в країні. Тобто питання у регулюванні — правилах гри на ринку.
Чи обмежують обсяг імпорту прайскепи (максимальні граничні ціни на ринку електроенергії на добу вперед. — LB.ua)? НКРЕКП уже двічі підвищувала їх, як це допомогло?
Ціна — це основна причина. Але треба розуміти важливу річ. Якщо в Україні ціна електроенергії 102 євро, а в ЄС, наприклад, 100 євро, то оці 2 євро маржі в тих умовах, які я вже описав, можуть і не бути достатньою винагородою для імпортера. Достатньою для того, щоб він зміг покрити всі витрати. Нам треба зменшувати регуляторний тиск. Чому ми говоримо про синхронізацію законодавства України і європейських країн? Якщо в нас правила будуть такі самі, як у Європі, то імпорт може йти в набагато більшій кількості випадків, ніж зараз.
Ще одна причина дефіцитів — це збільшення споживання електроенергії. Наскільки воно зросло?
Зростання дуже суттєве. Я нагадаю, в цей день торік подекуди в нас по пів доби не було світла в країні. Зараз відключень немає. Торік електростанції були пошкоджені й узагалі не могли забезпечити повне покриття зимового споживання. Ворог також регулярно пошкоджував нашу магістральну інфраструктуру, яку доводилося дуже швидко відновлювати. Власне, через обстріли енергосистеми і були відключення. Цієї осені та в грудні генерації не вистачає лише періодично. І тому ми беремо цю аварійну допомогу. Якби були достатні обсяги імпорту, то проблем з балансом до цього часу не було б узагалі.
Чи відмовляли нам сусіди в наданні аварійної допомоги?
Це трапляється час від часу. У цьому і є основна причина, чому ми б'ємо на сполох ще з червня, послідовно наголошуючи на потребі імпорту електрики з Європи. Справа в тому, що аварійна допомога — це те, що запитується на наступну годину поставки. Тобто це фактично обсяг потужності, що має бути в енергосистемах країн-сусідів просто зараз. І головне — що вони зараз можуть ним поділитися. Це ті електростанції, які можуть у них бути в роботі і можуть швидко набрати додаткову потужність. Ясно, що в них може й не бути під рукою такої «зайвої» або надлишкової електроенергії.
А от якби ми користувалися імпортом, то учасники українського ринку замовили б на місяць наперед певний обсяг. І європейські електростанції виробили б цю електроенергію у плановому режимі. А так цілком може бути ситуація, коли просто немає додаткових обсягів потужностей для нас. Тому аварійна допомога — це не гарантований засіб балансування енергосистеми. Добре, що ми маємо договори з усіма сусідами, і коли відмовляє одна країна, то ми можемо взяти цю аварійну допомогу в іншої. Але вже були такі випадки, коли ми хотіли залучити певний обсяг аварійної допомоги, а залучали дещо менший.
Ми можемо просити допомоги лише в безпосередніх сусідів чи й у інших країн ЄС?
У нас є багатосторонній договір про надання аварійної допомоги взагалі між операторами енергосистем європейських країн, об'єднаних в ENTSO-E. Теоретично ми можемо брати аварійну допомогу, скажімо, в Німеччині або в Чехії, або в інших країнах Європи. Але це буде значно дорожче.
Більшість українців про дефіцит електроенергії довідується вже постфактум. Чи розглядає «Укренерго» ідею створити спеціальний застосунок, на кшталт того, що повідомляє про повітряну загрозу?
Ми над ним уже певний час працюємо. Водночас даємо зведення про стан роботи енергосистеми на наших офіційних сторінках у соцмережах у першій половині дня. Там ми завчасно попереджаємо, що сьогодні очікується дефіцит, просимо в цей день ощадливо користуватись електроприладами. Причому тут важливо зазначити — це стосується не лише побутових споживачів, а й бізнесу. Ми також думаємо над тим, щоб такі оголошення приєднати до якогось із популярних застосунків. Щоб такі оповіщення приходити на телефон конкретного споживача — це трохи складніше.
Британська розвідка впевнена: Росія розпочала «більш узгоджену» кампанію атаки на українську енергетику. Ми знову переживаємо ракетні атаки, яких не було 80 днів, масовані нальоти дронів і намагання ударити балістикою по Києву. Наскільки змінилася ситуація із захистом об'єктів за рік?
Це наочно можна зрозуміти, просто порівнявши ситуацію зараз і торік. Тоді були відключення електроенергії, тепер їх немає. Можна говорити дуже багато слів про те, як усі героїчно готувалися. І це справді так. І ми справді багато зробили. Наявність світла в наших домівках — результат цієї підготовки.
За словами радника прем'єр-міністра Юрія Бойка, Україна не має достатніх запасів вугілля. Чи може це призвести до дефіциту електроенергії?
Справді, хотілося б побачити більше надходження вугілля на електростанції. Але ви бачите також, що відбувається з періодичними обстрілами різних шахт. Я не можу сказати, що ситуація ідеальна з вугіллям, але конкретні цифри називати не буду. Це закрита інформація. Однак у нас вугільні теплові електростанції мають можливість працювати на резервному паливі — газі. Якщо вугілля не вистачатиме в якийсь момент, то станції можуть перейти на природний газ. Інша справа, що це значно дорожче. Більш того, це означає, що в нас повинні бути додаткові обсяги природного газу, призначені під спалення на виробництво електроенергії. Загалом я не бачу такої гострої проблеми з паливом, якщо ми говоримо про комбінацію цих двох джерел — вугілля і газу.
Борги перед «Укренерго» складають 60 мільярдів гривень. Хто є основними боржниками і як це впливає на діяльність НЕК? Чи має така ситуація вплив загалом на галузь?
Приблизно половина боргів — це так званий балансуючий ринок. «Укренерго» купує електроенергію у виробників і продає її споживачам. А вони не розраховуються за це світло. І формально вони боргують перед «Укренерго». Тобто ми виступаємо посередником. І, відповідно, через це ці 30 мільярдів не доходять до електростанції, що сильно ускладнює їм завдання з ремонту енергоблоків, підготовки до сезону, накопичення запасів палива. Для цього потрібні гроші. Тобто тут цілий ланцюжок подій — споживач не платить нам, «Укренерго» не може заплатити електростанціям.
Хіба не працює проста логіка: хто не платить — того відключать?
Ні, тому що відключення цих споживачів ще донедавна було заборонено. На початку вторгнення обласні військові адміністрації визначили перелік критичних споживачів. Тоді не було можливості довго відпрацьовувати детальні критерії. І сталося так, що в переліках опинилися сумнівні об'єкти. На кшталт готелів. Або якихось інших підприємств, які очевидно не виробляють тепло або не займаються водопостачанням населення і бізнесу. Тобто які не є критичною інфраструктурою. Там такий досить строкатий перелік таких підприємств у переліку. Зараз цей наказ Міненерго вже скасували, і ці підприємства втратили свою «броню» від відключень. Їх почнуть відключати, цей процес буде болісним. Але за електроенергію, яку ти споживаєш, треба платити. На ринку є чітка взаємозалежність між вчасними сплатами рахунків і тим, скільки в нас енергоблоків у роботі.
Уточнення: це просто в документах не було чітко прописаних критеріїв, які саме підприємства можна вносити до переліку критично важливих споживачів? Чи були маніпуляції на місцях?
Мені складно зараз судити, де саме та на якому рівні там закралася ця проблема. Але вона існувала. І добре, що ці переліки зараз скасували. Ми будемо пропонувати створити нові списки. І там будуть лише ті підприємства, яким справді не можна відключати за жодних умов. Тому що це може спричинити тяжкі наслідки: чи то техногенні, чи то екологічні, чи то соціальні. Наприклад, системи водопостачання або централізованого опалення у великих містах. Але навіть у цих захищених споживачів повинні бути чіткі зобов'язання оплачувати спожиту електроенергію. Хоча б у тих обсягах, у яких вони можуть. Не платити просто через те, що вони увійшли до переліку критично важливих об'єктів, вони не можуть. Тому потрібні механізми контролю над доходами таких підприємств. Щоб упевнитись у тому, що ці доходи в першу чергу направляються на сплату податків, зарплати співробітникам та оплату електроенергії. І в другу чергу вже на всі інші потреби.
У Центрі досліджень енергетики переконані: якщо температура повітря опуститься приблизно до показника мінус 8 °C і триматиметься кілька днів, то застосування графіків відключення для населення не уникнути. Чи це так?
Єдина організація, яка може промоделювати різні ситуації, — це «Укренерго». Тому що «Укренерго» має всю повну оперативну інформацію. Це наша робота. Є дуже багато прогнозів і оціночних суджень від експертів. Але вони точно не дають якоїсь істини в останній інстанції. І при мінус 7–8 °C можна збалансувати енергосистему, наприклад, імпортом. Або якщо буде більше теплової генерації. Тобто все це дуже сильно залежить від конкретних умов, які склалися в енергосистемі в конкретний холодний день.
Так, часто бувають збіги, коли в нас і велика аварійність енергоблоків на електростанціях, і низька температура, і в той же день з якихось причин не йде імпорт. Наприклад, тому що в Європі електроенергія дорожча. А у нас там стоять прайскепи. Або імпортери з якихось своїх причин не закуповують електроенергію за кордоном. Тому просимо аварійну допомогу. Тому такого правила, що при мінус 8 °C точно буде або точно не буде відключень, немає.
В уряді обіцяють: якщо графіки відключення таки застосовуватимуть, то вони будуть справедливими. Як це можливо забезпечити? Наприклад, велика кількість житлових будинків приєднані до однієї лінії з об'єктами критичної інфраструктури.
Улітку ми об'їздили майже всі регіони. Ми мали наради з кожною обласною адміністрацією, з обленерго, з операторами критичної інфраструктури та систем тепло- й водопостачання. Разом обговорювали сценарії, при яких є обстріли і нам необхідно швидко відновлювати електропостачання. І поки ми ремонтуємо, то будемо розподіляти цю дефіцитну потужність серед споживачів регіону. І от проблеми критичної інфраструктури в досить великій мірі можна вирішити дизель-генераторами. Якщо це каналізаційна насосна станція, наприклад. Або об'єкти теплопостачання. Вони мають споживання в межах 200 кВт, як-от котельня.
Торішній опалювальний сезон і теперішній кардинально відрізняються, принципово інша ситуація. Тому технічна можливість відключити некритичного споживача, який є на лінії з критичною інфраструктурою, в нас з'явилась у дуже багатьох випадках. Так, живлення цієї критичної інфраструктури на декілька годин від генератора, безумовно, дорожче. Але якщо ми говоримо про рівність графіків і справедливість розподілу електроенергії між споживачами, то це треба робити. Інша справа, що ми працюємо 24/7, щоб взагалі ніяких графіків відключення не було.
Українська мережа остаточно синхронізувалася з європейською. Останній штрих — «Укренерго» стало членом з правом голосу в Європейській мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Скільки голосів має компанія?
Є два типи голосів в ENTSO-E. Перший — це один голос від кожного з операторів енергосистем європейських країн. Другий тип голосів розраховують від кількості споживачів у кожній країні. Європейці підрахували, що система передачі, якою управляє «Укренерго», обслуговує близько 41,4 мільйона. Тому ми четверті у Європі. Попереду лише Франція, Італія та Іспанія. Це означає, що Україна й «Укренерго» буде одним з великих гравців організації. ENTSO-E — це об’єднання, географічно трохи більше ніж ЄС. Але я вважаю, що є пряма аналогія синхронізації енергомереж і процесу вступу України до ЄС. У нас було кілька етапів. Ми підписали угоду про умови синхронізації та отримали каталог технічних заходів до виконання: там було кількадесят глав і десь 200 завдань. По суті — технічних вимог, які треба було виконати. Тому аналогій дуже багато і насправді це важливо, що є готовий рецепт, як можна такі інтеграційні проєкти завершити вдало.
Як синхронізація допомагає нам проходити воєнні зими?
До європейської мережі ми приєдналися 16 березня 2022-го. Така синхронізація була екстреною та тимчасовою. За настання якихось екстремальних подій нас можна було від'єднати від енергосистеми Європейського Союзу. Тепер це фактично неможливо — процес синхронізації остаточно завершився. Чим нам це допомогло? Це радикально змінило ситуацію з нашою енергобезпекою.
Я можу вам відповідально сказати, що наші шанси вистояти минулої зими були б у рази меншими, якби ми не з'єдналися з ЄС. У Європі взагалі майже немає енергосистем, які здатні були б в ізольованому режимі, без підтримки сусідніх країн, самі себе балансувати. І це без обстрілів. Україна ж перед приєднанням до ЄС працювала в ізольованому режимі три тижні під час повномасштабної війни. У тебе випускають по 100 ракет по різних енергооб'єктах. Ти не зв'язаний з більшою системою, не можеш узяти в неї підтримку. Але ми вистояли. Далі своїми атаками росіяни перше, що намагалися зробити, — це від'єднати нас від енергосистеми Євросоюзу.
Це унікальний досвід. Ви не боїтеся, що після перемоги ваших працівників переманять іноземні компанії?
Це вже відбувається. Ми приїхали в одну з країн, де треба було демонтувати великий автотрансформатор і привезти його в Україну. Нам треба було його включити в одну дуже важливу лінію між Україною та Польщею. Туди поїхали кілька десятків наших співробітників. Вони прекрасно все зробили. Причому дуже швидко. І всі ці працівники одразу отримали пропозиції роботи за кордоном від місцевої компанії. І щоб ви розуміли — усі повернулися додому.
Після остаточної синхронізації мереж уже з грудня ми можемо імпортувати на 500 МВт більше електроенергії. По-перше, наскільки це великі обсяги в контексті дефіциту, що виникає періодично? По-друге, чому не йдеться про збільшення обсягу експорту?
Ми сказали, що взимку нам принциповіше мати більший ліміт імпорту. Відповідно, наші європейські партнери і працювали над цим. Зараз же вони переходять до того, щоб розрахувати можливий експорт — збільшення його потенціалу. Він в основному якщо й обмежується, то з боку наших деяких сусідів. У них можуть бути перевантажені внутрішні лінії електропередачі та автотрансформатори. Поки десь півтора-два місяці дивитимемося, яким чином ми ці проблеми технічні будемо знімати.
Російські енергетики допомагають своїм військовим корегувати удари по українській енергетиці. Власне, до 2022 року наша мережа була поєднана з московитською. Дзеркальне питання: чи мають наші енергетики дані про слабкі точки ворога?
Хай у ворога не буде сумнівів: ми знаємо слабкі місця його енергосистеми. З нашим досвідом протидії ракетним атакам і нашим досвідом відновлення ми набагато точніше, реалістичніше можемо оцінити їхні слабкі місця. У принципі, енергосистема — це цивільна інфраструктура, вона не є засекреченою в жодній країні. Тому так само, як вони знають багато про нас, так і ми знаємо багато чого про них.