У даному акті передбачено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік протягом грудня поточного року, можуть бути включені підприємства, щодо яких спрацьовує хоча б один з «критеріїв ризику»:
- рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (не поширюється на платників єдиного податку;
- рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. (не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі);
- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;
- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
- нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.
Державна податкова служба України (далі ДПС) на виконання вимог цього закону вже оприлюднила на своєму сайті інформацію щодо відповідних показників, а саме рівнів сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та середньої заробітної плати у відповідності до класів КВЕД за 2021 рік.
А тепер давайте спробуємо розібратись з тим що ж не так з цими новаціями!
По-перше, час для контролерів та розробників цього закону зупинився. Такій ініціативі добре пасує назва відомого голлівудського блокбастера «Назад у минуле»! Адже, під перевірки у наступному році підпадає абсолютна більшість сумлінних платників податків, оскільки до них критерії ризику застосовуються – увага - трьохрічної давнини! Застереження про це власне записано у аналітичному висновку до зазначеного закону на етапі його розробки та прийняття. Там зазначається, що законопроєкт «значно розширює коло компаній, які можуть бути включені до плану перевірок та є передчасним з огляду на продовження воєнного стану в Україні та відсутності реальних результатів з виконання плану заходів реформування податкової служби». Але у нашій країні політична доцільність завжди важить більше за об’єктивну реальність. Щоб у цьому переконатись не потрібно на сайті ДПС навіть переходити на іншу сторінку чи щось цілеспрямовано вишукувати в інтернеті. Адже тут поряд з інформацією щодо показників податкового навантаження, яка буде використовуватись для відбору платників для перевірок, наведена інформація про окремі показники декларування податку на прибуток за галузями (той самий КВЕД) станом на 9 листопада поточного року. З нього можна побачити, що на кінець першого півріччя поточного року податкове навантаження по податку на прибуток порівняно з 2021 роком зменшилось у сільському господарстві (на 70%), добувній промисловості (на 34%), переробній (на 8%), енергетиці (на 30%), транспорті (на 22). Це звісно середні цифри, але якщо загальний тренд по галузям такий, то можна лише уявити, що там може бути в кожному окремому випадку.
Дивно, що пропонована «ризикоорієнтована» система податкових перевірок побудована на хибному припущенні про тотожність податкового навантаження ризику несплати податків. Зменшення податкового навантаження, особливо в сучасних умовах війни, не є ризиком несплати податків. Фактори, що зменшують податкову віддачу – це релокація, збитки, додаткові інвестиційні витрати, зменшення споживчого попиту, залишки на складах та інше. Все це в нинішніх умовах об’єктивна реальність, яку наші законотворці бачити не хочуть.
По-друге, ефективність планових перевірок завжди була низькою. Про це засвідчує простий аналіз та власне звіти самої ДПС, розміщені на тому ж таки їхньому сайті. Якщо дуже просто, то з мільярдів донарахованих податків, після процедури узгодження залишаються мільйони, а живими грошима державний бюджет отримує десяту частину від донарахованого. Так, зі звіту про виконання плану роботи ДПС на 2021 рік відомо, що за результатами контрольно-перевірочної роботи органів ДПС протягом цього року було проведено 3092 перевірки, за якими донарахуваали 52,7 млрд грн податків, узгоджено було 6,5 млрд грн (12,4% від донарахованого), а фактичні надходження склали 2,95 млрд грн (5,6% від донарахованого). Здається, що кошти та ресурси витрачені на ці заходи і з такою ефективністю краще вкласти в діджиталізацію.
По-третє, феномен планових податкових перевірок – це якийсь артефакт епохи пізнього соціалізму, про яку, що частково пояснює багато чого, мабуть деякі законотворці забули або може, в силу свого віку, й не знали. Спробуйте комусь з іноземних колег-податківців пояснити суть планової податкової перевірки. Я намагався. Добре пам’ятаю реакцію та очі людей! Якби такі перевірки були, скажімо, у Німеччині та ще й план-графік розміщали десь на офіційних веб-порталах уряду, то для контрагентів таких платників податків це означало б лише одне – втрата ділової репутації впритул до банкрутства.
Вчетверте, більшість українських платників добре знає, що якщо ти в плані на перевірку, то тобі скоріш за все зателефонують і запропонують за певну суму коштів виключити з нього. Мало нам однієї годівнички для корупції СЕА ПДВ, то повернули ще одну.
Вп’яте, дотепер в системі управління податками не створено цілісної системи моніторингу податкових ризиків, хоча б такої яка була визначена розпорядженням КМУ від 5 липня 2019 року №542-р “Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику”, в якому йдеться про необхідність створення комплексної керованої централізованої функції управління ризиками. Це передбачає запровадження методики оцінки податкових розривів, періодичний перегляд критеріїв ризику у відповідності до зміни економічних умов, забезпечення використання системи аналізу ризиків для проведення доперевірочного аналізу та всіх видів перевірок, а також поступове запровадження електронної документальної перевірки. Останню запроваджують-запроваджують та ніяк запровадити не можуть.
Здається наша влада нічому і ніколи не вчиться. Адаптивність та гнучкість, то не про нас. Як то кажуть про погану теорію : якщо факти не відповідають гіпотезам, тим гірше для фактів. З податковим законодавством у нас так само. Якщо воно не відповідає реаліям життя, тим гірше для життя та платників податків. Невідомо як там буде з додатковими податковими надходженнями, а от «обелєчивать» будуть точно по плану.
З новим податковим роком!