Поворотною точкою для боргів нефінансових підприємств є рівень 90% ВВП, для боргів домашніх господарств - 35-80% ВВП. При переході через цей рівень буде спостерігатися гальмівний ефект кредитування на розвиток економіки.
Недокредитування національної економіки, як в Україні, стримує вплив глобальних негативних чинників, але слід враховувати деформацію на користь зовнішнього фінансування.
Зовнішній сукупний борг України на рівні біля 80% ВВП утричі перевищує середній показник для країн із низьким і середнім доходом. Про це під час круглого столу "Фінансиалізація світової економіки та нарощування глобального боргу: виклики та можливості для України" повідомила директорка з наукової роботи Growford Institute, доктор економічних наук Тетяна Богдан. Захід організовано Growford Institute та Інститутом Горшеніна за підтримки інтернет-порталу LB.ua.
На думку Богдан, накопичення надмірних обсягів боргу генерує додаткові ризики: втрата доступу для зовнішнього фінансування може трансформуватися у проблеми макрофінансової нестабільності. Поряд з цим, деформації на користь зовнішнього фінансування у секторах держуправління і нефінансових корпорацій підвищать валютні ризики боргів.
Драйвером нарощення державних боргів для усіх країн є експансивна фіскальна політика у часи пандемії. Через це економіки з вищими рівнями державних боргів будуть більш вразливими до фінансових потрясінь у майбутньому та частіше переживатимуть кризи.
При цьому реструктуризація боргів не розглядається як можливий варіант зниження тягара боргів у розвинутих країн, оскільки має тривалі руйнівні ефекти для функціонування фінансових ринків і підриває довіру до держави.
Нагадаємо, що на кінець 2020 року зовнішній борг України складав 53 720,8. Протягом цього року держава має виплатити 5,8 млрд доларів за зовнішніми боргами.