Публічний обмін листами
21 липня 2022, Кабінет міністрів України, діючи як загальні збори НАК «Нафтогаз України», зобов’язав керівництво компанії вчиняти будь-які дії щодо єврооблігацій тільки після погодження їх з урядом.
За декілька днів, НАК запросила дозвіл на це для виплати держателям її єврооблігацій $335 млн.
Кабмін відмовив. Натомість доручив керівництву компанії невідкладно розпочати другий раунд переговорів з інвесторами щодо реструктуризації боргу.
Причина за якою КМУ відмовив – це, мовляв, протирічить загальній логіці дій українського уряду щодо зовнішніх запозичень. «Іноземні партнери можуть не зрозуміти дії, за яких державний борг ми скорочуємо, а приватним інвесторам йдуть виплати. І наполегливі спроби «Нафтогазу» сплатити за боргом вже спричинили певні занепокоєння у ключових кредиторів держави», – сказали джерела LB.ua в уряді.
Тобто усі побачили відсутність координації між НАК та КМУ в цьому питанні.
«Дуже погана і маніпулятивна комунікація від «Нафтогазу»: «Це не ми, це уряд». Дефолт – не гаряча картоплина, аби її так перекидати між гравцями, тим більше, тут не гра, а всі – мені так здавалося – в одному човні сидимо… Правильно, з мого, непрофесійного, звісно, погляду, було б разом спробувати уникнути дефолту, разом із державними виплатами, бо, там, схоже, справа вже добігає кінця; якщо ж не вийшло – дати спільний стейтмент із констатацією факту та без гри в ту картоплю», – зазначив економічний експерт Евген Дубогриз.
Трохи раніше, 20 липня, група кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів («Група кредиторів») оголосила про свій намір відстрочити виплату основної суми боргу за українськими державними облігаціями та відсотків до кінця 2023 року з можливістю продовження відстрочки на рік – до 2024-го.
Та «Нафтогаз», які і деякі інші державні компанії, можуть випускати свої, корпоративні облігації для позик. По їхніх виплатах дефолт і стався.
Тому, за вимогою уряду, основою умов другого раунду переговорів НАК по вже проблемним, дефолтним боргам, має стати «аналогічний процес, започаткований Міністерством фінансів про відстрочку виплат за суверенними єврооблігаціями України».
Чому "Нафтогаз" потрапив у дефолт?
«Складається враження, що це спільна позиція Нафтогазу і уряду, тому НАК, фактично, спільно з урядом поставив ультиматум кредиторам без попереднього обговорення», – сказав економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
Та додав, що стосовно ситуації з обговоренням причин, які до цього призвели, його шокують цифри, про які йдеться в розрахунках потреб газу для опалення, з боку уряду.
“У нас вже зараз сотні тисяч руйнувань житла, цілі міста обезлюдніли, знищені колосальні промислові споживачі газу – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча (металургійні гіганти Маріуполя, – LB.ua), простоює Одеський припортовий завод. Де врахування цих втрат в балансі розрахунків потреб газу на сезон? В уряді говорять про потребу в 18,7 млн м куб, при тому, що середній рівень у нас за сезон 17,9 млн м куб, а в 2016 році взагалі було 14,5 млн м куб», – розповів він у коментарі для LB.ua.
При цьому експерт звернув увагу на те, що наші партнери в ЄС, на допомогу яких урядовці розраховували, вже затвердили програму, що передбачає скорочення споживання на 15%.
«У Німеччині, наприклад, задля цього йдуть на зниження температури в квартирах до 16 градусів Цельсію, а у нас про подібні ініціативи навіть не йдеться. У нас хочуть все зберегти, як є та ресурсів немає. Фактично вже пропонується НБУ додатково надрукувати 150 млрд грн, аби покрити різницю в тарифах для населення. Сумнівна пропозиція, адже це може розігнати інфляцію до рівня понад 40%, і, натомість, отримаємо загальне падіння рівня життя», – сказав Ілля Несходовський.
Нагадаємо, уряд ініціював розгляд законопроекту №7429 про внесення змін до держбюджету 2022, який передбачає механізм компенсації фіксації ціни на газ для населення під час воєнного стану. Серед іншого, проєкт пропонує передбачити компенсацію компаніям, які постачають газ населенням за фіксованою ціною – 150,1 млрд грн за рахунок надходжень у рамках програм відповідної міжнародної допомоги.
До другого читання в нього взагалі внесли правку, згідно з якою НБУ задля цього фактично мав друкувати гроші.. Вона визвала купу нарікань з боку парламентарів, і пізніше її прибрали.
«Ці дії уряду, виглядають, як мінімум, як некомпетентність, а НАКу – як непрофесійність», – переконаний Ілля Несходовський.Він також зазначає, що покриття різниці в тарифах на опалення в той час, коли для населення його продають по 8 грн, а на внутрішньому ринку його вартість вже перевищує 40 грн, несе велику загрозу корупційних ризиків.
Схожої думки й інший економічний експерт.
«НАК влетів в дефолт, як мінімум, абсолютно по дурному. Наче порушник правил дорожнього руху в бетонний паркан. В компанії нічого помітного не зробили, аби уникнути цього. Наприклад, аби врахувати інтереси кредиторів. Навіть після того, як з’явились перші заяви, що тримачі боргів не погодяться на реструктуризацію, за тиждень до дефолту, висновків не було зроблено», – зазначив у коментарі для LB.ua економіст Олексій Кущ.
При цьому він також звернув увагу на певні особливості законопроекту щодо компенсації фіксації ціни на газ, та сум, які він передбачає.
«Таке враження, що «Нафтогаз», хоче аби йому дали мільярди, щоб він міг одразу закрити усі наявні у нього проблеми, які, зокрема, з’явились і через непрофесійний менеджмент компанії. Звичайно, це викликає масу нарікань з боку депутатів», – додав Олексій Кущ.
Та, оскільки періодичність та розміри міжнародної допомоги, на яку розраховували ініціатори закону виявились далекими від планів, законопроект не поспішали розглядати.
З виплатами за запозиченнями НАК взагалі склалась доволі унікальна ситуація – з одного боку гроші на це, як стверджуються, у компанії були. З іншого – можна (та й варто) було б домовлятись про відстрочку з кредиторами. Успіх перемовин по виплатам за державні облігації засвідчив таку можливість. І тут позиція керівництва компанії виявилась відмінною від того, що робили урядовці.
«До останнього у «Нафтогазі» наполягали на тому, що «гаситись» потрібно. І тут є два пояснення щодо того, чому так. Перше – навіть натяк на те, що компанія може не розрахуватись за боргами, це негативна характеристика роботи її головного менеджменту, яка завдає шкоди його репутації. Є й інше, яке зараз активно обговорюють у мережі, це те, що вони діяли в інтересах тримачів боргу. З тих, чи інших особистих причин», – розповів на правах анонімності LB.ua один із знавців нафтогазового ринку.
Він додав, що в Офісі президента знали про цей конфлікт інтересів між НАК та КМУ, однак до останнього не втручались в ситуацію. Одне з пояснень цього – очікували на реакцію міжнародних партнерів.
Чим загрожує дефолт "Нафтогазу"?
Найперше, на що звертають увагу усі експерти, його настання практично позбавило «Нафтогаз» доступу до міжнародного ринку капіталу. Тепер НАК не зможе позичити гроші, необхідні для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023.
«Рейтинг Нафтогазу точно знизиться. І зараз навряд чи вони зможуть брати гроші на зовнішньому ринку. Про це вони вже прямо казали «невиконання зобов'язань позбавило доступу до міжнародного ринку капіталу». Тобто без держави компанія додаткові гроші не знайде», – констатував нардеп, заступник глави парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ради Ярослав Железняк.
Та навіть коли буде знайдено консенсус щодо цих боргів, наступні запозичення, як для НАК, так і для інших держкомпаній України, будуть в рази дорожчими.
«Навіть коли настане наша перемога, факт технічного дефолту буде ще довго (років так 15-ть) переслідувати «Нафтогаз». І це вплине на вартість майбутніх боргів. Зможуть взяти не під 10%, а під 20% облікову ставку. А брати точно будуть (така специфіка компанії). І заплатимо ми знову всі за це…На жаль, але через розміри компанії так чи інакше, але це вплине і на інші наші боргові ціні папери. І на майбутні борги інших держпідприємств і на суверені зобов’язання ...Чи буде це мати вплив на тарифи, наявність газу та надходження до Бюджету? Короткостроково – це залежить від багатьох факторів. Довгостроково – однозначно так», – переконаний Ярослав Железняк.
А ще у «Нафтогазу» маса активів за кордоном. І якщо ображені кредитори підуть до суду, то їх усі заарештують.«Дефолт «Нафтогазу» по виплатах на $335 млн автоматично ставить під сумнів інші борги, яких сумарно $1,5 млрд. І це робить ситуацію ще більш токсичною, адже загрожує блокуванням усіх рахунків компанії за кордоном та арештом рахунків», – сказав Олексій Кущ.
І ця загроза цілком реальна.
«У «Нафтогазу» є дочірня компанія в Швейцарії. Її завданням було забезпечувати складні фінансові операції. Так ось, зараз на її рахунках знаходиться біля $400 млн. По доволі дивній забудькуватості їх там лишили станом на 26 липня 2022 року... Тепер ці гроші в будь-який момент можуть арештувати на вимогу кредиторів. Швейцарія доволі жорстка в цих питаннях країна», – розповів LB.ua один із знавців ринку, наближений до нафтогазової сфери.