Технологічні перегони з росіянами
Тієї переваги у радіоелектронній боротьбі, що була до повномасштабного вторгнення, у росіян вже немає, каже Олексій «Дід», командир роти РЕБ 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія». Нині у противника дороговартісніші системи і вони мають триваліший етап розробки.
«Щоб протидіяти новітнім викликам, які ми маємо відносно FPV, нам потрібен швидкий цикл розробки, коли ми можемо швидко підлаштовуватись під зміни. У наших виробників це краще виходить», — зазначає Олексій.
Зараз в Україні є близько десятка виробників, які працюють над вирішенням питання з новими модуляціями протидії FPV. Також кілька команд працює над протидією «Шахедам», «Гераням» — усьому, що працює на mesh-модемах, мережах, які дозволяють з’єднуватись за принципом «точка — мультиточка», це потребує окремої уваги і роботи. Але поки що, за словами Олексія, йому невідомо про успішні методики застосування протидії цим мережам.
Як зазначає Ярослав Філімонов, СЕО компанії «Квертус», що розробляє комплекси радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА, російська перевага у РЕБ зараз знівельована тим, що їхні системи з самого початку створювали не для протидії дронам.
«В росіян РЕБ дійсно був потужно розвинений, але на 90% до 2022 року його призначенням було придушувати зв’язок для комунікації між підрозділами. Але як би вони не готувались до цієї війни, дронів у них не було, тоді не придумали просто, що дронами можна воювати. Придумали українці, а вони просто зкопіпастили цю історію. Те саме стосується РЕБа: ми придумали, яким чином його використовувати, що для цього потрібно, як швидко вдосконалювати, які типи антен, почали це масштабовувати, Росія просто почала повторювати це за Україною», — пояснює Філімонов.
За його словами, зараз це постійні технологічні перегони, хоча масштабних проривів у напрямку РЕБ за останній час не відбулось.
«Але з’явився більш стійкий зв’язок, потужніші ретранслятори. Міграція між частотами — тобто шукають діри, зараз переважно щось літає у діапазоні від 300 до 6000 МГц, і почали йти вище — 7, 7,2, до 8. Що з’явилось з відчутного — це оптоволокно. Це не нова історія — РЕБ проти оптоволокна безсилий. І з’явились mesh-мережі, що використовуються на “Шахедах”, “Геранях”, які атакують Україну», — пояснює СЕО компанії «Квертус».
Постійного балансу немає, він зміщується то в одну сторону, то в іншу, коли з’являються нові технології. РЕБ сам по собі не може бігти попереду розвитку дронів.
«Це завжди захист, і він технологічно наздоганяє дрони, тому що ми не можемо придумати захист наперед, інакше його просто обійдуть», — зазначає Філімонов.
За його словами, останнім часом з’явились нові технології, зокрема так званий смарт-РЕБ, який може генерувати перешкоду на будь-якій потрібній частоті і знешкодити дрон.
За словами одного з анонімних співрозмовників, у росіян у напрямку РЕБ була потужна машина: командування, підрозділи, інститути, але чомусь вони її знищили. Також ще з 2014 року українські військові почали повільно вибивати їхні комплекси РЕБ, і це багато в чому допомогло у протистоянні після 2022-го.
Противник адаптувався так само, як і ми, і перейшов від використання великих станцій до маленьких засобів. Але радикально сама радіоелектронна боротьба не змінилась. Ці технологічні перегони не мають однозначного лідера, і не будуть ані зупинятись, ані завершуватись.
За словами фахівця РЕБ, розвиток БпЛА і РЕБ — в прямій залежності. Оптимізація систем, особливо щодо подавлення навігаційних полів і каналів, спричинила розвиток озброєння, коли у противника з’явились mesh-мережі, 16-ти та 32-канальні CRPA-антени, які захищають супутникову навігацію дронів від дії РЕБ, використання GSM-модемів, особливо в ударних дронах. Противник так само адаптує свої системи РЕБ, бо українські підрозділи асиметрично використовують дрони.
Українські системи РЕБ зараз передові у світі, тому що ми використовуємо передові технології наших країн-партнерів, системи, які працюють як протокольно, так і випромінюванням на великих потужностях. У противника ж розвиток трохи повільніший, каже військовослужбовець.
Після дослідження їхніх малогабаритних засобів ближньої дії анонімний співрозмовник дійшов висновку, що росіяни технологічно були на першій позиції станом на 2022 рік, а зараз відійшли від лідуючих позицій досить сильно. Найбільша їхня перевага, яка залишилась — це масштабованість процесів.
Яким засобам протидіяти найважче, а які вдається подавляти краще
Найбільш складно протидіяти російським цілям тоді, коли немає виявлення — і тут має значення розмір цілі, говорить Олексій «Дід»: «Щодо великих бортів, ми маємо виявлення за рахунок радіолокаційних систем. Якщо ми налаштуємо РЛС на маленькі об’єкти, то екран у оператора буде перевантажений, і він не зможе орієнтуватись. Тому по маленьких бортах дуже важко робити виявлення».
У більшості FPV-камікадзе, які використовуються росіянами, незашифрований аналоговий канал відео, і його можна перехопити. Стосовно «Мавіків» — їхнє виявлення є певним викликом.
Подавлення FPV теж залежить від певних умов, зокрема, від типу борта: «Це може бути кур’єр, який просто не долетить до наших позицій, а буде літати між ворожими позиціями. Нам його важко давити, бо занадто далеко від нас і борт, і пілот. Якщо говорити про мінерів, бомберів і камікадзе, тут ситуація краща. Не хотів би говорити про конкретні цифри, але ми маємо непоганий відсоток подавлення».
Важко протидіяти дронам «Молнія»: крило досить довго планерує, навіть якщо йому повністю перебили канал керування. З високою вірогідністю цей борт впаде в зоні, де буде якесь обладнання або люди. Задача РЕБівців тут — зменшити точність цієї зброї.
Останнім часом, говорить військовий «Хартії», дуже допомагає створена українськими виробниками система одночасного керування засобами РЕБ: «Є можливість виставити ціль на мапі і керувати декількома комплексами, які на цю ціль автоматично довернуться. Це напівавтоматична робота, не повністю автоматична турель, яка довертається на будь-яку ціль, але це вже можливість закривати смугу відповідальності не фіксованими, а поворотними секторами».
За словами Ярослава Філімонова, РЕБ добре протидіє всьому, що використовує радіозв’язок, але результат залежить від радіогоризонту, підсилювача, ретранслятора, від типу зв’язку (аналоговий чи цифровий): «В один і той самий час в одному й тому ж місці один і той самий засіб РЕБ може показувати різний результат — залежно від того, що летить, на яких частотах, яка дальність, як далеко перебуває оператор, яка потужність підсилення передавача. Все дуже відносно».
За його спостереженнями, простіше всього працювати проти FPV-дронів на стандартних частотах від 700 до 1200 МГц. Найскладніше — дрони «Орлан», «ZALA», «Оріон»: «Вони літають дуже далеко, сигнал ретранслюється вузьким променем направленими антенами, і вони тільки отримують, а нічого не випромінюють. Щоб їх задавити засобами РЕБ, ми маємо знати, де сидить оператор, який напрямок, і на яких частотах він керує цим “Орланом”. А зазвичай оператори сидять за 100-300 км, і здетектувати їх звичайними наземними засобами дуже важко».
Та рішення проти цього вже тестують, каже Філімонов.
Також важко протидіяти CRPA-антені «Комета», яка встановлена у «Шахедах». Росіяни поступово збільшують у ній кількість каналів, вона дуже потужна і має стійкий зв’язок із супутником, щоб координуватися в просторі, говорить керівник «Квертуса»: «Вона розташована в верхній частині дрона, і знизу її задавити практично нереально. В нас на пальцях однієї руки в Україні можна перерахувати виробників, які роблять щось, що хоч якось впливає на цю антену».
Ще одна проблема для протидії — стійка mesh-мережа між БпЛА, які перебувають на висоті 200+ м. Зв’язок між ними розірвати дуже складно. Але також уже тестують рішення з протидії цій проблемі, каже Філімонов, результати, за його словами, задовільні.
Складніше збивати і реактивні дрони, бо вони летять зі швидкістю 450-500, навіть 600 км/год, швидко проходять сектор дії засобів РЕБ, і ті не встигають подавити керування або навігацію.
«Наше завдання — догребти технологічно, щоб зрозуміти, яким чином розривати зв’язок між ними, як виявляти раніше, як розосередити всю цю систему по території України», — пояснює Філімонов.
Найбільша складність, за словами анонімного співрозмовника, яка існує — це два варіанти FPV-дронів: на оптоволокні, оскільки у РЕБ поки немає ефективних рішень для боротьби з ними, та FPV з відеоканалами в цифрі, бо аналоговий сигнал набагато легше обробити, знайти недоліки і подавити дрони.
Чи вистачає засобів РЕБ
За словами Олексія «Діда», у смузі Другого армійського корпусу їх більш ніж достатньо. Втім, для підвищення ефективності потрібна більш плідна комунікація між різними напрямками — ППО, БпЛА, РЕБ, зв’язківцями, РЕР: «Тому що ми всі використовуємо спільні канали в електромагнітному спектрі. Якщо ми включаємось, то можемо перешкоджати роботі деяких з цих служб».
Водночас, за словами анонімного співрозмовника з іншого підрозділу, критично не вистачає ефективних засобів РЕБ: частково підрозділи забезпечили засобами децентралізовано, проте це була разова акція. На його думку, потрібно наростити зусилля, щоб створити ці безпекові умови для військ, потрібні додаткові кошти, щоб бригади децентралізовано змогли закупити засоби, які їм потрібні.
Існує проблема і з тим, що засоби потребують енергоживлення, які потрібно доставляти в кілзону, на передові позиції, де навіть занести їжу чи замінити солдатів досить тяжко. Якщо виставити генератор, ворожі дрони з тепловізійними камерами зможуть моментально його виявити, знищити і викрити позицію, говорить військовий.
Також є проблема захисту окремих бійців, які йдуть на позиції: боєць несе з собою воду, зброю, БК, їжу, і в нього просто фізично не лишається місця для засобу РЕБ.
Потрібно, за його словами, переходити на направлені засоби РЕБ, які більш ефективно працюють. Але для того, щоб гарантувати подавлення, потрібно будувати суцільну лінію РЕБ з великої кількості засобів. У цьому випадку противник хаотичним вогнем зможе постійно вибивати цю систему.
Робота у комплексі
Кінетичні засоби ураження РЕБ ніколи не замінить, вважають фахівці. Будь-який ударний дрон, який летить, після впливу РЕБ — це просто болванка, яка десь впаде і вибухне. Для максимально наближених до фронту ділянок це не є найбільшою загрозою. Але в місті це не дуже добре — дрон все одно спричинить наслідки.
На першій лінії РЕБ — це єдина система, яка дозволяє збільшити живучість наших військ: неприцільний удар, або удар, який у землю, за машиною, збоку від солдата, вже створює умови, в яких солдат лишається живим і цілим. Відстані навіть у 20-30 метрів реально рятують.
І дрони на оптоволокні, і навіть «Шахеди» у 80% випадків — це тільки кінетична протидія, зазначає Ярослав Філімонов.
«РЕБ допомагає ці дрони запустити на велике коло у пошуку сигналу — але це тільки дає додатковий час мобільним вогневим групам, гелікоптерним розрахункам, літакам. Щоб виявити і знешкодити. Так, деяку частину “Шахедів” позначають, як “локаційно втрачено” — це якраз під дією РЕБ. Але сам по собі засіб РЕБ ніколи не замінить кінетику, як і кінетика не зможе бути настільки ефективною без засобів виявлення та радіоелектронної боротьби», — говорить він.
Зараз більше 95% збиття «Шахедів» та інших дронів можливе за рахунок того, що працює багатошарова система: дальнє виявлення, робота РЕБ, робота дронів-перехоплювачів, мобільних вогневих груп, автоматизованих турелей, які донаводяться на точках певними системами.
Крім того, як зазначає Олексій «Дід», важливо уражати канали і відео, і геопозиціонування, і керування. Бо якщо заглушений лише канал відео, пілот БпЛА може все-таки донавестись і влучити в ціль.
Нюанси взаємодії та комунікації між підрозділами
Брак координації на війні трапляється, тому є випадки, коли РЕБ «глушить» свої ж підрозділи. На думку Олексія «Діда», це пов’язано з тим, що через певну ієрархічну структуру не виходить дуже швидко обмінюватись інформацією між різними підрозділами, попередньо не узгодивши це зі своїми командирами: «Якщо закладена процедура, яка дає можливість сповіщати всі суміжні підрозділи незалежно від того, погодив це командир чи ні, то це плюс у взаємодії».
Пілот БпЛА може використовувати певний процес, який дозволить всім мати обізнаність про те, де його борт зараз перебуває, але не всі бажають цю можливість використовувати, говорить військовий «Хартії»: «І ми розуміємо, чому: пілоти не хочуть, щоб місце зльоту і посадки було викрито ворогом, якщо він отримає доступ до системи “Дельта”. На жаль були випадки, коли з системи “Дельта” явно ворог отримував інформацію (мова не про технічний злам системи - ред)».
На його думку, потрібно стежити, щоб не було витоків інформації, та щоб ця інформація не спричинила загрози екіпажу БпЛа, навіть якщо витік станеться.
Щодо дії РЕБ під час списання втрачених бортів — це може бути справедлива претензія, коли було втрачено комунікацію, а може бути і через дії оператора БпЛА. І обидві причини валідні. Списання через помилку пілота, дію РЕБ або ворога — це нормально, говорить Олексій.
«Списувати майно потрібно, ефективний і правильний облік — це запорука того, що ми не будемо самі собі вдягати рожеві окуляри. Якщо ми показуватимемо, що в нас сотня “Вампірів”, хоча половина з них уже втрачена, а ми просто їх не можемо списати, тому що процес недосконалий — це неефективно. Ми ж хочемо воювати, а не служити в “паперовій армії”», — зазначає Олексій «Дід».
Щоб ефективно літати під своїм РЕБом, пілоту потрібен правильний вибір частот, модуляцій, поляризацій. В корпусі «Хартія» є власна система ситуаційної обізнаності, яка дозволяє всім організмам розуміти, де стоять засоби РЕБ, в яких секторах можуть працювати і де зараз працюють, на яких частотах. Знаючи сектори і частоти, пілот вже може себе убезпечити, обравши правильну частоту і маршрут прольоту. І якщо додатково він зв’яжеться з фахівцями РЕБ і спитає, в якій поляризації конкретний їхній засіб працює, він може покращити свою взаємодію в електромагнітному спектрі.
Існує багато програм та об’єктів, де відбувається взаємодія, більшість з них діють автоматично, без участі людини, зазначає один з фахівців РЕБ. Оператор БпЛА, готуючись до польоту, бачить, на яких частотах відбувається подавлення, а РЕБівці дивляться, де і на яких частотах літають свої борти, щоб їм не перешкоджати. Проте це потребує нарощення, тому що не всі сили безпілотних систем перейшли на використання певного програмного продукту, і не всі розуміють цю важливість. Досі існують екіпажі БпЛА, які вилітають на завдання і нікому про це не кажуть.
У 2024-2025 роках таких була більшість, говорить анонімний співрозмовник. Зараз це поодинокі випадки, але якраз вони підтверджують цю систему дружнього впливу. Якщо дронщик вилетів на тій частоті, на якій захотів, фахівці РЕБ вже діють, зважуючи ризики. Якщо йдеться про відбиття штурму чи ураження важливого ворожого об’єкту, то пріоритет можуть надати дронам. Але загалом в пріоритеті — захист РЕБом наших військових.
Кадрове питання
Поповнення мобілізованими усіх підрозділів відбувається більш-менш рівномірно, але щодо напрямку РЕБ останнім часом — окремий підхід. Вдалося розгорнути програму, де люди з інженерною, радіо-, фізичною освітою більше йдуть у підрозділи РЕБ та БпЛА, бо існує постійний дефіцит таких фахівців.
Але навіть люди без відповідної освіти, якщо захочуть служити у підрозділі РЕБ, можуть пройти підготовку у навчальних центрах цього напрямку. Головне — бажання та інтелектуальні здібності.
З 2022 року було досить багато ентузіастів без освіти, які зайшли в РЕБ, внаслідок виконання бойових завдань отримали поранення, були списані за станом здоров’я, але перейшли до виробників засобів РЕБ і допомагають їм розробляти, оптимізовувати ці системи, адаптовувати їх до вимог фронту, маючи постійний контакт з підрозділами, розповідає один з військових.
За словами Олексія «Діда», у «Хартії» основна вимога — «бажання викладатись для перемоги, не служити, а фігачити на перемогу». Найпопулярніші професії у корпусі у напрямку РЕБ — оператор і монтажник. Є також водії, діловоди, але їх менше.
«В нашій парадигмі оператор — це людина, яка працює не в полі, а в безпечному місці, де в неї забезпечені всі побутові умови, і фокусується виключно на своїй роботі. Не думає про те, як їй зараз побігти в підвал від КАБу, як забезпечити собі опалення в зруйнованому будинку. І тут айтішники дуже доречні. Якщо людина знає комп’ютер — це вже гігантський крок на шляху розвитку кандидата до того, щоб бути успішним оператором», — говорить Олексій «Дід».
Монтажники, за словами Олексія, повинні вміти працювати руками, мати знання у сфері зв’язку та електроніки.
«На жаль, дуже небагато таких людей потрапляє до нас, можливо, 1% - які можуть з ходу порахувати, який автомат треба ставити на навантаження 10 кВт, наприклад. Але це навичка, яка отримується під час роботи. Але якщо людина “рукаста”, вона точно може бути успішною в цьому напрямку — якщо буде постійно розвиватись, вивчати, як працюють роутери, як налаштовувати радіомости і таке інше», – пояснює він.
За словами Ярослава Філімонова, виробникам теж не вистачає кадрів — багато людей пішло воювати, багато виїхало. Фахівців шукають зокрема і на подіях на зразок DOU DAY або переманюють з інших компаній: «Але оце переманювання людей один в одного в сфері дефтек — воно породжує що? Будь-який дефіцит породжує зростання цін. І перемагає той, в кого більше грошей. Тому цупити можна рівно стільки, на скільки маєш грошей».
У дронщиків, зазначає він, набагато більші можливості і обсяги роботи: «Дрон — це one way ticket переважно, він полетів і не повернувся, треба новий, тому там постійний конвейер. Засоби РЕБ все-таки живучіші: середній термін роботи простих засобів, якими захищають людину, машину, окоп — тиждень-два. Такі системи, як наші, які виставляються за 5-10 км від фронту, можуть жити набагато довше. Відповідно, в нас не такі великі обсяги. Але з переходом на більш технологічний уклад протягом 2025 року в нас дійсно з’явились софтові, айтішні позиції, інженери, які займаються написанням коду, обслуговуванням серверів».
За спостереженнями Філімонова, процеси розвитку дефтеку та айті-сфери багато в чому подібні: «Якщо поговорити з олдскульними айтішниками, які застали ренесанс айті в Україні, то вони скажуть, що дефтек на сьогоднішній день — це айтішка на початку 2000-х років. Просто айтішка вже 20 років розвивається, і досягла топового рівня. А чому? Бо в Україні дуже багато розумних людей».
Чи дійсно РЕБ шкідливий для здоров’я
Вплив РЕБ на стан здоров’я неочевидний. Були неодноразові відгуки від військових, що він не корисний загалом, впливає на слизові, на внутрішні органи, спричиняє випадіння волосся.
Олексій «Дід» зазначає, що засоби придушення купольної дії мають певний сектор роботи, і якщо людина цим РЕБом себе хоче захистити, то буде під зоною його впливу, коли він увімкнений. І це може призводити до змін в організмі, але до яких — передбачити важко.
«Якщо говорити про засоби направленої дії, якими ми переважно працюємо на рівні роти, то, по-перше, ми намагаємось виключити повністю перебування людей на позиціях РЕБ, щоб люди не могли бути поранені або вбиті. По-друге, ці засоби більше впливають на людину, якщо вона потрапляє у їхній промінь. Не можу виключати, що цей промінь через 5-7 км, коли покриває позицію мінометників, наприклад, якось впливає на організм. Але в цьому рівнянні дуже багато невідомих: дистанція, потужність, модуляція, перебування людини над землею чи під землею і так далі», — розповідає Олексій.
Впливає і багато особистих факторів: яка екологія була в тому місці, де жила людина до війни, наскільки часто вона займалась спортом, чи мала проблеми зі здоров’ям у дитинстві, шкідливі звички і таке інше. Олексій «Дід» зазначає, що 15 років працював на обладнанні мобільного зв’язку, був у смузі впливу цих засобів, і не помічає змін у стані здоров’я, пов’язаних саме з цим — каже, якщо проблеми є, то з інших причин.