В Києві пройшов хакатон «Передчуття місця. Де робити музей сучасного мистецтва?», організований громадською організацією «Музей сучасного мистецтва» спільно з архітектурним офісом «Форма» та інкубатором місць Placer і за підтримки Департаменту культури Київської міської державної адміністрації.
Задачею хакатону є визначення універсальних критеріїв, які слід враховувати для розміщення Музею сучасного мистецтва, та розгляд потенційні локації для такого культурного об’єкту у столиці.
Учасниками першого дня хакатону стали 60 представників мистецької спільноти, бізнесу, освіти, архітектури та девелопменту, медіа, туризму, HoReCa та IT, а також учні дитячої архітектурної студії arch4kids. Вони розглянули Музей сучасного мистецтва не тільки з точки зору появи профільної інституції для художньої спільноти, але й як місце кристалізації для виникнення кластера для дотичних систем. Робота пулу експертів проводилася за методологією інкубатора місць Placer, яка передбачає формування візії екосистеми через інтеграцію суперечностей.
«Такі масштабні та надважливі для країни об’єкти як Музей сучасного мистецтва неможливі без суспільного запиту та можуть бути створені виключно за умови злагодженої роботи професійної спільноти, держави та бізнесу», – зауважують в ГО «МСМ», яка опікується системною музеєфікацією сучасного мистецтва в Україні і створенням відповідної професійної інституції.
Орієнтований на дослідження та експерименти в площині архітектури незалежний офіс «Форма» представив ґрунтовну аналітику щодо універсальних критеріїв оцінки потенційних локацій, які слід враховувати при будівництві нового або виборі готового об’єкту, що може прийняти музей сучасного мистецтва. Аналізуючи світові кейси, спеціалісти «Форми» визначили п’ять таких критеріїв:
- розташування (центр міста чи околиця)
- тип будівництва (нове, реконструкція, реновація, реставрація)
- тип будівлі (окрема чи інтегрована)
- потенційна площа (мегамузей, великий, середній чи малий)
- туристичний потенціал локації
На думку експертів, слід також враховувати час, за який можна отримати дозвільні документи на об’єкти, безпечність місця з точки зору техногенних та природних лих, екологічність локалізації, сталий розвиток музею і навколишньої громади та інші фактори.
За визначеними критеріями архітектори проаналізували 19 столичних локацій, які публічно обговорювалися як місце для Музею сучасного мистецтва, і низку об’єктів запропонованих до розгляду Департаментом культури КМДА. У досліджені згадані як функціонуючі відкриті для публіки споруди, так і ті, що можуть бути реконструйовані. Зокрема, до переліку локацій увійшли Лук’янівське СІЗО, Житній ринок, Київський автобусний парк №7, торговий центр «Дивосвіт», Казенний винний склад №1 і Київський елеватор №1.
«Якщо створювати музей сучасного мистецтва, то на мій погляд він повинен реалізуватися в Києві, у столиці України. І КМДА готові всебічно підтримувати цей проєкт. Це дуже складне завдання знайти оптимальну локацію, але у нас багато креативний творчих спільнот, кураторів, мистецтвознавців, менеджерів, які дуже включені в процес створення цього проєкту», – наголошує Яна Барінова, директорка Департаменту культури КМДА.
Сьогодні експерти хакатону та журналісти відвідають локації, наведені у дослідженні «Форми», щоб вивчити можливості та перспективи об’єктів безпосередньо на місці.
Перший хакатон у Києві став пілотною подією такого формату, який надалі може бути застосований у будь-якому місті України для вивчення перспектив розміщення там державного МСМ.
Із матеріалами хакатону можна ознайомитись за посиланнями: