Про що опера «Матері Херсона»
Події опери відбуваються 2022 року в окупованому росіянами Херсоні. У центрі сюжету дві матері й одна бабуся, чиїх дочок і онуку викрали росіяни, пообіцявши відправити на відпочинок до Криму. Жінки вирушають у подорож завдовжки п'ять тисяч кілометрів, щоб визволити дівчат.
Героїні не мають реальних прототипів, однак в основі лібрето — свідчення жінок, які повертали своїх дітей з російської окупації.
Історія створення
Своєю появою опера «Матері Херсона» завдячує зустрічі генерального директора Метрополітен-опера Пітера Гелба й першої леді України Олени Зеленської 2022 року. У їхній розмові народилася ідея створити й показати на сцені Метрополітен твір, заснований на свідченнях українців, дітей, яких під час повномасштабного вторгнення викрали росіяни. Перша леді зауважила, що так світ почує біль українських матерів.
Щоб реалізувати цей задум, Держагентство України з питань мистецтв та мистецької освіти провело конкурс серед українських композиторів, які хотіли б написати таку оперу. 74 заявки передали Метрополітен, а там уже обрали Максима Коломійця — композитора-гобоїста, співзасновника ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis, що з 2022 року мешкає в Німеччині. У його доробку вже є дві опери: Espenbaum і «Ніч», що, зрештою, й зіграло на його користь.
Створення лібрето довірили американському драматургу Джорджу Бранту — він має досвід співпраці з Метрополітен і спеціалізується на опері про сучасні конфлікти й моральні дилеми. Український переклад лібрето для київської прем’єри створив письменник Мирослав Лаюк.
У написанні лібрето задіяли й українців, зокрема, продюсерку київської прем’єри «Матерів Херсона» Сашу Андрусик. «Ми опрацювали й переклали для Джорджа величезну кількість інтерв'ю з батьками викрадених дітей, — розповіла Андрусик, — а ще зробили власне дослідження за допомогою Центру захисту прав дітей. Нам надавали контакти підлітків, яких вдалося повернути з Росії, та бабусі, якій вдалося повернути онука. Я брала в них глибинні інтерв'ю, щоб краще зрозуміти всі обставини, мотивацію героїв нашої опери тощо.
А ще ми звели Метрополітен-опера з організацією Save Ukraine, яка також надала безліч детальних свідчень не тільки батьків викрадених дітей, а й волонтерів, які допомагають повертати їх додому. Водночас ми намагалися бути максимально обережними, щоб, до прикладу, не оприлюднити конкретні маршрути, бо росіяни все відстежують і точки, що стають відомими, миттєво блокують.
Друга частина нашої роботи полягала в тому, щоб американський текст лібрето був правдивим в Україні: українці мають упізнати себе в цій історії, максимально локалізованій і реалістичній.
Тому хоч це не документальний твір, ми намагалися зробити його максимально наближеним до документального. І уникнути художніх перебільшень: бо російське зло жодних художніх перебільшень не потребує».
Вогнем на вогонь
І в Києві, і у Варшаві, і в Нью-Йорку за диригентським пультом стоятиме Кері-Лінн Вілсон — американська диригентка українського походження, засновниця Ukrainian Freedom Orchestra, з 2024 року музична директорка «Київської камерати». Ще й дружина Пітера Гелба. 2025 року Вілсон і Ukrainian Freedom Orchestra виконали сюїту з «Матерів Херсона» під час туру Європою і записали її для Deutsche Grammophon разом з П’ятою симфонією Бетховена. Запис вийшов у лютому цього року, до роковин повномасштабного вторгнення. Сюїта знову прозвучить у межах Invincible Tour, зокрема в Лінкольн-центрі в Нью-Йорку.
Під час київської прем’єри під її орудою оперу виконали оркестр і хор Національної опери України, дитячий хор КДМЛ ім. М. В. Лисенка й ансамбль солістів «Київська камерата».
«Від початку війни для мене дуже важливо бути з вами, боронити Україну на культурному фронті, — каже Кері-Лінн Вілсон під час розмови з журналістами. — Дуже пишаюся тим, що я українка, чернівчанка, мої сестра і брат зараз перебувають в армії. І, стаючи до роботи над цією оперою, я думала насамперед про те, як важливо донести цю трагедію світу.
Щодо музики Максима Коломійця, то вона доволі модернова, ваші музиканти не дуже звикли до такого стилю — це був певний виклик. Але для мене ще більшим викликом стали емоції.
Наприклад, під час репетиції арії Катерини, що звертається до викраденої доньки, я просто не могла стримати сліз. Скільки ми грали це, стільки я плакала. Тому дуже важливо, що світ теж усе це почує».
«Знаєте, велике мистецтво народжується з історії, і я думаю, що «Матері Херсона» стануть в один ряд з такими мистецькими свідченнями, як фільми «Список Шиндлера», «20 днів у Маріуполі» тощо, — продовжує думку дружини Пітер Гелб. — Говорити про викрадених українських дітей мовою мистецтва треба саме зараз, відкладати це не потрібно. Ця історія базована на правді й широко висвітлена в міжнародній пресі, тож, думаю, аудиторія у світі не вважатиме її казкою.
«Матері Херсона» прекрасно вписуються в загальну політику Метрополітен-опера: так ми демонструємо, що опера може адаптуватися і розказувати сучасні історії сучасній аудиторії. До того ж росіяни здавна використовують мистецтво для своєї пропаганди. Тож ця опера — спроба відповісти вогнем на вогонь, наш метод контрпропаганди».
Варшава — Нью-Йорк — Київ
Попри те, що на київській сцені вже презентували концертну версію, Максим Коломієць продовжує працювати над оркестровкою опери; лібрето також допрацьовують.
Подробиці повної сценічної версії вистави поки не розголошують. Відомо тільки, що постановницею «Матерів Херсона» як у Варшаві, так і в Нью-Йорку стане польська режисерка Барбара Висоцька, відома експериментальними мультидисциплінарними виставами на перетині інсталяції, драми, документального театру і музики. Сценографію й костюми розробляє також польська команда, зокрема, сценографка Барбара Ганіцька і режисерка з костюмів Юлія Корнацька.
«Постановка має передати відчуття неймовірної подорожі херсонських матерів, — каже Пітер Гелб. — Їм довелося подолати 5 тис. км, бо мости до Криму були підірвані, і їхали через усю Україну до Польщі, Білорусі, Росії й аж до Криму».
Щодо касту, то у Варшаві співатимуть солісти Польської опери, а Метрополітен-опера поки шукає виконавців. Відомо тільки, що Катериною (головною героїнею) буде польська сопрано Олександра Курзак, а роль бабусі Ольги дісталася англійці, мецо-сопрано Ель Куц. «У Метрополітен-опера співає багато українців, але оскільки це лібрето написано англійською, співаки мають бути дуже вправними в англійській вимові», — пояснює Пітер Гелб.
У Києві головні партії виконали артисти Національної опери України та Львівської національної опери: сопрано Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус; мецо-сопрано Анжеліна Швачка; тенор Віталій Роздайгора і бас Тарас Бережанський.
У Метрополітен-опера заплановано сім-вісім показів «Матерів Херсона», один матиме пряму трансляцію в кінотеатрах і мережі HD-кінотеатрів у США; ймовірно, буде також і стрим в інтернеті. Після показів у Метрополітен повну сценічну версію «Матерів Херсона» покажуть у Києві в сезоні 2028/2029.
***
Крім українок, що шукають своїх дітей, і росіян, які в опері недвозначно зображені покидьками, серед героїв є російська дитяча обмудсменка Марія Львова-Бєлова, а в сюжеті — історія викраденого нею хлопця з Маріуполя. Сподіваємося, американську прем’єру «Матерів Херсона» вона не зможе подивитися навіть у трансляції, бо вже відбуватиме покарання у в’язниці.