Ви можете не курити і навіть засуджувати цю згубну звичку, проте користуєтесь інфраструктурою, яка відремонтована або збудована на гроші тих, хто палить і виробляє тютюнові вироби. І державі потрібно зберігати певний баланс впливів на цю галузь, щоб з одного боку спонукати громадян відмовлятися від звички тютюнопаління, а з іншого боку, не втратити цей безумовно величезний шматок податкових надходжень. Проте, останнім часом політика держави щодо тютюнового ринку свідчить про протилежне. Україна ризикує не тільки втрачати податкові надходження від тютюнової галузі через зростання нелегального ринку, але також втратити контроль над процесом стимулювання громадян відмовлятися від тютюнопаління.
Саме про це говорили учасники дискусійної платформи Tobacco Market Vision під час першої конференції 17 листопада. Варто відзначити, що участь у цій платформі взяли компанії і профільні об’єднання, які презентують, без перебільшення, більшу частину всієї тютюнової індустрії. Серед учасників: іноземні компанії-виробники тютюнових виробів, українські компанії-дистриб’ютори сигарет, представники таких профільних об’єднань, як: Ліга Антитрасту, Федерації роботодавців, Торгово-промислової палати України, Європейської бізнес-асоціації та інші організації. Одним словом, тютюновий ринок був широко представлений. І можна констатувати, що учасники ринку прагнуть конструктивного діалогу з державою, оскільки основною метою платформи є саме комунікація влади і бізнесу. І це вселяє надію на вирішення багатьох проблем, принаймні, у тютюновій галузі. Слово за владою: чи потрібен їй такий діалог?
Захід складався з двох ключових тематичних панелей – «Податки vs нелегальний ринок» та «Регуляторна політика України», модерували дискусію голова комерційного представництва BBC Global News в Україні Сергій Становкін та віце-президент Асоціації спеціалізованої торгівлі Антон Сухомлин.
Тепер детальніше про висвітлені проблеми учасниками ринку.
Під час першої панелі «Податки vs нелегальний ринок» учасники конференції обговорили результати дослідження нелегального ринку тютюнових виробів в Україні за останні 10 років, а також дискутували про вплив фіскальної політики на нелегальний ринок.
Представник компанії «JTI Україна» Гінтаутас Диргелла наголосив на певній ринковій тенденції: «Проблема нелегального тютюнового ринку має пряму залежність від фіскальної політики держави, адже більша частина вартості пачки сигарет (близько 70%) складають податки і саме різкий ріст акцизу відразу призводить до росту об’ємів контрабанди та контрафакту».
У свою чергу, експерт Федерації роботодавців України Олександр Яворський, який представляв у тому числі інтереси компанії «Філіп Морріс Україна», прокоментував питання щодо оподаткування та правового регулювання альтернативних видів тютюнопаління. За його словами, частка ТВЕН вже становить більше 7% ринку сигарет. Однак існуюча фіскальна політика може призвести до значного росту контрабанди.
Керівниця корпоративних та юридичних питань компанії «Imperial Tobacco» в Україні Юлія Завалішина, розповіла, що тютюнова галузь в Україні – це не лише 7% ВВП від податків та зборів, а також 50 тисяч робочих місць та валютна виручка від експорту. За її словами, протягом останніх років внаслідок різкого підвищення акцизів, відбувся досить стрімкий ріст кінцевої вартості сигарет. В результаті цього, легальний ринок тютюнових виробів скоротився, натомість відбулося різке збільшення контрабанди як в Україну, так і до європейських країн.
За оцінками учасників дискусії, різке зростання вартості тютюнових виробів, яке не корелюється з ростом купівельної спроможності населення, є основною причиною росту нелегального ринку. Тут варто нагадати, що щорічне підвищення акцизів, передбачене Податковим кодексом, здійснюється на виконання міжнародних зобов’язань України за угодою про Асоціацію з ЄС. Проте розмір такого підвищення Угодою з ЄС не передбачений і учасники ринку вказують, саме на це. Щорічний 20% крок зростання акцизу зависокий і не співмірний з ростом купівельної спроможності населення. І таке зростання якраз стимулює споживача обирати нелегальний товар.
До слова, нелегальний ринок сигарет, з яких не сплачені податки, є, навіть в розвинених європейських країнах і розмір його тим більший, чим вища вартість сигарет. Простими словами, якщо податки з сигарет ростуть швидше купівельної спроможності громадян, споживачі швидше перейдуть на більш дешевий товар, навіть якщо він нелегальний, аніж кинуть палити.
При цьому учасники дискусії звернули увагу на те, що наступного року, у разі планомірного підняття акцизів на 20%, вартість кінцевого продукту виросте на 15%. І якщо сьогодні контрабандні сигарети, які потрапляють в Україну в абсолютній більшості своїй прямують у країни ЄС, наступного року ситуація почне кардинально змінюватися і ці контрабандні сигарети будуть осідати в Україні. «Необхідно негайно на це реагувати, оскільки перевищення частки нелегального ринку у 10%, це той рубікон, після якого ситуація буде неконтрольованою, якщо брати за приклад інші країни, де частка нелегальних сигарет більш як 10%», – сказав представник компанії «JTI Україна» Гінтаутас Диргелла.
Саме тому експерти пропонують, не скасовуючи щорічне підняття акцизів на тютюнові вироби, розтермінувати підняття акцизних ставок не до 2024-го року, а до 2030-го. Таким чином, Україна виконає свої зобов’язання перед ЄС, а також захистить свій власний ринок і збереже надходження до державного бюджету.
При цьому фіскальна політика держави – не єдина причина зростання нелегального ринку. «Значний вплив на нелегальний ринок має також регуляторна діяльність держави, монополізація ринку оптової торгівлі і, як наслідок, надзвичайно низький рівень торгівельної маржі роздрібної торгівлі», – зазначив Антон Сухомлин. Саме про це йшлося у другій панелі Конференції Tobacco Market Vision 2021 «Регуляторна політика України», яка видалася досить насиченою.
Дискусію продовжив Ігор Гайворонський, представник компанії «Вірджинія» – одого із дистрибуторів тютюнових виробів в Україні, який наголосив на тому, що ринок оптового ринку тютюну повинен рухатися до демонополізації та зниження рівня зарегульованості. Ігор Гайворонський навів приклад спиртової галузі: «З 1 липня цього року Укрспирт перестав бути монополією і ми вже бачимо результат. Так само і сигаретний ринок повинен мати можливість вільно вибирати свого постачальника, мати прозору регуляторну політику та правила».
Натомість, за словами учасників ринку, досі ринок оптових продажів тютюнових виробів монополізований. Один з дистриб’юторів досі має ексклюзивні фінансові умови від виробників і це ніяк не сприяє прозорості та прогнозованості цього ринку. Навпаки, учасники навели приклади, коли протягом 2012-2014 рр. наявність тільки одного дистриб’ютора сигарет сприяла росту нелегальної торгівлі. В цьому контексті експерти звернули увагу на нелогічну і суперечливу постанову уряду 840 від 9 вересня 2020 року про запровадження так званого «Національного оператора» на оптовому ринку тютюну. Ця постанова фактично легалізує монопольне становище одного з операторів ринку, що йде всупереч з антимонопольною політикою держави, курсом на демонополізацію і міжнародними зобов'язаннями України, зокрема і європейським законодавством в цій галузі. Учасники ринку були категорично проти таких дій уряду, натомість запропонували розробникам відкрито дискутувати на цю тему і в діалозі знайти спільне рішення по виходу із цієї ситуації.
На тему антимонопольної політики держави в цій галузі виступила співзасновниця платформи «Ліга Антитрасту», державний уповноважений АМКУ 2015-2019 років, Агія Загребельська.
«Зараз ми бачимо досить неоднорідну державну політику на тютюновому ринку. З однієї сторони спостерігається доволі якісна робота Антимонопольного комітету у напрямку демонополізації, а з іншої, ми бачимо урядову позицію, спрямовану практично в протилежному напрямку. Вважаю, що Україна повинна рухатися до найкращих світових стандартів регуляторної політики на тютюновому ринку, де саме антимонопольні органи грають ключову роль», – зазначила вона.
Учасники дискусій висловили стурбованість тривалим затягуванням Антимонопольним комітетом розгляду комерційних політик виробників. Нагадаємо у 2019 р. АМКУ рекомендував виробникам розробити і подати комерційні політики, спрямовані на демонополізацію галузі. Виробники зробили це, проте комітет досі їх не розглянув і свого рішення не виніс, чим значно затягує процес демонополізації. Натомість, Агія Загребельська порадила учасникам ринку направляти колективні звернення до АМКУ з питань монополізму галузі.
Учасники дискусії також звернули увагу на щорічне зростання витрат роздрібної торгівлі. Представники роздрібної торгівлі постійно звертаються з приводу наявності такого стримуючого фактору як максимальна роздрібна ціна (МРЦ) на тютюнові вироби, перевищення якої бодай на 1 копійку штрафується державою. Таким чином, роздрібний канал збуту не може ринково компенсувати свої витрати на продаж сигарет, заклавши їх у вартість. При цьому за оцінками експертів, витрати роздрібу дуже часто перевищують його заробіток від продажу сигарет. І це прямо впливає на рівень нелегального ринку, оскільки відсутність достатнього заробітку від легального товару, на жаль, економічно «стимулює» нечистоплотних роздрібних торгівців підторговувати нелегальним товаром, на якому «заробіток» у декілька разів перевищує дохід від продажу легального товару.
Експериментальна можливість регульованого перевищення МРЦ частково вирішила би цю проблему. Але в довготривалій перспективі, вирішення цього питання можливо тільки в комплексі зі зниженням фіскального акцизного тиску на галузь через розтермінування підвищення акцизних ставок, а також реформування роздрібного ринку за прикладом деяких Європейських країн, де існує інститут спеціалізації.
Останнім питанням конференції учасники розглянули необхідність гармонізації українського та європейського законодавства в частині імплементації системи контролю обігу тютюнових виробів, про яку розповів Андрій Танчак з «British American Tobacco». Він зазначив, що індустрія прагне, щоб кожна упаковка тютюнових виробів мала свій унікальний «відбиток» – цифровий код, щоб можна було відстежити увесь життєвий цикл продукції – від виробництва до реалізації. «Для держави – це додатковий технологічний інструмент контролю обігу тютюнових виробів і в його ефективній роботі зацікавлені усі учасники ринку», – підкреслив Андрій Танчак.
При цьому експерт зазначив, що такі системи контролю обігу тютюнових виробів вже використовуються виробниками сьогодні і, можливо, без додаткових витрат з боку держави імплементувати ці системи в Україні протягом двох років, проте для цього необхідні певні законодавчі зміни. Імплементація таких систем у правове поле України сприятиме в першу чергу виконанню міжнародних зобов’язань України і зменшенню потоку контрабанди в країни ЄС, що покращить міжнародний імідж нашої держави.
Підводячи підсумки конференції, Антон Сухомлин зазначив, що для ефективного функціонування тютюнового ринку має бути баланс державного та ринкового регулювання. «Ринок тютюнових виробів дуже специфічний – це товари, які швидко обертаються, але коштують недешево. І, як у будь-якого специфічного ринку, у нього є проблеми, вирішення яких полягає в об'єднанні державного регулювання з ринковими методами. Повинен бути баланс цих впливів», – зазначив він.
На питання, який рецепт і метод успішного вирішення питання функціонування цього ринку і його моделі, експерт уточнив, що для відповіді спершу необхідно з’ясувати мету таких дій: метою є відрегулювати і контролювати ринок чи реінкарнувати монополію? Якщо мета перша – регулювати і контролювати, то методи мають бути інші, ніж на сьогоднішній день це спробував зробити Кабінет міністрів. Своєю постановою, яка всупереч українському та зрештою європейському законодавству пробує легалізувати монополію, навіть якщо назвати її «національним оператором». Насправді, вирішення цієї проблеми і метод такого вирішення лежать на поверхні. При цьому принцип такого методу – «win-win», коли виграють, усі учасники, навіть ті, хто параноїдально боїться втратити панівні позиції на ринку».
Підсумовуючи можна сказати, що учасники ринку зробили величезний крок по налагодженню діалогу з владою, наявність якого часто є запорукою успіху для сторін такого діалогу, включаючи державу. Сподіваємось, конструктивна позиція органів державної влади та стейкхолдерів тютюнової галузі у такій комунікації призведе до позитивних перетворень у цій галузі.