Більше сотні творів живописця і дисидента експонуватимуть у Музеї мистецтв Прикарпаття.
Про це розповів директор музею Василь Романець, пише "Суспільне".
Як розповів Романець, у Музеї мистецтв Прикарпаття для відвідувачів виставили перші п’ять робіт живописця Опанаса Заливахи. Згодом їх змінюватимуть іншими, які наразі перебувають на реставрації.
"Ми роботи підтримуємо, реставруємо. Почали виставляти по п'ять робіт і будемо постійно їх міняти. Виставка буде тривалою, річною. А в кінці для огляду будуть зібрані всі твори разом", — каже Василь Романець.
26 листопада 2025 року — 100-річчя від дня народження Опанаса Заливахи. До цієї дати у музеї мистецтв Прикарпаття організують виставку його робіт. На ній представлять роботи за весь період творчості живописця.
Як розповів директор музею, через скруту дисидент Опанас Заливаха користувався підручними матеріалами. Одним із переломних моментів у житті живописця він називає проходження художньої практики у Косові, де Опанас Заливаха побачив гуцульське мистецтво.
"Найбільше він любив Україну. Всі його роботи присвячені Україні. Чи її мистецтву, чи її побуту, чи її українству. І навіть якщо зроблений портрет особистості, завжди підкреслено, що це — з України", — додає Василь Романець.
Зі слів директора Музею мистецтв Прикарпаття, більшість творів живописця перебуває у власності його родини.
Опанас Заливаха — живописець, графік, скульптор, кераміст. Народився у 1925 році у селі Гусинка Харківської області. Його сім'я, втікаючи від голодомору 1930-х років, переїхала на Далекий Схід (РФ).
Опанас Заливаха закінчив художню школу при Ленінградській академії мистецтв, згодом навчався в Ленінградському державному інституті живопису, скульптури й архітектури. Приїжджав на практику у місто Косів на Івано-Франківщині.
У 1961 році Опанас Заливаха переїхав на Івано-Франківщину. Коли він організував свою персональну виставку, вона не сподобалася працівникам обкому партії за "занепадницькі настрої" — через кілька днів її закрили.
Восени 1962 року він познайомився з київськими художниками та літераторами, долучився до правозахисної діяльності. У 1964 році у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко створив вітраж "Шевченко. Мати" до 150-річчя Тараса Шевченка. Цей твір радянська влада кваліфікувала як ідейно ворожий і знищила його.
У 1965 році Опанаса Заливаху заарештували за "антирадянську пропаганду й агітацію" і засудили до п'яти років таборів суворого режиму. Покарання митець відбував у таборі № 11 у Мордовії.
У 1970 році Опанас Заливаха повернувся до Івано-Франківська, одружився з племінницею Степана Бандери Дариною.
Окрім графіки й малярства, митець створював вітражі, мозаїки, скульптури та кераміку. Його твори були новаторськими за формою та мали глибокий національно-патріотичний зміст.
Опанас Заливаха помер 24 квітня 2007 року. 23 листопада 2017 у середмісті Івано-Франківська на вулиці Незалежності йому встановили пам’ятник, автором якого є Ігор Семак.