ГлавнаяБлогиБлог Станіслава Куценка

Робота без грошей: як захистити своє право на оплату праці?

«Ми заплатимо за якість виконаної роботи» – одна з найпоширеніших фраз у приватних конторах. Ще з ранніх студентських років молодь шукає собі можливість заробити додаткову копійку. На жаль, більшість людей під час пошуку роботи та при працевлаштуванні стикаються з цілим рядом проблем і протиріч. І досить часто після відпрацьованого місяця залишаються ні з чим, починаючи пошуки роботи спочатку.

Фото: StudioRN/Depositphotos

Чому українці бояться захищати свої права?

Насамперед тому, що є побоювання втратити робоче місце. А все це через незнання своїх прав.

Проблема невиплати працівникам заробітної плати є найпоширенішою причиною трудових спорів. На виконанні у державній виконавчій службі залишається 1235 виконавчих проваджень. Із початку року в столиці стягнуто більше 23 млн грн заборгованої зарплати.

Гарантувати право отримувати заробітну плату на підприємстві можна при умові укладення трудового договору.

Відтак, право на зарплату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю гарантується частинами четвертою і шостою статті 43 Конституції України, частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також статтями 21 і 22 Закону України «Про оплату праці».

Якщо зарплата безпідставно не виплачується керівником підприємства більше ніж один місяць, то вже настає кримінальна відповідальність (ст. 175 Кримінального кодексу України). Нею передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн) або ж виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Коли невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, які призначалися для виплати зарплати, то в такому випадку існує покарання у вигляді штрафу від 1 до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 25,5 тис. грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Усі недобросовісні працедавці потрапляють на «дошку ганьби». Це офіційний реєстр боржників, який почав роботу 16 травня 2018 року. Кожен працівник, громадянин, представники бізнесу зможуть знайти інформацію в онлайн-режимі про своїх контрагентів, в яких виникають борги по заробітній платі. Для пошуку достатньо ввести прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Що ж у таких випадках необхідно вчинити працівнику, якому заборгували певну плату?

Існує чіткий алгоритм дій.

1. Звернутися до роботодавця з заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини у зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. У заяві слід попередити про можливі заходи відповідальності роботодавця (згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу України та ст. 41 КУпАП). Зауважте, що право на відповідне звернення гарантується ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

У випадку відмови роботодавця від сплати заборгованої заробітної плати працівник має право на стягнення її у судовому або адміністративному порядку.

2. Захист даного права в адміністративному порядку здійснюється шляхом подання скарги до територіального відділення Міністерства соціальної політики (у скарзі вказується, яким саме чином роботодавець порушив норми трудового права). Крім того, можна звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації роботодавця, а також до відповідної районної, районної у місті або міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення з заявою про неправомірні дії роботодавця.

Варто зазначити, що за подання позовів про стягнення заробітної плати позивач не сплачує судовий збір. При цьому до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах із роботодавцем (трудовий договір, трудова книжка). У випадку відсутності укладеного трудового договору (що часто трапляється на практиці) можна використати інші засоби доказування, такі як, наприклад, пропуск на робоче місце, документи, в яких зазначається факт виконання позивачем трудових обов’язків. Можна ще використати показання свідків (колеги позивача по роботі). Також за можливості необхідно підтвердити суму заробітної плати, яку мав отримати позивач.

У цивільних справах суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У цьому випадку до справи береться державна виконавча служба. З жовтня 2016 року право стягувати борги мають і приватні виконавці, які наділені такими ж повноваженнями, як і державні. Проте приватні виконавці не можуть виконувати ті рішення, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25%, та/або які фінансуються виключно з коштів державного або місцевого бюджету.

Від невиплати зарплат страждають не лише працівники, але й їхні родини. Саме тому Павло Петренко запустив ініціативу з ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. Наразі середня виплата на кожного, хто отримав заборговане, становить 11 236 грн. Ті, хто не гасить борги, передаються до правоохоронних органів для застосування відповідних санкцій.

Захищайте свої права разом із Мін’юстом!

Станіслав Куценко Станіслав Куценко , Керівник столичної юстиції
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter