Водночас до цих осмислень додався ще один штрих - іноЗМІ передбачають розвал росії не лише як держави, не лише вбачають швидке падіння її економіки, а й констатують глибоку гуманітарну кризу, непоправно хвору ідентичність та знецінення російської мовної “величі”, що зрештою змусить росію поважати й шанувати мови інших націй та народностей.
Узагальнення загалом тотожні: вторгнення президента росії володимира путіна в Україну є глобальною кризою, він не міг дозволити Україні накреслити власний політичний шлях або прийняти незалежну українську ідентичність, разом з її культурою, літературою, мовою.
Українська мова в іноземних ЗМІ на початку цього року зазвучала ще й як важлива складова релігійної незалежності України.
Як зазначають міжнародні аналітики, вторгнення - це ще й питання наймасштабнішого підриву путінською росією ліберального світового порядку після Другої світової війни, де Україна демонструє унікальну духовну велич.
“Український народ і Зеленський шокували світ своєю стійкістю, мужністю та відданістю демократії та свободі, а також своєю здатністю протистояти, а потім відбити російський напад, - зазначає американське видання The Hill. Українська держава, армія, суспільство, культура та національна ідентичність постануть набагато сильнішими після закінчення війни. Хоча для відновлення української економіки можуть знадобитися десятиліття, Україна, вочевидь, стане головним гравцем у європейській і, можливо, навіть євразійській геополітиці”.
Англомовне видання The Odessa Journal, що розраховане на закордонного читача, новий рік почало із аналізу того, як протягом століть Україна безперервно боролася за власну ідентичність, свободу, мову та державні кордони.
Стаття журналу є доповненням та інформаційним супроводом до виставки “Україна — шлях до свободи”, що організована Noorderlicht в Нідерландах.
“Україна в складі СРСР пройшла тривалий період викорінення мови та національної ідентичності, формування нових образів, символів, пропаганди та нової «радянської» ідентичності. Старі наративи були знищені, історичними фактами маніпулювали, а тих, хто не поділяв нову ідеологію, усунули, буквально або заглушивши їхні голоси через депортації та інші засоби. Коли Радянський Союз розпався, Україна проголосила свою незалежність. 24 серпня 1991 року розпочався новий етап розвитку та відновлення втраченої ідентичності”, - проводить історичну екскурсію для іноземців одеський журнал.
Варто зазначити й філософське заглиблення The Odessa Journal та нагадування читачам значення ідентичності кожного окремого народу, що мешкає на планеті. Зокрема, окрім того, що ідентичність являє собою самосвідомість окремого індивіду чи групи, її також варто розглядати як процес через який соціальний персонаж пізнає себе й конструює сенси, головним чином на основі даної культурної якості або їх сукупностей, виключаючи більш широке співвідношення з іншими соціальним групами. У цьому сенсі про російську ідентичність нічого доброго, життєствердного сказати неможливо.
Впливовий арабський медіахолдинг Al Jazeera розглядає тему української мови як зброї за незалежність України ще й під кутом віри та релігії.
“У 1000-літньому соборі Лаври в столиці України, Києві, різдвяна служба для православних східного обряду вперше за десятиліття була відправлена українською мовою, а не російською, підкреслюючи, як Україна прагне позбутися впливу москви, що залишився на релігію, культурне та економічне життя в країні”, - йдеться в телесюжетах та на сайті Al Jazeera.
Водночас, іноземні журналісти порушують тему кризи ідентичності як фактора впливу на процес формування світового порядку, який полягає в тому, що саме він визначає поведінку людини. У світі, пронизаному глобальними потокам багатств, влади й образів, пошук ідентичності, колективної чи індивідуальної, приписаної або сконструйованої, стає фундаментальним джерелом соціальних значень.
Дуже важливо, що питання значимості української мови в період війни стало важливим і для іноземних ЗМІ. Таким чином ми, відвойовуючи свою ідентичність, свою ментальну основу, свою мову, змушуємо і світ замислитись про їхні системи цінностей. І вони не в матеріальних благах.