В Одеському художньому музеї відбулася презентація нової роботи у експозиції — монументального панно «Руки вічності» Романа Мініна. Панно складається з 8 частин і було створене у 2019 році.
Робота перемогла в конкурсі OFAM WALL, що проводився навесні цього року і став останнім проєктом, що встиг завершити за життя директор музею Олександр Ройтбурд. В конкурсі на створення нової роботи до експозиції Одеського художнього взяли участь 132 художники з усієї країни. Призовий фонд склав 180 тисяч гривень і був зібраний учасниками меценатської спільноти «Клуб Маразлі».
«Руки вічності» встановили на стіні над сходами на другий поверх музею, де тепер міститься оновлена експозиція сучасного мистецтва «XX-XXI: від двадцятих до двадцятих» — ще один проєкт, який Ройтбурд встиг завершити за кілька тижнів до смерті. За концепцією конкурсу, робота-переможиця стане порталом до сучасності — адже на першому поверсі музею розміщено більш класичне мистецтво XVIII - початку XX століть.
Окрім роботи Романа Мініна до п’ятірки найкращих у OFAM WALL увійшли проєкти Анни Миронової (Київ), Катерини Лібкінд (Київ), Степана Рябченка (Одеса) та Сергія Петлюка (Львів).
Наразі Одеський художній розробляє ідеї для наступних конкурсів: музей прагне в такий спосіб розширити та зміцнити зв’язки між усіма учасниками української художньої сцени — авторами, кураторами та самою інституцією. OFAM WALL став першим успішним відкритим конкурсом в українській музейній практиці.
Роман Мінін народився 1981 року в Донецькій області, нині живе та працює в Харкові. Художник-монументаліст, працює у широкому спектрі технік — від стріт-арту до віртуальної реальності. Організатор творчого простору «Мінін Хаб» у Харкові. Панно «Руки вічності» продовжує багаторічну роботу Романа Мініна з шахтарською тематикою. Виходець з Донбасу, Мінін створює власну «антологію шахтарського міфу»: він прагне переосмислити образ шахтаря і свого рідного регіону, поглибити його та наповнити новим змістом. Сама по собі фігура шахтаря для художника пов’язана з пошуком змісту та інформації: він вбачає її як архетипічну і пов’язує з такими сучасними реаліями, як постійний «майнінг» інформації.
