Під час пандемії коронавірусу українці стали більше цінувати свою роботу. Плинність кадрів на українському ринку праці, наразі одна з найнижчих за останні 10 років. Так, згідно з дослідженням «HR у період пандемії», проведеного grc.ua та KPMG Ukraine, 71 % роботодавців вдалося зберегти природну плинність кадрів під час карантину.
«Цього року плинність кадрів у компанії була найнижча за останні 12 років. Якщо за підсумками 2019 року вона складала 18,5 %, то зараз вона втричі нижча — лише 5,4 %, — говорить директор з управління персоналом компанії «Епіцентр К» Йолана Каменчук. — В розпал карантину люди взагалі практично не йшли з компанії».
За словами експертів, у компаніях, де керівництво проявило турботу про співробітників, цифри схожі. «Люди почали цінувати бізнес, який дає їм стабільність. Думаю, що ця тенденція пов’язана ще і з психологічним чинником — довірою та прихильністю до компанії, яка виявилася для людей точкою опори у важкий момент, — розповідає Йолана Каменчук. — Епіцентр, попри фінансові складнощі, виплатив заробітну плату співробітникам у повному обсязі. Ми подбали про засоби безпеки для персоналу. Записали відеоуроки з психологічної допомоги. Надали оплачувані відпустки тим, хто в цей період боявся виходити на роботу».
Пандемія COVID-19 також змінила на попит на спеціалістів різних професій. Так, істотно збільшилася кількість вакансій простих робочих спеціальностей — у топі незамінних кур’єри, водії та логісти. Крім того, під час карантину попит на IT-фахівців збільшився на 125 % — роботодавці активно шукали спеціалістів для підтримки IT-інфраструктури та реалізації нових онлайн-проєктів. Станом на сьогодні ситуація вирівнялась і кількість IT- вакансій на ринку на 21 % більша, ніж до початку пандемії, при цьому дефіцит кадрів зберігається. У топі digital-маркетолог, PPC-фахівець, IOS-розробник, HTML-верстальник, project manager, SMM-менеджер, SEO-спеціаліст.
Крім того, у компаніях почали з’являтися працівники, яких до пандемії розглядали тільки в окремих галузях. Усе частіше трапляються оголошення про пошук вірусолога, фахівця з охорони праці та промислової безпеки.
А от розмір заробітних плат в Україні істотно не змінився. За даними Держстату, у березні середня зарплата в Україні становила 11 446 грн, у квітні знизилася до 10 430 грн, а в липні вийшла на карантинний рівень 11 804 грн, на якому і тримається.
З початку карантину в Україні статус безробітного отримали майже 432 тис. осіб, що на 67 % більше, ніж за аналогічний період минулого, повідомили в Державному центрі зайнятості. Найбільше коронакриза вплинув на сфери, які потрапили під карантинну заборону: готельно-ресторанний бізнес та роздрібну торгівлю. Зокрема, на сайтах rabota.ua та work.ua, дані яких аналізували експерти ЦЕС, на піку карантину кількість вакансій у готельно-ресторанній сфері становило лише 17 % від докарантинних показників, у сфері роздрібної торгівлі — 37–40 %. Водночас найбільш швидким відновлення було також у секторах, які через обмеження постраждали найсильніше. Як відзначають аналітики Центра економічних стратегій, кількість вакансій у готельно-ресторанному бізнесі складає 64–84 % від докарантинного рівня, а в роздрібній торгівлі — 80–101 %.