Два слухові апарати на родину
Військовий Вадим Гончаренко почав погано чути після того, як отримав контузію. На аудіограму — діагностику слуху — направила військово-лікарська комісія. Фахівець порадив слуховий апарат, але Вадим не захотів носити його: побратим сказав, що це незручно.
Син Вадима Данило теж військовий, після поранення чує також гірше.
Спочатку ні Вадим, ні Данило, не відчували дискомфорту, розповідає дружина Вадима Наталія: «Спілкувалися між собою, жестикулюючи з різних кімнат, а я посередині — як два вулкани».
«До поранення я не знав, що таке головний біль, а після почала дуже боліти голова. Після однієї контузії з'явився постійний шум у голові. Він немов налаштовується під кожне приміщення. Я тільки звикну до одного виду шуму, а в іншому місці виникає новий», — каже Вадим.
Умовити його хоча б протестувати слуховий апарат було важко. Та Наталії вдалося. Після того, як Вадим почав носити слуховий апарат, шум у голові зник. Тепер він добре чує і слухає музику за допомогою слухового апарата. Налаштовує його за допомогою телефона.
Данила вмовити на тестування слухового апарата було ще тим завданням: він не вірив, що в такому молодому віці можна втратити слух назавжди. Тому Наталія радить родичам військових, котрі потребують слухопротезування, однак не наважуються на нього, не тиснути сильно. Адже після поранень потрібен час, щоб прийняти зміни: «Я казала так: усі користувалися навушниками, що в цьому такого? І спрацювало».
Дар'я Герасимчук з колегами допомагали дружині військового вмовити чоловіка на апарат цілий рік: «Вони обоє розуміють, що вдома кошмар. Чоловік не чує дружину, не чує дітей. Відбуваються жахливі скандали щодня. Чоловік пережив тяжкі поранення, його заштопали, а зі слухом щось робити він не погоджувався. Казав: “Я що, вже старий пердун? Чого це буду ставити слуховий апарат?”».
Нарешті чоловік погодився, користується слуховим апаратом, задоволений. Герасимчук каже, що часто чує від ветеранів, які втратили слух на війні, що вони не користуватимуться апаратом або просять такий, щоб не було видно. «Або кажуть: “А чип є, щоб мені зробити і круто було?” Або: “Чого апарат кольору беж? Можна сталевий, крутий?”».
Олексій Ерінчак, засновник і CEO книгарень «Сенс», носить слуховий апарат понад два роки: «Не знаю, як довго я недочував. Але про слуховий апарат задумався, коли зрозумів, що не чую високих голосів, тобто не міг розібрати, що кажуть жінки».
На слухове протезування Олексій наважувався пів року, але вже за три тижні забув, що в нього на вусі апарат. Каже, що лише помітив, що став говорити тихіше. З незручностями не стикався, дискримінації через пристрій не відчував: «Раз хтось зі знайомих сказав, що, мовляв, чув, що в мене слуховий апарат. І спитав, чому я не ношу його. Хоча апарат був на вусі. Тобто люди його просто не помічають».
Наскільки часто в людей бувають проблеми зі слухом
За статистикою, на тисячу вагітностей в Україні одна дитина народжується з вадами слуху. Директорка ГО «Відчуй» Дар'я Герасимчук, яка з 2011 року займається проблемами людей з втратою слуху, наводить дані опитування: 78 % людей ніколи не перевіряли свого слуху просто тому, що не задумувались про це.
«Глухота — досить підступна хвороба, яку важко виявити на ранній стадії. Виявляють, здебільшого коли важка стадія, коли сам на це реагуєш або кажуть близькі. Людина постійно все перепитує, витягує голову й вухо вперед, робить гучніше телевізор, ноут чи телефон», — пояснює фахівчиня. І зазначає, що глухота молодшає: усе більше молодих людей втрачають слух.
Впливає на погіршення слуху і війна. Громадська організація безкоштовно перевіряла слух й опитувала мешканців деокупованих і прифронтових територій: «Там у людей слух значно погіршився через те, що вони багато часу сиділи в холодних підвалах і не мали часто належної гігієни. Плюс гучні вибухи, стрес. Тому [є гіпотеза] випадки втрати слуху збільшились у рази».
Також багато військових мають ту чи іншу втрату слуху, яка потребуватиме реабілітації та слухопротезування.
Безкоштовне слухопротезування
В Україні безоплатно слухопротезують людей з інвалідністю (необов’язково з інвалідністю слуху) та військовослужбовців з порушеннями слуху, навіть якщо вони не мають статусу інвалідності.
Лікуючий лікар (педіатр, сімейний лікар чи терапевт) має скерувати до лікаря-сурдолога на перевірку слуху й висновок про його стан.
Однак на зустрічі військові розповідали, що лікарі замість порадити слуховий апарат часом призначають непотрібне лікування, яке не допомагає відновити слух. Це теж частина проблеми.
Після аналізу слуху лікуючий лікар скеровує на оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО — система, яка замінила МСЕК) для дорослих або на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) для дітей.
Коли ви отримали висновки ЕКОПФО, ЛКК чи ВЛК, що потрібен слуховий апарат, слід звернутися із зібраним пакетом документів у медзаклад, який надає послуги з безоплатного забезпечення слуховими апаратами в тій області, де зареєстрований пацієнт.
Однак досі є проблеми з доступом до апаратів. Через це МОЗ почало перевірку, додає міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко: «Фінансування з місцевих бюджетів не скрізь виділяють, немає прозорої черги, і це призводить до негативу саме до системи охорони здоров'я».
Тому МОЗ визначило 43 заклади, які постачають і налаштовують слухові апарати, а держава централізовано закупила 24 тисячі апаратів. Розподілили вже понад чотири тисячі. Тобто апарати є. І їх можна отримати безоплатно.