Якісь пам'ятки чи цікаві місця міста нагуглити не вдалося, але я вирішив ризикнути. І як виявилося - дарма. Місто нецікаве, депресивне. З розбитими дорогами, дешевими магазинами і радянськими будівлями, які ще не встигли розвалитися.
Мій поїзд Миколаїв-Москва прибув на перший перон станції Апостолове, де мене зустріли жіночки з пиріжками. На вокзалі я зафоткав розклад руху поїздів. Як виявилося — це найцікавіше у місті.
Від вокзалу до центру ведуть дві дороги. Одна - через Набережну вулицю. Хоча вулицею це важко назвати, бо ґрунтова дорога і ями не радують моє око. Десь рибалить мужик, десь малий несе їжу додому. В кінці дороги - алейка.
Ями в Апостоловому мене вразили. Одна з них була мені по щиколотку.
У центрі міста мене зустріла типова радянська забудова: велика площа, яка ніяк не використовується, закинуті будинки і, звичайно, здоровенний будинок культури.
На площі, крім міськради і будинку культури, знаходяться місцевий музей і бібліотека. Музей був зачинений і без ручки (можливо місцеві виламали?). В бібліотеці — хвалебні книги чекістам.
У місті було два пам'ятника Леніну- біля залізничного вокзалу та міськради. Зараз про їх існування нагадує лише постамент.
Але радянщина проходить через місто скрізь. Вулиці Леніна, школа Кірова. У школі є стадіон, але трибуни зламані. На дорозі біля стадіону гуляють алкоголіки. Не дивно, мабуть, спитися, живучи у такому місті.
В центральному парку є пам'ятники усім військовим: від Другої світової війни до україно-російської. Там же на виході знаходиться відносно новий дитячий майданчик:
Єдине, що мені дійсно сподобалося у місті, крім вокзалу, — це тополина алея, висаджена біля похмурого пам'ятника Богдану Хмельницькому. Вона виглядає цікаво і заворожуюче.
Пробувши у Апостоловому три години, я зрозумів, що з нього треба кудись тікати. Благо, скоро був поїзд до Кривого Рогу, на який я купив квитки і поїхав подалі з цього міста. Якби я був звичайним туристом, я б ніколи не приїхав сюди спеціально. Тут унило і нецікаво. До нових поїздок!
До речі, вокзал 1904 року побудови.
Історична довідка:
Місто Апостолове знаходиться на території колишнього села Покровського, яке заснували у 1793 році. Під час будівництва Катеринської залізниці (Ростов - Горлівка - Дніпро - Долинська) у 1904 році заснували станцію Апостолове. Селище, яке виникло поруч зі станцією, об'єднали з Покровським і назвали Апостоловим. У 1936 році его перейменували у Косіорове, а вже за два роки — знову в Апостолове. У 1956 році селище отримало статус міста.
Назва станції пішла від прізвища відставного офіцера Михайла Муравйова-Апостола, правнука гетьмана Данила Апостола. У нього поруч був земельний наділ.
Під час Української революції місто декілька разів переходило від петлюрівців до червоних і до білих. Також місто певний період знаходилось під контролем повстанців Григор'єва.