Експорт є важливим стимулятором економічного розвитку країни, забезпечуючи не лише формування валютних резервів та підтримку зростання ВВП, але й сприяє створенню нових робочих місць та підвищенню привабливості для залучення іноземних інвестицій, що своєю чергою сприяє загальному економічному розвитку.
Проте важливо визнати, що лише обмежена частина експортованих Україною товарів має високий рівень доданої вартості. Значна частина, на жаль, залишається зосередженою на сировинних матеріалах. Це негативно впливає на потенційні прибутки країни, оскільки висока додана вартість є ключовим елементом конкурентоспроможності та стійкого економічного росту.
Сьогодні Україні конче необхідно не лише збільшити обсяги експорту, але й максимізувати економічний виграш через створення й збереження високооплачуваних робочих місць та залучення інвестицій в ключові галузі.
Флагмани українського експорту – сировинна агропромисловість та метали.
Сьогодні Україна значною мірою залежить від експорту сировини, зокрема сільськогосподарської та металургійної продукції, має ставити перед собою завдання диверсифікації свого експортного портфеля. Зараз понад 85% вітчизняного експорту припадає на продаж товарів з низьким рівнем обробки. Це створює ризики для економіки країни, особливо в умовах коливань цін на світових ринках, тому одним із ключових викликів є потреба підвищення доданої вартості експортованих товарів.
Згідно з даними Державної митної служби України цьогоріч до трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
• продовольчі товари — $19,6 млрд,
• метали та вироби з них — $3,6 млрд,
• машини, устаткування та транспорт — $2,7 млрд.
Агропромисловий сектор залишається важливим гравцем у структурі експорту, несучи на собі 60% загального обсягу. Зернові та олійні культури, олія, м’ясо та субпродукти є основою аграрного експорту, становлячи 87% його об’єму. Цей сектор потребує модернізації та впровадження інновацій для збільшення ефективності та конкурентоспроможності, перш за все, на європейських ринках.
Водночас варто відзначити, що деякі з категорій традиційно сировинних товарів значно наростили показники із вищою доданою вартістю, наприклад у 2023 році Україна зменшила експорт насіння соняшника – збільшивши експорт рослинної олії на 30%.
Ще одним сектором, що стрімко виходить із сировинного придатка для європейських та світових виробників – є виробництво меду. За підсумками 2022 року Україна втрималась у світовій трійці експортерів меду разом із Китаєм та Аргентиною. Торік Україна також посіла 2 місце серед держав-експортерів меду до країн ЄС, які не є членами Євросоюзу. Згідно з Eurostat та графіком асоціації F.E.E.D.M. (European Federation of Honey Packers and Distributors), імпорт меду в країни ЄС із країн, які не є членами ЄС, у 2022 становив 40%. При цьому – імпорт меду з України в країни Єврозони у 2022 році становив 24%, посідаючи 2 місце серед країн-експортерів.
Вже у поточному році українські виробники меду почали реально конкурувати з європейськими колегами на полицях супермаркетів. За попередніми прогнозами, у 2023 році загальна частка імпортованого з України меду в Євросоюз становитиме 30-35%.
Лише один із лідерів-виробників українського меду Beehive цьогоріч вийшов на полиці супермаркетів нових для себе ринків Іспанії, Великобританії та Німеччини. Здобутий досвід роботи із європейськими та світовими виробниками меду допомагає компанії укладати договори з ключовими рітейлерами в різних країнах. Beehive виробляє понад 5 тисяч тонн меду щорічно та є одним із найбільших експортерів меду з України. Продукція Beehive вже завоювала популярність в більш ніж 15 країнах світу, включаючи США, Близькій Схід та країни ЄС.
Стратегія виходу на нові ринки компанії Beehive полягала спочатку із традиційного контакту з іноземними партнерами, як постачальника сировини. Спочатку український мед поставляли в діжках, де іноземні виробники фасували продукцію і маркували своїми торговими марками. Тепер, отримавши довіру споживачів, Beehive виходить на полиці світових маркетів, із гордим написом Made in Ukraine, конкуруючи із європейськими та світовими брендами. Таку стратегію переходу мають впроваджувати десятків інших українських компаній, що сьогодні продовжують поставляти сировину для європейських та світових компаній із виробництва меду. Ми повинні перейти від експорту зерна, жирів та олії до продукції готової до споживання з більшою часткою доданої вартості для виробника. Наші товари мають здобути більший ступінь обробки, щоб збільшити податкові надходження на кожному етапі переробки.
Сьогодні українська нація довела всьому світу свою сміливість, тому й держава має дати шанс вітчизняним бізнесмена довести свою сміливість і відійти звичного B2B-орієнтованого бізнесу на світовій арені до взаємодії з кінцевим споживачем, концентруючись на продукції з вищою доданою вартістю. Для цього потрібні додаткові стимули для підприємців для розвитку промислової переробки та виробництва товарів із високою доданою вартістю.
Інвестиції в сучасні технології, обробну промисловість та логістику забезпечать ефективніше виробництво та транспортування продукції. Спрямованість на створення готових продуктів та високотехнологічних рішень є стратегічною метою для агропромислового сектору. Поєднання розвитку виробництва та переробки, дотримання високих стандартів якості та привабливість для інвесторів стануть кроком до підняття експортного потенціалу України.
Єврокомісія заборонила експорт чотирьох сільськогосподарських продуктів з України до п’яти членів ЄС
Неочевидні сектори для розвитку
Такі товари, як харчові продукти, вироби з чорних металів, технологічна продукція, володіють більшою стійкістю до цінових коливань і дозволяють країні отримувати більше податкових надходжень. Однак, переорієнтація експортної політики не лише вимагає стратегічного планування, але й стикається з певними викликами. Логістичні обмеження та високі витрати на транспорт можуть вимагати перегляду логістики та розгляду дорожчих транспортних альтернатив.
Україна повинна активно розробляти стратегії індустріального розвитку та стимулювання внутрішнього виробництва у сферах, де імпорт здебільшого перевищує експорт.
Імпортуючи вдвічі більше, ніж експортуємо, можемо скористатися цими резервами, зосереджуючись на власному виробництві в секторах, таких як зброя, ліки, добрива, електроенергетика та виробництво електрогенераторів. Посилення внутрішнього виробництва в цих областях дозволить збалансувати торговий баланс та знизити залежність від імпорту, створюючи нові можливості для експорту та економічного зростання. Зокрема, розширення цільової державної підтримки для підприємств, які спеціалізуються на імпортозаміщенні та локалізації виробництва, може стати ключовим напрямком росту.
Критично необхідним стає залучення коштів міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів для цільових державних інвестицій. Важливим елементом є також широкий інструментарій державної підтримки підприємств, який містить кредитування, гранти, акціонерне та венчурне фінансування, державні гарантії, страхову підтримку, а також субсидії.
Залучення іноземних інвестицій у часи війни стає особливо складним завданням для економіки України. Вилучення трудових ресурсів до лав ЗСУ та логістичні проблеми ускладнюють інвестиційний розвиток країни. Однак, створення нових цілісних виробничих комплексів та розширення інструментарію державної підтримки підприємств можуть забезпечити стійке економічне виживання.
Забезпечення стійкого розвитку української економіки в умовах викликів сучасності вимагає нестандартних підходів та акценту на різних секторах економіки, такими сферами можуть стати:
IT-підприємства та кібербезпека
Сприяння виходу українських IT-компаній на світові ринки може забезпечити нові можливості для експорту послуг. А також розробці та впровадження інноваційних технологій для захисту інформаційних активів може зробити українські компанії лідерами у галузі кібербезпеки на світовому ринку.
Воєнна промисловість
Надання державних замовлень на розробку та виробництво високотехнологічних оборонних систем. Залучення міжнародних партнерів для спільних проектів у сфері виробництва та експорту оборонних продуктів. Залучення інвестицій у цей сектор може сприяти виробництву високотехнологічної зброї та експорту оборонних технологій.
Фінтех
Створення сприятливого регуляторного середовища для фінтех-підприємств та стартапів. Запровадження ефективних та безпечних електронних платіжних систем сприятиме зростанню фінансової інклюзії та підтримці електронної комерції. Розбудова фінтех-інфраструктури та фінансові інновації можуть стимулювати розвиток фінансового сектору.
Визначення та реалізація ефективних програм державної підтримки, включаючи податкові стимули, кредитування та гранти для стартапів у цих галузях можуть стати ключовими для зміцнення та диверсифікації економіки країни.
Створення інвестиційної привабливості
У сучасних умовах важливо, щоб Україна була цікавою для інвесторів. Як це зробити?
1. Інвестувати має бути просто. Інвестори люблять зрозумілі умови. Потрібно створити чіткі правила і зменшити бюрократію.
2. Зацікавити технологіями. Інновації – це завжди цікаво. Ми маємо пропонувати можливості для технологічного розвитку в секторі.
3. Підтримка від держави. Важливо, щоб уряд підтримував перспективні галузі. Так інвестори будуть впевнені у своїй безпеці.
4. Глобальна довіра. Співпраця з міжнародними організаціями додасть ваги та фінансової підтримки.
Україна, зокрема через свій експорт меду, вже вказує на можливість розвитку експорту товарів з високою доданою вартістю. Стратегічне планування, інвестиційна привабливість та державна підтримка можуть визначити успіх цього переходу та забезпечити стійкість українського експорту в умовах геополітичної нестабільності.
Підприємці та економічні експерти мають відігравати активну роль у реалізації цих стратегій, сприяючи стійкому та інноваційному розвитку країни. І нехай це не буде просто планом. Нехай це буде кроками вперед до кращого майбутнього для України. Разом ми можемо створити майбутнє!