Спецтема

Жахливе Апостолове

Я часто проїжджав через місто Апостолове на поїздах, але ніколи там не був. Нагода відвідати цей населений пункт мені випала, коли "Укрзалізниця" відновила рух пасажирських поїздів через Первомайськ. Щоб попасти в Первомайськ, мені потрібно було зробити пересадку на поїзд Запоріжжя-Львів, і я вирішив зробити її в Апостоловому.

Фото: Александр Рудоманов

Якісь пам'ятки чи цікаві місця міста нагуглити не вдалося, але я вирішив ризикнути. І як виявилося - дарма. Місто нецікаве, депресивне. З розбитими дорогами, дешевими магазинами і радянськими будівлями, які ще не встигли розвалитися.

Мій поїзд Миколаїв-Москва прибув на перший перон станції Апостолове, де мене зустріли жіночки з пиріжками. На вокзалі я зафоткав розклад руху поїздів. Як виявилося — це найцікавіше у місті.

Фото: Александр Рудоманов

Від вокзалу до центру ведуть дві дороги. Одна - через Набережну вулицю. Хоча вулицею це важко назвати, бо ґрунтова дорога і ями не радують моє око. Десь рибалить мужик, десь малий несе їжу додому. В кінці дороги - алейка.

Фото: Александр Рудоманов

Ями в Апостоловому мене вразили. Одна з них була мені по щиколотку.

Фото: Александр Рудоманов

У центрі міста мене зустріла типова радянська забудова: велика площа, яка ніяк не використовується, закинуті будинки і, звичайно, здоровенний будинок культури.

Фото: Александр Рудоманов

На площі, крім міськради і будинку культури, знаходяться місцевий музей і бібліотека. Музей був зачинений і без ручки (можливо місцеві виламали?). В бібліотеці — хвалебні книги чекістам.

Фото: Александр Рудоманов

У місті було два пам'ятника Леніну- біля залізничного вокзалу та міськради. Зараз про їх існування нагадує лише постамент.

Фото: Александр Рудоманов

Але радянщина проходить через місто скрізь. Вулиці Леніна, школа Кірова. У школі є стадіон, але трибуни зламані. На дорозі біля стадіону гуляють алкоголіки. Не дивно, мабуть, спитися, живучи у такому місті.

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

В центральному парку є пам'ятники усім військовим: від Другої світової війни до україно-російської. Там же на виході знаходиться відносно новий дитячий майданчик:

Єдине, що мені дійсно сподобалося у місті, крім вокзалу, — це тополина алея, висаджена біля похмурого пам'ятника Богдану Хмельницькому. Вона виглядає цікаво і заворожуюче.

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Пробувши у Апостоловому три години, я зрозумів, що з нього треба кудись тікати. Благо, скоро був поїзд до Кривого Рогу, на який я купив квитки і поїхав подалі з цього міста. Якби я був звичайним туристом, я б ніколи не приїхав сюди спеціально. Тут унило і нецікаво. До нових поїздок!

До речі, вокзал 1904 року побудови.

Історична довідка:

Місто Апостолове знаходиться на території колишнього села Покровського, яке заснували у 1793 році. Під час будівництва Катеринської залізниці (Ростов - Горлівка - Дніпро - Долинська) у 1904 році заснували станцію Апостолове. Селище, яке виникло поруч зі станцією, об'єднали з Покровським і назвали Апостоловим. У 1936 році его перейменували у Косіорове, а вже за два роки — знову в Апостолове. У 1956 році селище отримало статус міста.

Назва станції пішла від прізвища відставного офіцера Михайла Муравйова-Апостола, правнука гетьмана Данила Апостола. У нього поруч був земельний наділ.

Під час Української революції місто декілька разів переходило від петлюрівців до червоних і до білих. Також місто певний період знаходилось під контролем повстанців Григор'єва.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter