ГоловнаЕкономікаФінанси

Чорна п’ятниця чи валютні гойдалки: чому падає курс гривні

За минулий тиждень курс гривні до долара відчутно просів. Нацбанк за останню декаду листопада був змушений продати $793 мільйони, аби збалансувати попит.

Чому так сталося?

Якщо коротко – через збіг несприятливих факторів. Хоча зміни курсу цілком можна було очікувати.

Подробиці – у матеріалі LB.ua.

Фото: Макс Требухов

Ігри нерезидентів: Як вплинув на курс розпродаж ОВДП «іноземцями»

До початку листопада 2021 року курс гривні постійно зміцнювався. За дев’ять місяців цього року національна грошова одиниця «виросла» щодо долара США на 6% – з 28,27 до 26,58 грн.

Як писав LB.ua, цьому сприяло зростання надходжень від іноземної валюти через підвищення цін і попиту на чорні та кольорові метали, хімпрому, деревини тощо. Допомогли гривні й майже на 20% більші, ніж у попередній рік, перекази від заробітчан – близько 9,1 млрд дол.

У кінці серпня 2021 року істотну підтримку гривні надали $2,7 млрд від МВФ у рамках загального розподілу спеціальних прав запозичення.

А ще в 1 кварталі та частково в червні 2021 року зміцнення курсу гривні було дещо посилене надходженнями від купівлі облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) нерезидентами.

Щоправда, вже впродовж третього кварталу вкладення нерезидентів почали скорочуватися, і це тривало і в жовтні, і в листопаді. Зокрема, в жовтні нерезиденти продовжили «вихід» з українських боргових інструментів, знизивши обсяг ОВДП у своєму портфелі з 98 млрд грн до 94 млрд грн.

Однак у листопаді ринок «хитнуло» після того, як у перші два тижні місяця Нацбанк викупив $1 млрд 172,8 млн, зокрема, через конвертацію Укренерго розміщених «зелених» облігацій на $825 млн.

Фото: ukrgate.com

Але це був разовий сплеск попиту. Ринок, хоч і напружено, зміг би його «проковтнути».

І тут з’явилася інформація, що на міжбанку паніка, мовляв, нерезиденти масово виходять з ОВДП. Хоча це було не зовсім так. Тобто масовості не було. Було продовження тенденції, яка розпочалася ще з літа.

Однак сплеск стався, і ті, хто намагався зрозуміти ситуацію, згадали все: і «зелені» 16,3 млрд грн, які іноземці отримали від «ГарПоку». І загрозу масштабного вторгнення з боку РФ. І придбання валюти для закупівель імпортного вугілля. І це все почуло населення, яке побігло в обмінники. Далі естафету підхопив готівковий ринок, формуючи додатковий тиск на курс міжбанку.

Тут уже експортери, коли побачили падіння курсу гривні, притримали продаж своєї валюти, аби продати згодом дорожче і отримати більше гривні.

Не стримали ситуації навіть новини про чергові гроші від МВФ.

Пікантності всьому додавало те, що ці події передувати чорній п’ятниці – традиційному розпродажу всього і вся. Зокрема на закордонних сайтах, де українці купують за валюту. І ще один разовий сплеск призвів до того, що додаткову потребу у валюті відчули банки, які мають забезпечувати ці розрахунки.

І це ще один, додатковий фактор тиску на курс.

«Загалом, кон’юнктурним чинником девальваційного сплеску є негативний інформаційний фон», – вважає радник міністра фінансів, голова правління Growford Institute Віталій Ломакович.

Віталій Ломакович
Фото: Макс Левин
Віталій Ломакович

Зокрема, як констатує фахівець у своєму коментарі для LB.ua, він зумовлений численними повідомленнями про можливість вторгнення в Україну РФ і ймовірним впливом спекулянтів, які вміло зіграли на негативних новинах і очікуваннях розвороту курсового тренду.

Як вказує експерт, при цьому «невиважена курсова політика Нацбанку дала можливість реалізуватися кон’юнктурним факторам будь-якого характеру і створила сприятливі умови для спекулянтів».

НБУ дійсно здатен ефективно впливати на ситуацію і на міжбанку, і на готівковому ринку, однак доволі вайлувато реагував на повідомлення про зростання попиту. Це підживило апетити тих, хто грає на підвищення.

І тут треба розуміти, кому це може бути вигідно.

По-перше, слабка гривня завжди була вигідна експортерам, тобто нашим великим фінансово-промисловим групам, які продають свою продукцію за кордоном.

По-друге, зниження курсу національної валюти – це ще й фактор інфляції. А «інфляційний податок» (вища ціна – більше податків із цієї ціни в держбюджет) ніхто не відміняв.

Останнє слово за НБУ

Опоненти влади заговорили про «спалювання золотовалютних резервів», яке відбувається через намагання Нацбанку загасити підігрітий попит. Побоювання зрозумілі з огляду на обсяги витрачених для цього коштів.

Хоча, в принципі, золотовалютних резервів у Нацбанку достатньо. Ба більше, до цього НБУ скуповував валюту. Так, у січні – жовтні 2021 року Нацбанк купив у резерви $3 млрд 606,7 млн, а продав $984,7 млн.

Тому НБУ має можливість і ресурси для ефективного згладжування курсових коливань на міжбанку.

Роман Шпек
Фото: Макс Требухов
Роман Шпек

«НБУ вдало скуповував валюту, коли курс долара був низьким. І тепер може використовувати частину цього ресурсу для згладжування надмірних коливань. Що він, у принципі, і робить. Насправді за підсумками листопада НБУ купив помітно більше валюти, ніж продав, – і ми побачимо збільшення золотовалютних резервів до більш як 30 млрд доларів США. Тому я не трактував би ці події як щось надзвичайне», – розповів LB.ua голова наглядової ради одного комерційного банку, член Ради НБУ Роман Шпек.

Навпаки, констатує він, аномальним було посилення гривні та курс на рівні 26 грн/долар. «Що таке трапилось в економіці країни цього року унікального, щоб гривня почала зміцнюватися, тоді як долар в усьому світі в цей час дорожчав? Це був тимчасовий, нефундаментальний тренд. Тому повернення гривні до нинішнього рівня цілком логічне», – каже Роман Шпек.

Зараз, як зазначає банкір, курс на рівні 2017 року, і гривня стосовно долара навіть міцніша, ніж була у 2018 році чи 2020 році. «Ми недавно робили оцінки волатильності гривні та євро щодо долара за останні 5 років. Результати практично однакові: гривня коливається не більше, ніж європейська валюта. Це добрий підсумок», – додав Роман Шпек.

Аби вгамувати надмірний попит, поки що НБУ достатньо зберігати спокій і «чистити» надмірну гривневу масу на міжбанку вливанням долара. А українцям варто пригадати, що на початку цього року курс був навіть «гіршим» – 28,27 грн за долар. І ніякої паніки не було.

Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram