ГоловнаЕкономікаДержава

Три мільярди доларів за 10 років: як зміниться Донбас до 2030-го

Уже восьмий рік триває війна на Донбасі. Російське вторгнення спричинило значне руйнування економіки Донецької і Луганської областей, які до війни генерували близько 15% ВВП країни. На окупованій території залишилися підприємства, які формували індустріальну міць регіону. Частину з них або розікрали, або вивезли до Росії.

Війна також вдарила по господарському потенціалу неокупованої Донеччини та Луганщини. Громади на лінії зіткнення страждають від постійних обстрілів з боку окупаційної армії. Близькість до лінії фронту унеможливлює залучення інвестицій і сприяє відтоку населення за кордон та в інші регіони України.

Фото: Донецька обласна державна адміністрація

Щоб змінити ситуацію, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій розробило стратегію економічного розвитку обох областей до 2030 року. За цей час в господарку неокупованої території планують вкласти щонайменше три мільярди доларів. Неокуповані частини Донеччини та Луганщини отримають статус територій пріоритетного розвитку. Бізнес страхуватимуть від воєнних ризиків, а бюджети 15 громад на лінії зіткнення зможуть залишити більше податків на своїй території.

LB.ua вивчив документ і розповідає, як можуть змінитися Донецька та Луганська області в найближчі 10 років.

Фото: facebook/Павло Кириленко

Територія пріоритетного розвитку

За даними Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій, на їхніх вільних територіях проживає 2,6 мільйона осіб, проте дані електронного перепису, який проводило Мінцифри у 2019 році, подають іншу чисельність - 3,1 мільйона.

Через війну економіка регіону постраждала дуже сильно. Традиційні для Донеччини і Луганщини підприємства вугільної, металургійної та харчової промисловості втратили звиклі ринки збуту – Росію та країни СНД. Бізнес, що не зміг переорієнтуватися або знайти інвесторів, припинив свою діяльність.

Згідно зі стратегією, Донеччина і Луганщина отримають статус території пріоритетного розвитку. У наступні 10 років уряд планує вкласти у регіон три мільярди доларів. Фінансуватиметься нова економічна зона через Державний венчурний фонд, який буде наповнюватися коштом державного бюджету, інвесторів і міжнародних донорів.

Гроші планують вкладати в інфраструктуру й індустріальні парки на неокупованій території. До 2030 року у створення останніх планують залучити близько 140 резидентів.

Фото: Донецька обласна державна адміністрація

15 територіальних громад, розташованих на лінії зіткнення (п’ять у Луганській і 10 у Донецькій областях. – LB.ua), отримають додаткові 15% від ПДФО у свій бюджет. Утім це не стосуватиметься таких великих міст, як Маріуполь, Краматорськ, Бахмут, Слов'янськ, Лисичанська та Сєвєродонецьк.

Для покращення бізнес-клімату Мінреінтеграції запустить механізм страхування інвесторів від військових і політичних ризиків. З січня 2022 року розпочнеться конкурс, на якому оберуть страхові компанії (в ідеалі – великі міжнародні), що надаватимуть послуги бізнесу в Донецькій і Луганській областях. Ухвалити відповідне законодавство планують упродовж 2022 року, а страхувати підприємства від політичних і військових наслідків почнуть з 2023-го. Інвестиції убезпечуватимуть від ризиків коштом державного бюджету через Фонд консорціумного фінансування.

На додачу працюватиме Філія Міжнародного арбітражного суду, до функцій якої належатиме запровадження нових інструментів захисту інвестицій шляхом поширення юрисдикцій міжнародного арбітражу на території пріоритетного розвитку Донецької та Луганської областей.

За оцінками Мінреінтеграції, щорічне страхування на суму 100 мільйонів гривень дасть змогу залучити до п'яти мільярдів гривень кредитних та інвестиційних ресурсів.

Відновлення приватного житла у прифронтовій зоні на Донеччині
Фото: Донецька обласна державна адміністрація
Відновлення приватного житла у прифронтовій зоні на Донеччині

Програмою також передбачено створення регіональних і муніципальних кредитних спілок. Для громад, територія яких прилягає до лінії розмежування, і міст, у яких трансформують вугільну галузь, відсотки чи основне зобов’язання за наданими кредитами можуть компенсувати з Фонду консорціумного фінансування чи державного бюджету.

Також у містах регіону створять агенції з працевлаштування. Вони допомагатимуть місцевому населенню знайти роботу, а інвесторам - трудові ресурси для розвитку власної справи. У перші три роки діяльності підприємця звільнятимуть від планової перевірки державними органами контролю.

В обох областях відкриють філії ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», Офісу з розвитку підприємництва та експорту і представництва Мінекономіки, які допомагатимуть з експортом продукції підприємств Донбасу. А філія «Юкрейнінвесту» шукатиме потенційних інвесторів за кордоном.

Для бізнесу з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюну пільги застосовуватися не будуть.

За оцінками Мінреінтеграції, до 2030 року всі ці заходи повинні забезпечити зростання економіки Донеччини та Луганщини на 25%.

Фото: Донецька обласна державна адміністрація

Відновлення іригації та розмінування

Райони заходу Донеччини та півночі Луганщини переважно сільськогосподарські. При цьому іригаційна система на непідконтрольній території в аварійному стані. За даними Держводагентства, площа зрошуваних земель у Донецькій і Луганській областях становить 122 тисячі гектарів і 54 тисячі гектарів відповідно, але фактично у 2019 році зрошували лише 5 тисяч гектарів у Донецькій області.

За оцінками того ж Держводагентства, відновлення каналів та іригаційної системи хоча б на 50% дозволить на шість відсотків підняти ВВП регіону. Для цього необхідно вкласти 215 мільйонів доларів. Залучити ці кошти планують завдяки іноземним інвестиціям.

Ще одна проблема сільського господарства на лінії зіткнення – значна мінна забрудненість. До 2030 року держава планує розмінувати 110 тисяч гектарів в обох областях, що обійдеться приблизно у 2,2 мільярда гривень.

Якщо мінне поле розташоване на приватній землі, її будуть викуповувати чи обмінювати на ділянку, придатну для сільськогосподарських робіт. Податок на забруднену мінами землю скасують, а відповідні фіскальні борги спишуть.

Піротехніки ДСНС України у Донецькій області розміновують сільськогосподарські угіддя від вибухонебезпечних предметів
Фото: dn.dsns.gov.ua
Піротехніки ДСНС України у Донецькій області розміновують сільськогосподарські угіддя від вибухонебезпечних предметів

Розвиток інфраструктури в цій сфері стимулюватимуть, спростивши систему видачі дозволів на будівництво об'єктів для зберігання та обробки сільськогосподарської продукції.

Стратегія також передбачає будівництво чотирьох нових елеваторів у Донецькій області та шести в Луганській. Вони забезпечать зберігання 70 відсотків врожаю зернових та олійних культур, потребуватимуть 2,8 мільярда гривень інвестицій і можуть створити близько тисячі додаткових робочих місць.

Також в обох областях до 2025 року відновлять державну лабораторію ветеринарно-санітарного контролю. На це планують витратити 1-1,2 мільярда гривень.

Відновлювальна енергетика та розробка газових родовищ

Енергоефективність покращуватимуть, реконструюючи електростанції та зводячи на них нові енергетичні блоки. Програму планують реалізовувати за рахунок інвестиційної програми «Укренерго», кредитних коштів кредитної установи для відбудови, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Заплановано побудувати лінії електропередач Курахівської ТЕС і лінії Круп’янськ – Кремінська, реконструювати лінії Донська – Донбаська та електростанції «Донбаська». Свої мережі мають модернізувати ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» й АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

ДТЕК Донецькі електромережі завершила модернізацію високовольтних ліній «Котляревська — Желанна» і «Котляревська — Очеретине» для прифронтової Авдіївки
Фото: dtek.com
ДТЕК Донецькі електромережі завершила модернізацію високовольтних ліній «Котляревська — Желанна» і «Котляревська — Очеретине» для прифронтової Авдіївки

До 2030-го почнеться поступовий перехід Донеччини і Луганщини на відновлювальні джерела енергії. За 10 років їхня частка повинна скласти 13% від потреб регіону. Щороку інвестиції в будівництво вітряків і сонячних панелей має становити близько 40 мільйонів доларів.

У 2025 році заплановано почати видобуток газу на Юзівській нафтогазовій ділянці. За даними «Надра України», в цьому найбільшому в Україні пласті є близько трьох трильйонів кубометрів газу. Розробляти ділянку буде НАК «Нафтогаз», що в січні 2021 року викупила 100% акцій ТОВ «Надра Юзівська». Саме ця компанія разом з Royal Dutch Shell отримала ліцензію на видобуток газу 2012 року, але з початком військової агресії Shell вийшла з угоди.

Також у майбутньому, мають намір видобувати газ із шахтних порід. За різними оцінками, такого газу в закритих копальнях може бути від 500 мільярдів до двох трильйонів кубометрів.

Дороги та залізниця

Однією з найбільших проблем на неокупованій частині Донецької та Луганської областей залишаються погані дороги. Військові дії змусили змінити звичні автомобільні шляхи. Тепер вони проходять через невеликі міста та села, де дороги ніколи не були призначені для великого пасажиропотоку.

Фото: 06452.com.ua

До 2025 року збудують нову дорогу Сєвєродонецьк-Маріуполь, вона буде йти через Краматорськ. Також оновлять паралельний маршрут: 305 кілометрів через місто Курахове та 330 кілометрів через Велику Новосілку. Нова траса Урзуф-Маріуполь-Бердянськ з’єднає курортні міста Приазов’я. Відновлять 56 мостів. Вартість робіт повинна скласти 19 мільярдів гривень.

У Луганській області за кошти Європейського інвестиційного банку реконструюють 183 кілометри. Зокрема, капітальний і поточний середній ремонт виконають на ділянках автошляхів Чугуїв-Мілове, Демино-Олександрівка-Сватове-Лисичанськ-Луганськ і Танюшівка-Старобільськ-Бахмут.

Також північну частину Луганщини збираються приєднати до залізничної системи держави: побудують нову залізничну лінію, що з’єднає колію Лантратівка-Кіндрашівська-Нова з усією Україною. До складу цієї колії входять залізничні станції Новий Айдар і Старобільськ з достатньо розвиненою інфраструктурою, придатні до стикування з новою гілкою. На колії Попасна-Сватове-Куп’янськ цим критеріям відповідають станції Рубіжне та Сватове. До якої станції будуть тягти нову гілку, поки що не вирішили, відтак її довжина становитиме від 43 до 62 кілометрів. Вартість будівництва нової гілки складе 2,4 мільярда гривень. Реалізувати проєкт планують до 2025 року.

Ремонт дороги «КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут» у рамках проєкту «Велике будівництво» на Луганщині.
Фото: Укравтодор
Ремонт дороги «КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут» у рамках проєкту «Велике будівництво» на Луганщині.

На Донеччині повинні електрифікувати та модернізувати 320-кілометрову гілку Запоріжжя-Пологи-Комиш-Зоря-Волноваха, 240 км якої не електрифіковані. Також значна частина дороги одноколійна, що збільшує тривалість маршруту. На модернізацію колії необхідно 380 мільйонів доларів, вона повинна скоротити час прибуття потяга до Маріуполя на 1,5 години і дозволить запустити швидкісний «Інтерсіті» Маріуполь - Запоріжжя. Реалізувати проєкт планують у 2025-2026 роках.

Також у 2026-му задумано модернізувати колію, яка сполучає Луганську і Донецьку області, – Новозолотарівка-Лиман.

Аеропорти та порти

Де саме буде аеропорт для Донбаського регіону, поки що не визначено. У грудні 2021 року Державіаслужба повинна вибрати один варіант із чотирьох. Перший – це реконструкція летовища в Бердянську. Вартість робіт – 122 мільйони доларів. Другий варіант – це військовий аеропорт у Краматорську. Там уже є злітно-посадкова смуга, але немає терміналу. Вартість робіт – 35 мільйонів доларів. Третій варіант – Маріуполь, але там летовище розташоване надто близько до лінії фронту та потрапляє під дію російської радіолокаційної системи. Вартість робіт –100 мільйонів доларів. Четвертий варіант – будівництво нового аеропорту у Святогірську, його ціна може скласти 4-5 мільярдів гривень.

У Маріупольському порту до 2025 року мають намір поглибити акваторію Азовського моря та підвищити пропускну здатність. Загалом глибину причалу збільшать на майже 10 метрів, а вартість робіт складе 500 мільйонів доларів.

Маріупольський морський торговельний порт
Фото: mtu.gov.ua
Маріупольський морський торговельний порт

Також у планах – побудова зернового, олійного терміналів і реконструкція причалів та складів. Фінансування проєкту має здійснюватись за окремою інвестиційною програмою для Маріупольського порту.

Безпека, послуги та медицина

До 2025 року українське теле- та радіомовлення має охопити всю неокуповану територію областей і 30% окупованих, а у 2030-му - 50%.

Крім того, для протидії російським інформаційним атакам будуть створювати групи в соціальних мережах і месенджерах, зокрема: у Viber та Telegram, канал на YouTube, а також чат-боти, спеціальний вебпортал і друковане видання.

Також на підконтрольній частині Донецької та Луганської областей планують побудувати військові містечка та передислокувати військові частини.

У тергромадах на лінії зіткнення створять безпекові центри. Вони будуть мати станцію швидкої допомоги, відділи поліції та ДСНС. Там працюватиме диспетчерська служба, яка повідомлятиме населення про надзвичайні ситуації та можливі обстріли. Упровадити нову систему оповіщення планують у грудні 2022 року й удосконалити через рік.

Фото: Очеретинська селищна військово-цивільна адміністрація Донецької області

У місцях концентрації пожежонебезпечних об'єктів будуть створені пожежні загони.

У громадах на лінії зіткнення хочуть створити системи мультицентрів (ЦНАП, плюс відділення Пенсійного фонду й органів соціального захисту. – LB.ua), як у Маріуполі, Щасті та Новотроїцькому. Їх планують відкрити у Станиці Луганській, Золотому, Мар’їнці, Майорську та Гнутовому. Коштуватиме це від 12 до 70 мільйонів гривень. Також у громадах на лінії зіткнення планують відкрити центри культурних послуг. Вони з'являться не раніше ніж 2025 року і обійдуться бюджету від 16 до 25 мільйонів гривень.

Упродовж 2021-2023 років на неокупованій частині Донбасу відновлять мережу допомоги постраждалим від домашнього насильства, а у Краматорську до 2024-го відкриють новий пологовий будинок.

У Костянтинівці в інфекційній лікарні створять відділення інтенсивної терапії, у Слов'янську реконструюють обласну дитячу лікарню. До 2025 року і Сєвєродонецьку та Краматорську побудують обласні багатопрофільні лікарні.

Будівництво обласної багатопрофільної лікарні у Краматорську
Фото: facebook/Павло Кириленко
Будівництво обласної багатопрофільної лікарні у Краматорську

Вода

До 2030-го Україна постачатиме воду на окуповану частину Донбасу. А на неокупованій частині процес диверсифікують. Зроблять це через постійні обстріли, що призводять до аварій і припинення водопостачання громадах, які межують з лінією фронту.

За рахунок фінансування уряду Франції до 2025 року збудують очисні споруди в Маріуполі та окремий канал постачання води. До 2028-го повністю модернізують компанію «Попаснянський районний водоканал», замінять її насоси, встановлять нове перекачувальне обладнання. Проєкт передбачає виконання робіт загальною вартістю 70 мільйонів євро за рахунок пільгового кредиту від уряду Франції. Виконуватиме роботи консорціум «Vinci/Razel», обраний урядом Франції на конкурсних засадах.

Очисна станція в Маріуполі
Фото: http://umip.org.ua
Очисна станція в Маріуполі

А в червні 2030-го мусять закінчити повну модернізацію «Води Донбасу», що забезпечує водою як окуповану, так і вільну частину Донеччини.

***

Щоб реалізувати стратегію, Верховна Рада повинна ухвалити чотири законопроєкти, які зараз перебувають на стадії розробки. Зробити це слід упродовж 2022 року.

Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram