Цільове призначення землі та функціональне призначення території – це різні правові категорії. Якщо територія має функціональне призначення “території житлової та громадської забудови”, це може допускати будівництво як садочка, так і ЖК. А ось цільове призначення ділянки чітко розмежовує житлове і нежитлове будівництво, і зараз це призначення без окремого рішення Київради змінити неможливо. У разі прийняття законопроекту 2143-3, таке рішення Київради вже потрібним не буде. Це дасть зелене світло не лише всім потенційним забудовам, які утворились внаслідок прийняття ДПТ (адже саме ДПТ ляжуть в основу Генплану), а ще й новим забудовам на землях, що визначені для цілей науки, медицини чи природно-заповідного фонду. Всі земельні ділянки видані під школи, лікарні, інститути та експлуатацію існуючих споруд, можуть автоматично змінитись на земельні ділянки під багатоповерхові будинки, після прийняття нового Генплану Києва. Деякі будівництва почнуться одразу - наприклад стартує забудова Чкалівського скверу - ми декілька років не даємо їй початися саме через нецільове використання землі. А деякі - просто стануть законними, як наприклад нова висотка на Лютеранській 14в, якою показово обурюється у фейсбуці один з авторів закону. Адже її незаконність, та відповідно, юридичні можливості для зупинки будівництва, пов’язані саме з нецільовим використанням землі. Враховуючи масштаб наслідків цієї норми, можна припустити, що для розуміння суті законопроекту, вона є однією з центральних.
З точки зору права: протирічить і статті 2 Конституції України, і Земельному кодексу України. Бо не може бути окремого правового регулювання земельних відносин для окремого міста в унітарній державі.
2. За необхідності, рішення від імені всіх киян зможе прийняти меншість депутатів Київради (стаття законопроекту №18).
Що означає для киян: чесно кажучи, що завгодно, бо стаття абсурдна повністю.
Зараз буде дуже дивна математика та логічні загадки. У статті 18 законопроекту сказано - вимагати позачергового скликання засідання Київради може третина депутатів. У випадку, якщо за 10 днів повноцінне засідання провести не вдасться, ця третина депутатів може скликати та провести засідання самостійно, а у випадку відсутності секретаря Київради - обрати головуючого з числа присутніх, який і підпише прийняті цією третиною рішення. Враховуючи те, що автори законопроекту пропонують зменшити кількість депутатів до 80 осіб, третина - це 27 депутатів. Рішення у міських радах приймаються більшістю голосів від повного складу ради - тобто 27 депутатів не можуть прийняти законне рішення, навіть якщо всі разом за нього проголосують. Але у статті сказано, що один з присутніх якісь рішення має підписати замість відсутніх секретаря та мера, та й “провести засідання” означає “приймати рішення”. Скільки депутатів у такому випадку потрібно, щоб прийняти рішення, я навіть припускати не буду, бо це значення вже не має - хоч 14, хоч 5. Але припущу, що у разі прийняття цієї статті, 27 депутатів можуть зібратися у новорічну ніч та від імені киян усунути міського голову від його повноважень. Або продати під забудову, наприклад, Маріїнський парк.
З точки зору права: протирічить ключовому принципу демократії - принципу більшості. Протирічить статті 2, 7, 140 та 141 Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» - бо не може бути окремого правового регулювання питань голосування колегіальних органів місцевого самоврядування в унітарній державі у такий спосіб. Крім того, є дуже небезпечною з точки зору життєдіяльності Києва, оскільки створює передумови створення як мінімум двох, однаково легітимних, частин Київради, що можуть приймати рішення окремо одна від одної, усунувши при цьому міського голову та секретаря Київради від прийняття таких рішень взагалі.
3. Депутатам Київради заборонять професійну діяльність (частини законопроекту №1 та 2).
Що означає для киян: повну залежність депутатів від партійних спонсорів та підвищення рівня корупції.
Автори законопроекту пропонують всім депутатам Київради повністю відмовитися від професійної діяльності та присвятити себе виключно праці у міській раді, отримуючи від міста заробітну плату. Депутатство означатиме повну відмову у професійній діяльності на 5 років, що для юриста чи управлінця неможливо. На таких умовах у депутати підуть лобісти зацікавлених компаній та люди, що на лобістів неофіційно працюють. Наслідки можна буде побачити у депутатських деклараціях, які одразу стануть копіями декларацій нардепів - там з’являться великі грошові та нерухомі “подарунки від невідомих осіб”, а також раптово успішні та дуже заможні батьки, жінки, чоловіки та інші родичи. Але суттєво підвищиться рівень партійної дисципліни - якщо партія вирішить голосувати за забудову чергового сквера, або скандальний ДПТ, постати проти буде вже нікому.
З точки зору права: правки, які автори законопроекту пропонують внести до Закона «Про службу в органах місцевого самоврядування» відносять депутатів Київради до посадових осіб, на рівні з Київським міським головою, головами обласних рад). У разі роботи депутата Київради на постійній основі постає питання реорганізації роботи самої ради. За таких умов рада повинна працювати на постійній основі, в іншому випадку абсолютно незрозумілим є сенс професійного виконання депутатських повноважень. Але реорганізація ради законопроектом не передбачена.
4. Голова КМДА, призначений Президентом, отримає функції правоохоронних органів (стаття законопроекту №36).
Що означає для киян: кияни голосуватимуть за декоративну фігуру мера, а влада буде у призначеного голови КМДА, якого обрав Президент. Автори закону пропонують надати призначеній особі право зупиняти рішення, прийняті тими, кого кияни оберуть.
З точки зору права: Голова КМДА, призначений Президентом України, серед іншого, матиме право звертатися до органів місцевого самоврядування з приписами про скасування чи приведення рішень органів самоврядування у відповідність до Конституції України та Законів України; зупиняти рішення органів місцевого самоврядування шляхом внесення протесту у зв’язку із їх невідповідністю Конституції та/або законам України із наступним їх оскарженням до суду, крім актів індивідуальної дії у порядку, встановленому цим Законом. Не може бути схвально оцінена пропозиція, яка по суті наділяє Київську міську державну адміністрацію функціями правоохоронних органів
5. У Києві фактично почнеться процес прихованої федералізації країни (більшість статей законопроекту)
Що означає для киян: місто охопить правовий хаос.
Крім викладення в новій редакції Закону України «Про місто Київ – столицю України», законопроект автоматично вносить зміни в закони «Про місцеві вибори», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про національну поліцію», Водний кодекс України та Земельного кодексу України, «Про місцеве самоврядування в місті Києві». Яким чином будуть розглядатися справи у судах, навіть уявити не можна, адже рішення, прийняті на основі Закону “Про місто Київ…” будуть суперечити цілій низці законів країни, у тому числі - Конституції.
З точки зору права: протирічить статті 2 Конституції України, відповідно до якої Україна – унітарна держава, та статті 24, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Законопроект може бути розцінений, як такий, що направлений на приховану федералізацію території України, оскільки він визначає особливості майже всіх сфер життєдіяльності міста, що повністю або частково відрізняються від інших міст на території України.
Як людина, киянка та юрист, я бачу у цих п’яти пунктах величезну загрозу того, що після його прийняття у Києві запанує хаос. Дуже вигідний забудовникам хаос.