Коротко про поточну ситуацію
Станом на серпень 2023 року понад 2 тис. населених пунктів та громад зазнали активних бойових дій або окупації. Зруйновані або пошкоджені 110-120 тис. житлових будинків і 14-18 тис. багатоповерхівок, житло втратили близько 1,4-1,8 млн сімей. Сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, інфраструктурі склала понад $150 млрд (житлові будівлі - 37% або $56 млрд). Ці дані не є повними і остаточними. Щоденні ракетні обстріли з боку рф завдають додаткових втрат та збитків. Очевидно, що процес відбудови буде складним і довготривалим. Це означає, що держава повинна мати стратегію і чіткий план відновлення, які містили б повну інформації про завдані росією руйнування та обсяги фінансування реконструкції. Більше того, як і держава, так і громадськість мають посилити контроль за витрачанням коштів, направлених на проєкти відновлення. У цьому контексті на сьогодні існує декілька проблем, які потребують вирішення.
Проблеми
Відновленням в Україні на сьогодні займаються і центральна влада (Президент, Уряд), і місцева (обласні адміністрації, громади, керівництво міст та сіл).
До відома:
На національному рівні створили низку органів, відповідальних за процес відновлення:
Національна рада з відновлення України від наслідків війни - консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Основним завданням Ради є розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку країни. В рамках Ради утворили 24 робочі групи, які працюють над розробкою відповідних планів у різних сферах (аудит збитків, розбудова енергетичної інфраструктури, модернізація міст, розробка нової аграрної політики тощо).
Наприкінці 2022 року було реорганізоване Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. А у січні 2023 року “Укравтодор” перетворили на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
У червні 2023 року Кабмін ввів нові посади заступників з відбудови у деяких міністерствах та прифронтових обласних держадміністраціях.
Крім держави та органів місцевого самоврядування, до відновлення залучені міжнародні партнери, громадські та волонтерські організації. Відповідно, незрозумілими є сфера відповідальності і повноважень та шляхи взаємодії усіх причетних до цього процесу.
Як наслідок, виникає інша проблема - розпорошеність інформації про кількість зруйнованих об’єктів, різні підходи до оцінки збитків та фінансування проєктів з відновлення. Ще у березні 2022 року в Україні запрацювали чотири фонди відновлення економіки після війни, кошти з них використовуватимуть за такими напрямками: відбудова знищеної інфраструктури (Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури); трансформація економіки (Фонд відновлення та трансформації економіки); відновлення роботи малого та середнього бізнесу (Фонд підтримки малого та середнього бізнесу); обслуговування міжнародних фінансових зобов’язань України (Фонд обслуговування та погашення державного боргу). Наприкінці 2022 року створили ще Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Проте, відновлення більшості зруйнованих об’єктів відбувалося з резервного фонду. Загалом з моменту повномасштабного вторгнення уряд України видав більше двох десятків нормативно-правових актів щодо виділення коштів різним регіонам на відбудову та відновлення. Якщо врахувати документи, які стосуються організації та порядку відновлення, різні методики, а також акти, направлені на підтримку вимушено переселених осіб та бізнесу, то кількість таких актів наближається до 300. Окремі рішення уряду мають чітко визначені об'єкти для відновлення, окремі передбачають виділення коштів на обласні бюджети, а окремі - кошти на території (міста, громади) чи просто на розпорядників (міністерства, відомства). Великий перелік нормативних документів щодо відновлення створює враження відсутності єдиного плану і стратегії дій, а відсутність єдиного підходу до підрахунку збитків створює виклик для оцінки загальних потреб у ресурсах для відновлення України. Тому важливо систематизувати інформацію про об'єкти, які відновлюються, і ступінь їхньої завершеності. Це допоможе уникнути дублювання проєктів та спростить пошук джерел їх фінансування.
Вищенаведені проблеми (велика кількість органів влади, незрозумілий розподіл сфер їх повноважень і відповідальності, числені нормативно-правові акти, різні підходи до оцінки зруйнованого майна) ускладнюють здійснення громадського контролю за процесом відновлення. Під час витрачання державних коштів існують ризики корупції, неефективного використання та зловживань. Тому процес відновлення і відбудови має бути максимально прозорим та відкритим. На місцевому рівні по-різному підходять до вирішення цієї проблеми. З позитивного досвіду, який на сьогодні вже запроваджений в Україні, варто відзначити рішення Київської обласної військової адміністрації про створення Спостережної ради, основне завдання якої – контроль за всіма етапами відбудови: від планування до завершення проєктів. Інший приклад - у Миколаєві міський голова ухвалив рішення, за яким всі кошториси на роботи/послуги з капітального та поточного ремонтів будуть публікуватись у машиночитному форматі, що зробить процес відновлення та відбудови значно прозорішим. Такі приклади варто розповсюдити на інші регіони України.
Мегаміністерство, надмірні повноваження і відсутність контролю. Як уряд планує відбудовувати Україну
Висновки
Війна в Україні завдала країні надзвичайно величезних збитків, які з кожним днем лише зростають. Процес відбудови та післявоєнного відновлення становить серйозний виклик для українського уряду та всіх зацікавлених сторін. Наявність численних органів влади, нормативно-правових актів та різноманітних методик робить важким управління та координацію процесу відновлення. Необхідно спростити усі бюрократичні процедури, систематизувати інформацію про зруйновані об'єкти та встановити єдиний підхід до підрахунку збитків.
Запорука успішного відновлення України - максимальна прозорість та відкритість процесу відбудови. Це включає забезпечення повного і безперешкодного доступу до інформації про відновлення (нормативні документи, стратегії, плани, відповідальні органи, джерела фінансування, методики оцінки завданої шкоди і руйнувань). Формування єдиної бази таких даних посилить громадський контроль за діяльністю органів влади і ефективністю витрачання державних коштів.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.