Різні погляди
Вперше питання щодо узгодженості політики НБУ і Мінфіну виникли після доволі радикального рішення регулятора на початку червня про перегляд облікової ставки з 10% до 25%. Вона є важливим орієнтиром для фінансових ринків. Зокрема щодо запозичень коштів.
Та НБУ «не скористався можливістю обговорити це питання і його довгострокові впливи», як зазначив в інтерв'ю LB.ua прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Чому так? Бо регулятор, згідно законодавства, має на це повноваження.
«Нацбанк – незалежний, він регулює свою політику тими інструментами, які є в наявності Національного банку. Так, дійсно, політика Національного банку, яка була запроваджена, у тому числі й облікова (мова про підвищення облікової ставки до 25%, – LB.ua), негативно вплинула на наші можливості на ринку запозичень», - вказав стосовно цього міністр фінансів України Сергій Марченко.
Різні погляди НБУ на очільників державних фінансів стали помітні й після того, як Нацбанк своїм рішенням «з 9:00 21 липня 2022 року» скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% – до 36,5686 грн/дол. США.
«Рішуче підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримувальний вплив на інфляцію», – зазначив щодо цього рішення голова Національного банку Кирило Шевченко.
Як вже писав LB.ua, на тлі цього Нацбанк розраховував на підвищення відсотків по дохідності облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), або, як ще їх називають «військових ОВДП». Бо інших в країні на той момент не продавали.
«Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Достатній рівень дохідності таких активів дасть змогу убезпечувати заощадження та доходи громадян від інфляції та збільшить відповідно привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП. Збільшення ж привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на готівковому сегменті валютного ринку», – заявив тоді Кирило Шевченко.
Додаючи, що «установлення ринкових (читай – вище 25%) ставок за ОВДП сприятиме збільшенню попиту на них та одночасного зменшить потреби емісійного фінансування з боку Національного банку (тобто друку грошей)».
У відповідь… Мінфін практично проігнорував рішення НБУ. Хоча до цього усталеною практикою було відповідне коригування.
Щоправда не одразу, але на символічне підвищення ставок державні фінансисти пішли – за певними видами підняли їх з 11% до 16%.
Та Нацбанк сподівався мінімум на 25%.
Сподівання на відродження ненародженого
Чергового оптимізму в питанні збільшення дохідності за відсотками охочим додало зняття обмежень на фінансовому ринку України з 8 серпня за рішенням НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку).
Вони були введені одразу після початку великої війни та введення воєнного стану.
Не під запис чиновники уряду визнають, що Мінфін був не в захваті від ідей «відкрити» ринок. Та піти на цей крок у владі були змушені, бо таким чином відкривається ще один механізм «відкачки» надрукованої НБУ гривні, яку охочі активно міняють на валюту.
Бо, коли рівень інфляції вже офіційно оцінюється вище 20%, а рівень дохідності наявних до цього військових облігацій 12-14-16% (тобто мінімум на 6% менше рівня знецінення грошей), більше зиску буде від купівлі валюти.
Зняття обмежень на ринку також могло продемонструвати, що в країні, навіть за умов війни, є попит на цінні папери, дохідність за якими вище тої, що зараз пропонує Мінфін.
Та поки що цього не сталось. Зокрема й через те, що цей ринок у нас знаходиться у зародковому стані.
«Мені трохи дивно чути заяви пор відродження фондового ринку в Україні зараз, під час війни, хоча б тому, що у нас його і до війни, як такого, не було. Були такі собі зародки, які складно назвати фінансовим ринком», – зазначив у коментарі LB.ua, директор Інституту соціально-економічної трансформації, керівник аналітичного напряму "АНТС" Ілля Несходовський.
Схожої думки стосовно зняття обмежень та можливостей ринку й інший економіст, Євген Дубогриз.
«На відновлення економіки, на якусь економічну діяльність такі дії не вплинуть. Ринка акцій в нас немає. Торги державними облігаціями будуть, але це ніяк не вплине на економічну активність. Єдиний можливий плюс – ці торги можуть дати Мінфіну орієнтир по ціні/доходності нових випусків держоблігацій. Але ці орієнтири і так в Мінфіну є, за підсумками декількох останніх торгів видно було, що покупці готові вкладати значні суми в ОВДП за доходності не менше 20%», – зазначив він у коментарі LB.ua.
І міністерство дійсно, попри все, не поспішає виплачувати більшу комісію по запозиченнях для потреб держбюджету.
Зокрема, станом на початок другої декади серпня Міністерство фінансів практично не відреагувало на високі дохідності вторинного ринку після зняття більшості обмежень на торгівлю ОВДП і продовжує розміщувати на первинних аукціонах військові облігації переважно за звичними ставками (до 16% максимум).
У цьому випадку, практично єдиним джерелом наповнення залишається емісія Нацбанку. Тобто – друк грошей, що не забезпечені ресурсами.
У Мінфіні кажуть, що по іншому не можна, бо у нас війна.
«Де-факто так, за рахунок податків та за рахунок запозичень (Україна фінансує потреби ЗСУ, – LB.ua). Тому так важлива роль Національного банку на даному етапі, незважаючи на ризики емісії гривні», – зазначає міністр фінансів в одному зі своїх інтерв’ю.
Натомість керівник НБУ вже фактично відкрито, через публікації в ЗМІ, закликає урядовців не робити цього, бо це загрожує некерованою інфляцією, збіднінням населення, падінням економіки.
«Для уряду емісія не порятунок, адже, коли НБУ викуповує ОВДП – уряд сплачує по ним відсотки. Якщо зараз не підвищувати ставки і не залучати більше на ринку, то описані вище негативні ефекти від емісійного фінансування та інфляції будуть суттєво вищими. Якщо країна порине в хаос неконтрольованої емісії, девальвації та інфляції, краху фінансової системи, втрати обороноздатності, то майбутнім поколінням доведеться значно складніше і довше витягувати країну з цієї прірви», – зазначає Кирило Шевченко.
Обмін текстами
Та в Мінфіні, схоже, не схильні поділяти хвилювань Нацбанку щодо рівня інфляції в країні.
Зокрема міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що інфляція в Україні на рівні 22,2% не є критичною, бо через війну могла бути вищою.
«Так, інфляція є досить високою, якщо порівнювати з довоєнним станом. Якщо порівнювати з іншими країнами – Європою, США, де інфляція наближається до десятивідсоткових показників, то наша інфляція в 22,2% не є такою критичною. Тобто це не є інфляція, яка могла бути у країні, яка воює», – сказав Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна.
Вже на наступний день Кирило Шевченко у своїй колонці для LB.ua відповів, що продовження емісії грошей для покриття дефіциту бюджету веде до знецінення гривні через девальвацію та інфляцію та «має низку дуже негативних, навіть катастрофічних довгострокових ефектів» для України.
Зокрема, може йтись про «падіння доходів широких верств населення нижче порогу бідності, дестабілізації фінансової системи і врешті – до втрати обороноздатності країни».
Що ще можна зробити в цій ситуації?
Найперше, на думку голови Нацбанку потрібні рішучі заходи скорочення дефіциту бюджету.
«Наскільки б непопулярними вони не виглядали, їхнє свідоме і контрольоване застосування є найефективнішим варіантом пристосування економіки до війни на виснаження і забезпечення підґрунтя для перемоги. Тому владі потрібно брати на себе відповідальність і приймати непопулярні рішення, чесно пояснюючи суспільству необхідність відповідних кроків», – зазначає Кирило Шевченко.
А ще, знову ж таки, підвищення ставок за облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП), якими опікується Міністерство фінансів.
«Наразі, підвищення ставок за ОВДП – це можливість людям захистити свої заощадження та доходи в гривні від стрімкого знецінення, уникнути бідності. …Якщо зараз не підвищувати ставки й не залучати більше на ринку, то описані вище негативні ефекти від емісійного фінансування та інфляції будуть суттєво вищими. Якщо країна порине в хаос неконтрольованої емісії, девальвації та інфляції, краху фінансової системи, втрати обороноздатності, то майбутнім поколінням доведеться значно складніше і довше витягувати країну з цієї прірви», – вважає голова НБУ.
Мінфін натомість зазначає, що не доречно витрачати більше коштів на виплату збільшених відсотків за облігаціями, коли в бюджеті і так мало надходжень.
«Так, нам доводиться піднімати відсоткові ставки. І це дуже складне рішення в умовах, коли ми розуміємо, що доходів на обслуговування цього боргу у нас в таких обсягах і такого приросту немає. Так, є інші питання, які ми в дискусії намагаємося вирішити з Національним банком України», – зазначає Сергій Марченко.
Хоча є певний аспект, який теж варто вказати в контексті інфляції.
«Варто зазначити, що доходи бюджету зростають на рівень інфляції. Бо коли дорожчають товари, то з них сплачують більші податки. Відповідно, якщо нічого критично не зміниться через війну, то доходи бюджету зростуть на 25-30% на рік виключно коштом інфляції. Тобто певний ресурс для більших відсотків є», – розповів LB.ua економіст Тарас Козак.
Про фактичний «інфляційний податок» у своєму тексті говорить і очільник НБУ.
«Емісійне фінансування центробанком накладає на суспільство прихований «інфляційний податок», який може навіть дозволити скоротити дефіцит бюджету до прийнятних рівнів, якщо видатки бюджету «заморожуються», а номінальні доходи зростають внаслідок інфляції», – зазначає Кирило Шевченко.
Та додає, що це має низку дуже негативних, навіть катастрофічних довгострокових ефектів.
Щоб зрозуміти про що йдеться, достатньо згадати про те, що поточні 22,2% споживчої інфляції за рік – це суттєве скорочення, майже на 1/4, реальних наявних доходів громадян. Базовий (програмний) макроекономічний сценарій НБУ передбачає що загалом цього року інфляція перевищить 30%, наступного року буде близько 20% і лише в 2024 році знизиться до однознакового рівня. Тобто, за ці 3 роки купівельна спроможність гривні знизиться майже вдвічі. Цей прогноз в Нацбанку вже називають «оптимістичним».