Конституційний Бегемот або Конституційний Суд може все?

Складається враження, що за останні місяці Конституційний Суд України стрімко і свідомо прямує до прірви. І мова йде не стільки про рішення у справі про незаконне збагачення, обґрунтування якого могло б бути кращим (і точно краще роз’ясненим суспільству). Незрозумілі причини прийняття першого забезпечувального наказу, доволі незграбне перше рішення у справі за конституційною скаргою про права військовослужбовців-ліквідаторів аварії на ЧАЕС (вірне за результатом, але другий сенат КСУ з якогось дива поширив дію конституційного обов’язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України на службу в Радянській(!) Армії) і, нарешті досить цікавий метод звільнення Голови КСУ С.Шевчука з посади судді.

Фото: Макс Требухов

В минулу середу на сайті КСУ був оприлюднений Висновок Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України, на підставі якого було прийнято Постанову Конституційного Суду України про звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного Суду України. Тому можна оцінити «творчість» суддів КСУ і їхнє праворозуміння.

Для початку трішки про конституційні рамки. Закон про КСУ не передбачає можливості усунення Голови КСУ з посади. Це було зроблено навмисно. Голова обирається на три роки без права переобрання кваліфікованою більшістю суддів (12 голосів). Аби зробити цей вибір відповідальним і упередити «палацеві перевороти» і зацементувати стабільність інституції, законодавець не передбачив можливість усунення суддями Голови КСУ з посади. Обрали – маєте всі три роки!

Єдина можливість усунути Голову КСУ проти його волі – це позбавити його статусу судді. Конституцією передбачений вичерпний перелік таких підстав: (1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я; (2) порушення ним вимог щодо несумісності; (3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді; (4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Задля усунення С. Шевчука з посади Постійна комісія з питань регламенту та етики КСУ надала чотири підстави: (1) призначення позаштатних радників Голови КСУ; (2) висловлювання Голови КСУ в пресі, що він не приведе до присяги президента, якщо президентські вибори будуть сфальсифіковані; (3) опублікування в «Голосі України» висновку КСУ без окремих думок суддів та (4) втручання у формування порядку денного засідань КСУ.

Слід одразу ж сказати, що усунути Голову КСУ можливо виключно якщо він, виконуючи свої обов’язки саме як суддя, вчинив істотний дисциплінарний проступок, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками. Тобто якщо суддя, приміром, допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, розголосив таємницю, включаючи проекти документів, або іншу інформацію, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритій частині провадження до винесення рішення чи висновку, використовує «мову ворожнечі», свідомо порушує прямі заборони Конституції чи Закону України «Про Конституційний Суд України» (наприклад, публічно висловлює свою думку щодо суті справ, що розглядаються КСУ, отримує державну нагороду, відзнаку, спеціальне звання тощо), нехтує своїми обов’язками щодо підготовки питань, що їх розглядають Велика палата, Сенат, Колегія суддів Конституційного Суду України, або уникає участі у розгляді справ, порушує правила щодо конфлікту інтересів і самовідводу, безпідставно затягує або не вживає заходів щодо розгляду справи, в якій він є суддею-доповідачем, протягом строку, встановленого законом, свідомо порушує конституційне право за ст. 55 Конституції України на конституційну скаргу, тощо.

Дії судді як Голови Суду не відносяться до цього переліку, а наведені у Висновку обставини стосуються саме роботи судді С. Шевчука в якості Голови. Так питання позаштатних радників, які працювали на безоплатній основі, є питанням внутрішньої організації Суду. Як вбачається між Головою і окремими суддями існували розбіжності щодо тлумачення відповідного законодавства про наявність/відсутність повноважень щодо їх залучення. Однак чи може це становити «істотний дисциплінарний проступок» чи «грубе чи систематичне нехтування обов’язками» судді КСУ? Мабуть, ні.

Щодо висловлювань судді С. Шевчука в пресі, судді КСУ досить вільно підійшли до тлумачення заяви Голови КСУ про те, за яких умов він не приведе до присяги Президента. Конституція визначає, що приведення до присяги Президента України здійснює Голова КСУ. Регламентом Верховної Ради передбачено, що Голова КСУ має повідомити про виконання новообраним Президентом України всіх конституційних вимог щодо несумісності з посадою Президента України та відсутності інших обставин, що унеможливлюють складення ним присяги. Такими обставинами можуть бути, наприклад, відповідне рішення ЦВК чи Верховного Суду про скасування результату голосування через численні порушення. Чи порушив Голова КСУ конституційні положення чи законодавство, коли описував свої обов’язки відповідно до такої, хоч і теоретичної, можливості? Навряд чи.

Опублікування висновку КСУ без окремих думок, дійсно, є порушенням прав суддів КСУ. Хоча в тому випадку ці окремі думки були невідкладно оприлюднені після їх надходження, опублікування в «Голосі України» висновку є тим уроком, що має бути врахований на майбутнє. Однак суддя Шевчук, направляючи висновок на публікацію, знову діяв виключно як Голова КСУ, а не суддя. Тобто це взагалі не може бути предметом дисциплінарного провадження.

І останнє, втручання у діяльність суддів та здійснення на них впливу. Автори Висновку стверджують, що Голова КСУ, перебуваючи у відрядженні, звернувся до свого заступника і судді-доповідача відкласти до повернення свого і декількох інших суддів з закордонних відряджень розгляд питання про відкриття чи відмови у відкритті конституційного провадження у одній зі справ. Якби Регламенту КСУ не було у відкритому доступі, то обставини, викладені у висновку, могли би створити уявлення про існування проблеми у поведінці Голови КСУ з колегами. Але по-перше, Регламент є у відкритому доступі, і там вказано, що порядки денні, що пропонуються Головою чи його заступником, затверджує на відповідному засіданні Суд. Тобто якщо судді не згодні, вони можуть не затвердити порядок денний або змінити його. Але судді, як я розумію з тексту Висновку, тоді погодилися з позицією Голови КСУ, а тепер «відчули» втручання у свою діяльність.

Але досить про зміст обвинувачень, давайте про значення самого рішення. Ще раз: законодавець навмисно ускладнив процедуру звільнення Голови КСУ, щоб уникнути боротьби за «головне крісло» в ньому. Але тут, по суті, інкримінувавши С. Шевчуку дії, які він вчиняв саме як Голова Суду, а не як конституційний суддя, його колеги цей намір законодавця проігнорували і, щоб позбутися Голови КСУ, фактично вигадали процедуру звільнення. Підміна однієї процедури іншою є одним із проявів свавілля. Це альфа і омега конституційного права.

Минулого року у багатьох публічних виступах я визнавав, що Законом України «Про Конституційний Суд України» ми створили монстра, і чи стане цей монстр гобсівським Левіафаном, що забезпечує порядок і правила співіснування в державі, чи гобсівським Бегемотом, що уособлює свавілля і анархію – залежить виключно від самого Конституційного Суду. Довільне трактування законодавства та спотворення власних процедур дуже сильно натякає, що судді КСУ обрали другий варіант. «Конституційний Суд може все!» - це саме та інтерпретація ролі і функції КСУ, яка загрожує узурпацією влади.

Погляди, висловені в цьому блозі, є виключно особистими поглядами автора і не обов’язково співпадають з позицією Координатора проектів ОБСЄ в Україні та не є офіційною позицією ОБСЄ.

Олександр Водянніков Олександр Водянніков , Національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter