24.02.2022
Близької пʼятої ранку Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Маріуполь, Бердянськ і Краматорськ прокинулися від вибухів. Прокинулася вся країна.
Гул літаків, свист ракет, моторошні звуки прильотів, двигтіння стін та вікон. Усе це пробирало до кісток.
Ми нашвидкуруч одягали дітей, допомагали зібратися старшим. В одній руці тримаючи тривожну валізку чи просто торбу, в яку похапцем поскидали документи, воду та ліки, а в іншій — телефон, що гарячково набирав номери рідних та друзів: «росія таки напала на нас. Почалася війна».
Жорстокі російські снаряди закінчують свою траєкторію руху не лише на стратегічних об'єктах — вони руйнують будинки мирного населення. Вони видирають життя прямісінько з теплої оселі, завалюючи камінням, вириваючи серце, випалюючи сліди.
Усе тому, що сьогодні о 5:30 президент рф володимир путін заявив про початок «спеціальної військової операції на Донбасі». І майже одразу з моря та суші, із півночі, півдня та сходу на територію України полетіли балістичні та крилаті ракети.
Від війни прокинувся весь світ. Проте не росіяни — вони продовжують спати. І повторювати, що від них нічого не залежить.
28.02.2022
Зло завжди любило себе ідентифікувати. Кричущими гаслами, пафосними словами, таємничими знаками, шифрами, які мали б зачаровувати або ж наводити смертельний жах.
Проте для маркування своєї техніки російські війська чомусь не використали свій так званий «вєлікій і магучій язик» — обрали натомість «чужинські» латинські символи: Z — східні сили рф, V — морська піхота, трикутник — угруповання для наступу на Словʼянськ та Краматорськ, X — кадирівці.
Дякуємо їм за ідентифікацію, адже сортувати біосміття, що з війною приїжджає на нашу землю, за написами на їхніх «консервних бляшанках» стало значно зручніше.
Ба більше: щоб не мати й натяку на щось спільне з ворогом, українські митці змінюють назви своїх творів і навіть музичних гуртів, забираючи з них літери, уже просякнуті духом убивць.
А наші ЗСУ пильно й невпинно продовжують хрестити ворожу техніку очисним вогнем — літери з полону ми теж врятуємо.
04.03.2022
росія продовжує мовити з-за м’яких білих стін своєї палати: «І те, що ми воюємо з неонацистами, показує сам хід бойових дій. Націоналістичні та неонацистські формування — а серед них є й іноземні найманці, зокрема з Близького Сходу, — прикриваються мирними громадянами як живим щитом», — зазначив путін у промові напередодні.
Якби заяви про українських «неонацистів», а також постійні свідчення росії про свої злочини як про наші, почув Фройд, він би неодмінно підказав, що тут маємо справу з проєкцією. Психологічним процесом, який внутрішні проблеми видає за зовнішні. путін, а разом із ним і величезна частина російських громадян свято вірять у те, що «нашептав» їм цей захисний механізм.
Одним із наслідків психологічної проєкції є те, що людина намагається якимось чином позбутися об’єкта, на який перекладає свої емоції та думки, щоб не проживати їх. Але маємо погану новину для пацієнтів російської клініки: позбутися України не вийде. І для кожного, хто переступає межу, вже підготували теплу кімнатку із затишними ґратами, де можна й надалі проєктувати власні божевільні марення.
05.03.2022
Проросійський політик із кримінальним минулим, колишній Президент України Віктор Янукович підписав собі вирок ще 2013 року, відмовившись від Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі. Україна чітко тримала курс на Європу, і такий вчинок став не чим іншим, як зрадою. Почався Майдан, який президент намагався розігнати, застосувавши криваві «тюремні методи». Але українці відстояли своє, а Янукович утік до ростова, забравши із собою чимало накрадених статків. Чомусь тільки забув своїх страусів, яких «підтримував» в особистому зоопарку.
І хоч відтоді минуло вже майже десять років, виявляється, Янукович досі не полишає мрії про президентське крісло в Україні. Чи то пак його російські ляльковики-можновладці? Наші медіа вже третій день сповіщають, що Янукович наразі перебуває в Мінську та готується до ініційованої кремлем спецоперації з повернення йому влади в Україні.
Проте тут ще з 2019 року на Віктора Януковича чекають 13 років позбавлення волі за державну зраду. Яка в серцях українців закарбувалася на ще довший термін… Тому насправді ніхто не розглядає серйозно повернення сюди такої персони. Ні з-під московської руки, ні в овечій шкурі, ні в коробці, у якій Янукович так і не вивіз колись своїх дорогоцінних африканських страусів.
07.03.2022
Коли читаєш новини про прильоти, над вухом гудить сирена, коли чуєш вибухи за вікном, у спітнілих руках вібрує телефон. Українцям пишуть українці. Пишуть родичі з-за кордону. Пишуть із тилу, пишуть із фронту. Месенджери — як ковток повітря, перевірка оновлень у діалогах — життєво необхідна рутина. Любов стала концентратом, стиснулася до двох слів: «Як ти?». Навіть менше — до крихітної позначки активності біля імені профілю.
Ми ще пам’ятаємо кількатижневе мирне, трохи нервове чи роздратоване «чому він так довго не відписує?», «чому вона не виходить на зв'язок?». Зараз же, коли тисячі повідомлень залишаються непрочитаними, понад усе хочеться вірити: це тому, що немає зв’язку, загубили чи не мають можливості зарядити телефон. Дуже хочеться вірити.
Бо коли зникає віра, проходить лють, зʼявляється інше почуття. Сильніше та глибше. Йому ще не вигадали назву, але воно надто голосно мовчить у сухому написі під іменем твоєї людини: «Був (-ла) в мережі 2 дні тому».
