ГоловнаБлогиБлог Наталії Шаповал

Без правил. Як Росія знищує цивільну інфраструктуру України

Повномасштабне вторгнення Росії завдало непоправної шкоди для української та світової економіки, десятки тисяч людей загинули, а мільйони вимушені були покинути власні домівки. Попри заяви Кремля про виключно воєнні цілі у цій війні, дії росіян під час вторгнення не мають нічого спільного ані зі здоровим глуздом, ані з військовою стратегією.

За даними експертів KSE Institute, станом на 30 вересня 2022 року, загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, складає понад $127 млрд. Враховуючи регулярні масовані авіаудари та атаки дронами-камікадзе по енергетичній інфраструктурі України, ця сума продовжує суттєво зростати.

За попередніми оцінками Міненерго, лише за два перші тижні жовтня росіяни знищили 30% об'єктів української енергетики. Про загальні масштаби руйнувань, завданих Росією в Україні, що потребує найбільшої уваги та чи є спосіб притягнути агресора до відповідальності за скоєні злочини – з'ясуємо у матеріалі нижче.

Фото: EPA/UPG

Мовою цифр

За останні 8 місяців Російська Федерація та її війська знищили, зруйнували, пошкодили, викрали чи понівечили майна на сотні мільярдів доларів. Всі ці руйнування та збитки фіксуються експертами проєкту «Росія заплатить», що є надзвичайно важливим для післявоєнного відновлення України та підрахунку масштабів майбутніх репарацій.

За оцінками фахівців KSE Institute, загальна сума прямих збитків інфраструктури сягає $127 млрд. Лише за період з червня по вересень 2022 року прямі збитки зросли на $31,5 млрд.


Найбільша частина в загальній сумі збитків належить житловому фонду та інфраструктурі – 67,5%. Сумарно збитки цих двох сфер експертами проєкту оцінюються у $85,8 млрд.

Від початку російського вторгнення було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 15,6 тис. багатоповерхівок, 119,9 тис. приватних будинків, 1270 закладів середньої освіти, 786 дитсадків, 2910 торговельних точок, 188,1 тис. приватних автомобілів, 110 залізничних вокзалів і станцій, 315 мостів та мостових переходів, 978 медзакладів та 616 адмінбудівель.

Не менших втрат внаслідок повномасштабної війни зазнали українські підприємства та сфера промисловості. Від початку війни експерти нарахували 412 пошкоджених та зруйнованих промислових підприємств, з яких 64 – це великі та середні підприємства.

Попри пропагандистські заяви російських посадовців, через бойові дії пошкоджено або зруйновано 775 об'єктів культури, 149 закладів туризму та 153 спортивні обʼєкти. Світ облетіли кадри зруйнованого стадіону в Чернігові та пологового будинку в Маріуполі, які доказують невибірковість та злочинність російських обстрілів.

За підсумками жовтневих обстрілів та атак іранськими дронами-камікадзе суттєвих втрат зазнала українська енергетика. За даними Міненерго, ще станом на червень 2022 року російська агресія вивела з ладу понад 50% теплових потужностей, 30% сонячної та понад 90% вітрової генерації. Станом на середину жовтня, російські атаки вивели з ладу значну частку енергосистеми, а Україну охопили масові віялові відключення електроенергії.

Експерти проєкту «Росія заплатить» ретельно документують всі завдані збитки. Ми переконані: Росія має компенсувати завдані руйнування. Це та ціна, яку агресор має сплатити сповна. Та постає питання: як Україні та світу досягнути цього?

Як Росію можна притягнути до відповідальності

Після вторгнення в Україну Росія стала лідером серед накладених на неї санкцій та обмежень у світі. Системні санкції з боку західних союзників України, зокрема США, держав ЄС, Канади та інших дозволяють завдати потужного удару по агресору в економічній сфері, заблокувати його зовнішні активи, а також позбавити Кремль джерел фінансування війни.

Санкції – це інструмент з військового арсеналу і їх треба посилювати. Визнання Росії державою-спонсором тероризму, включення її в чорний список FATF і технологічні санкції допоможуть суттєво посилити удар по економічній спроможності Кремля вести війну в Україні.

Так, у разі визнання РФ спонсором тероризму під прицілом санкцій опиниться вся негуманітарна торгівля Росії, тобто близько 90% товарообігу західних країн з агресором. Водночас після впровадження нафтового ембарго проти РФ ми прогнозуємо, що енергетичні доходи Росії впадуть майже на 50%.

Експерти KSE Institute також наполягають на посиленні заходів для обмеження можливостей з обходу санкції. Це величезний напрямок роботи, яким займаються не лише аналітики, але й прокуратура, Держфінмоніторинг, НАЗК, Європол, Євроюст та міжнародна група REPO.

Завдання: отримати компенсації

Окрім безпосередньо санкційного тиску, є ще один ефективний спосіб змусити агресора заплатити за завдану шкоду та збитки. Це арешт майна та коштів Російської Федерації, що перебувають нині за кордоном або ж на рахунках в іноземних банках.

Україна вже зараз багато робить для отримання репарацій та компенсацій. Чи не вперше в історії країна під час війни в режимі реального часу оцінює збитки, а її уряд та аналітики – випускають звіти з актуальними даними про витрати, посилаючись на інформацію отриману зі знімків дронів та супутників.

Наразі Міністерство юстиції України активно працює з тими країнами, у яких є багато заморожених резервів Центробанку РФ. Зокрема мова йде про 300 мільярдів доларів, інформація про які набула широкого розголосу в українських медіа. Це російські кошти, заморожені в Австрії, Канаді, Німеччині, Сполученому Королівстві, США, Франції та Японії.

Вказані кошти є ліквідними, тобто їх можна легко використати для відбудови України. Однак російські резерви захищені суверенним імунітетом. Саме тому експерти з уряду ведуть перемовини із західними країнами, щоб вони розробили законодавство та механізми, що дозволять шукати ці активи, заморожувати, а потім конфіскувати на користь України.

Ми вже маємо певні результати. Так, Канада ухвалила законодавство, що дозволить конфіскувати російські активи та передати їх Україні. Українські підприємства подають позови у міжнародні суди. Ведеться також робота на найвищому політичному рівні, але ми все ще чекаємо на принципове рішення з боку наших західних партнерів.

Висновок

Відновлення справедливості щодо мільйонів українців, які постраждали від невиправданого і надзвичайно жорсткого російського вторгнення, є питанням принципу для українського уряду та громадськості.

Кожен втрачений день – це додаткові руйнування та страждання українців від рук загарбників. Росія, її злочинний уряд та громадяни мають понести покарання за злочини проти українців.

Досягти цього можна через тісну взаємодію з нашими західними партнерами, а також послідовну політику щодо стягнення компенсацій з боку агресора. Країни, які були в схожих ситуаціях, витрачали на збір доказів та суди іноді десятки років. Для України цей процес може тривати лише кілька років.

Росія має заплатити за злочини. Крапка.

Наталія Шаповал Наталія Шаповал , керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з політичних досліджень KSE, член санкційної групи Єрмака-Макфола
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram