Як синхронізація допоможе Україні пройти зиму?
Українська енергетична мережа повністю синхронізувалася з європейською, виконавши всі технічні вимоги. У Європейській мережі операторів систем передачі електроенергії зазначили: ця подія посилює безпеку всього регіону. А ще сприяє ефективній роботі ринку континенту.
«Ухвалено рішення, завдяки якому Україна зможе імпортувати до 1700 МВт електроенергії з Європи. Це додаткові 500 МВт, які допоможуть нам покрити можливий дефіцит узимку», – повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
1700 МВт з держав ЄС Україна може імпортувати вже з грудня. Для нас збільшення обсягу є дуже важливим кроком. Бо що сильніші морози, то частіше в країні виникають дефіцити електроенергії. Фактично така ситуація повторюється останніми тижнями. За таких умов Україна змушена брати за кордоном – частину імпортувати, а іноді просити аварійної допомоги.
«Це важлива цифра. Якщо подивитися, наприклад, на ситуацію в січні чи в лютому, імпорт там сягав 500-600 МВт у деякі дні. І, в принципі, навіть кілька тижнів тому, у листопаді, коли Укренерго робило запит на отримання аварійної допомоги з ЄС, у деякі години теж було десь 500 МВт», — пояснив фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Компанія «Укренерго» виконала колосальне домашнє завдання. Для остаточної синхронізації європейський оператор прописав понад 200 вимог для технічних процесів: частоти, потужності, резервів мережі, міждержавних перетоків, дій у аварійних ситуаціях тощо. Тобто Європейська мережа системних операторів хотіла переконатися в надійності України. І нам це вдалося довести, навіть попри війну.
«Рішення ENTSO-E — найкраща відповідь на запитання про радянський технічний бекграунд української енергосистеми, який начебто робить її не схожою на європейську. Воно також назавжди ставить крапку в питанні, чи відповідає енергосистема нашої країни європейським енергетичним стандартам», – зазначив голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Об'єднання мереж: процес прискорювали, але й вимог було чимало
Частково Україна була поєднана з європейською мережею ще з 2002 року. Тоді запрацював Бурштинський енергоострів – виокремлена територія, яка охоплювала частину Івано-Франківської та Львівської областей, а також Закарпаття. Із цього енергоострова електроенергію експортували до країн ЄС. Решта ж території України електричними мережами була поєднана з Росією, Білоруссю та Молдовою. І в разі дефіциту електроенергії могла розраховувати лише на них.
2017 рік можна назвати одним з ключових для синхронізації мереж України та ЄС. Укренерго й ENTSO-E підписали угоду, де вказали всі деталі майбутнього з'єднання енергосистем.
«І серед таких невід'ємних частин цієї угоди був Каталог заходів. Це технічні умови, які українська енергосистема мала виконати для того, щоб можна було повноцінно синхронізуватися. І з того часу Укренерго й багато інших учасників енергосистеми виконували ці заходи крок за кроком. Проводили тестування роботи ТЕС, АЕС, інших станцій. Уніфікували різну технічну документацію, протоколи і так далі. І фактично цю синхронізацію передбачали в плановому порядку на 2023 рік», — пояснив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
Утім усе змінилося 24 лютого 2022 року. Саме в перший день повномасштабного російського вторгнення українська мережа перейшла в режим ізольованої роботи. Тобто Україна мусила пропрацювати три дні поспіль без будь-якої допомоги з інших країн. Ще раз цей процес мали повторити влітку – у липні. І це остаточно відкрило б шлях до синхронізації енергомережі з континентальною Європою. Що означало б від'єднання від Росії та Білорусі.
Отже, опівночі 24 лютого 2022 року українська енергомережа перейшла в ізольований режим роботи. Уже за кілька годин Росія випустила десятки ракет по Україні, а загарбницькі війська взялися проривати кордон. Замість трьох днів мережа працювала ізольовано три тижні, і це було справді унікальне явище. Від Росії та Білорусі ми вже від’єдналися, а до європейської мережі ще не приєдналися. І все це в умовах великої війни. Зрештою наприкінці лютого торік Рада Європейського Союзу дала добро на екстрену синхронізацію мереж. Але фізично це сталося аж 16 березня. До речі, до мережі континентальної Європи разом з Україною тоді приєдналася і Молдова.
«Україна звернулася до ЄС у лютому 2022 року, щоб просто приєднали в прискореному режимі й ми синхронізувалися. Нам почали потрошки-потрошки збільшувати дозволені обсяги імпорту й експорту електроенергії. Тобто синхронізація — достатньо довга історія. Загалом, напевно, років двадцять увесь процес зайняв», — зауважив Андріан Прокіп.
Тобто останні два воєнні роки стали ключовими. Торік мережі приєднали фізично, що не раз допомагало нашій державі в критичних ситуаціях. А тепер процес остаточно завершили – країна виконала всі умови.
«Синхронізацію можна порівняти з енергетичним безвізом, а майбутнє постійне членство НЕК "Укренерго" в ENTSO-E — з членством у ЄС. І це абсолютно не перебільшення, а, на мій погляд, пряма аналогія. Тому що ми, по суті, вже працюємо з енергомережею Європи як єдиний організм, стосунки між енергосистемами України й сусідів будуються на основі загальноприйнятих європейських правил», – переконаний радник прем'єр-міністра України Юрій Бойко.
Енергетичне членство в ЄС: питання майже вирішене
До Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії входять 39 членів, не лише учасники ЄС, а й, скажімо, Норвегія та Швейцарія. Україна ж поки що спостерігачка в цій організації – без права голосу.
«Кількість голосів кожного системного оператора пропорційна кількості споживачів, яких він обслуговує. Оскільки ми велика країна й у нас велика кількість споживачів, наша кількість голосів буде на рівні з такими країнами, як Франція та Німеччина. Україна буде безпосередньо брати участь у тому, як розвиватиметься європейська енергосистема, грубо кажучи», – зазначив Андріан Прокіп.
До кінця року Укренерго має стати повноцінним членом Європейської мережі операторів. Але на цьому процес енергетичної інтеграції до ЄС не завершиться. Великою і поки що невирішеною проблемою для України залишаються правила гри на енергоринку. Повноцінно він так і не запрацював. З головного – Україна не довела до ладу ситуацію з вартістю електроенергії для населення, відповідно – з пільгами. Тариф залишається збитковим і коштує державі понад 100 мільярдів гривень на рік.
Не залагоджено й питання прайскепів – максимальних граничних цін на електроенергію на оптовому ринку. З одного боку, ці обмеження штучно підтримують цінову стабільність. З іншого – значно обмежують фінансові ресурси виробників електроенергії. Також цінові обмеження призводять до того, що компанії часто не мають комерційного інтересу купувати струм у ЄС. І за таких умов це може бути однією з причин, чому Україна залучає значно дорожчу аварійну допомогу, а не купує струм у межах звичайного імпорту.
«НКРЕКП зробила нещодавно крок: уже вдруге за останній час підвищила прайскепи. Але цього однаково недостатньо, особливо якщо дивитися на ціни на спотових ринках ЄС. А ціни там часто вищі, ніж нинішні прайскепи. Як зараз виглядає ситуація: ми поступово йдемо до гармонізації цін з ринками країн Східної Європи, проте цього буде недостатньо, щоб забезпечити імпорт саме в години максимального електроспоживання в енергосистемі, коли він нам найбільше потрібен. У тому числі щоб уникати відключень споживачів», — розповів Богдан Серебренніков.
Початок зими: дефіцит, аварійна допомога, без масованих обстрілів
З кінця листопада в Україні періодично виникає дефіцит електроенергії. На те є кілька причин. Перша — морози. Скажімо, у четвер, 7 грудня, Україна знову просила аварійної допомоги відразу в трьох країн — Польщі, Словаччини та Румунії. Причому мусила робити це не лише в час пікового споживання, а й упродовж дня — з 11:00 до 19:00. В Укренерго вчергове попросили українців економити: «Ощадливо споживайте електроенергію впродовж дня. Для цього просто необхідно: вимкнути “зайве” світло в приміщеннях, не вмикати одразу кілька потужних приладів. Якщо температура повітря в приміщенні комфортна, вимкніть кондиціонери й обігрівачі, витягніть зарядні пристрої з розеток, якщо вони вже зарядили ваші ґаджети. Пам’ятайте, кожен може допомогти працювати енергосистемі без додаткових навантажень».
Ще одну причину дефіциту струму повідомило Міністерство енергетики. У четвер, 7 грудня, росіяни атакували теплову електростанцію в прифронтовій зоні. Унаслідок артилерійського обстрілу ворог пошкодив обладнання. Два блоки ТЕС припинили роботу. Скільки часу потрібно на ремонт, у міністерстві не уточнили.
Не варто забувати й про інше, наприклад, про зношеність обладнання й дефіцит потужностей для генерації струму. Є проблеми із запасами вугілля, основного палива для ТЕС.
«Вересень і жовтень були очікувано досить теплими, проте за цей період не накопичили, а спрацювали вугілля на складах ТЕС, через що не виконали плану накопичення вугілля на початок ОЗП. Очевидно, що вугілля для роботи необхідного складу генеруючого обладнання до кінця ОЗП може не вистачити. Постає питання, чи достатньо резервного палива, яким є газ. Поки що так. Але якою буде відповідь на це питання в кінці січня, сказати важко. Залежно від того, якою буде погода, наскільки активно буде відбиратися газ, що є у сховищах у режимі митного складу, у яких обсягах і чи буде взагалі заходити імпорт електроенергії в мережу, стан роботи енергосистеми — це далеко не повний перелік факторів, які матимуть серйозний вплив на ситуацію», — пояснив Юрій Бойко.
Та попри складну ситуацію в жодній області не застосовували графіки відключень струму для населення. Дефіцит вдається перекривати імпортом електроенергії та аварійною допомогою.
«Звичайно, у нас залишається ризик ракетних обстрілів, різні “шахеди” можуть атакувати нашу енергосистему. Але тут також європейські партнери допомогли. У нас значно покращилася протиповітряна оборона. Я думаю, що ми достатньо готові до зими і будемо працювати над тим, щоб у всіх українців було світло й тепло», — упевнений голова Комітету ВР з питань енергетики Андрій Герус.
Оптимізму додають і результати роботи протиповітряної оборони України. На цьому наголошують у Центрі дослідження енергетики. Скажімо, під час масованої атаки дронів 25 листопада українська ППО збила 74 із 75 «шахедів».
Водночас уперше за майже 80 днів паузи Росія знову запустила по Україні ракети з бомбардувальників Ту-95. Сталося це вранці п'ятниці, 8 грудня. Більшість ракет — 14 з 19 — Сили протиповітряної оборони збили. Цілями для росіян були об'єкти інфраструктури кількох областей.
«Ті цілі, які ставили перед собою московські терористи, не досягнуті в принципі. Були певні пошкодження, які усунули буквально за години. Показала свою ефективність як система ППО, так і той фізичний захист, ті заходи, які були з боку енергетиків. Ситуація контрольована, і вона підтверджує, що ми правильно працювали й правильно готували енергосистему», – підсумував директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.