Ідеальний злочин
Щоб дати відповідь на це питання варто подивитись на ситуацію в ретроспективі. В лютому 2014 році РФ розпочала агресію проти України, встановивши режим окупації на території АР Крим та м. Севастополь та розпочавши збройні дії на сході країни. Незважаючи на спроби легітимізації окупації через псевдо-референдум, міжнародна позиція була доволі чітка – підтримка територіальної цілісності України, що зокрема відобразилось в резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.
В той же час з перших днів окупації РФ розпочала розбудовувати систему знищення українських громадянської та культурної ідентичності дітей, які стали заручниками окупації. В цій статті ми не будемо заглиблюватись у весь процес створення та розбудови цієї системи, а зупинимось лише на деяких аспектах та прикладах.
В 2014 році в окупованому Криму РФ перевела всю освіту на російські стандарти, що означало де-факто знищення українознавчого компоненту в освіті та початок індоктринації дітей. Зокрема, саме через систему освіти та підручники дітям почали насаджувати наступні наративи:
• українська дитина є частиною російського народу та має російську ідентичність, а відповідно повинна розділяти патріотичні відчуття до РФ;
• "українці та росіяни єдиний народ", що лишає українську Державу суб'єктності;
• формування ворожого ставлення до України та всього українського;
• жертвуванням власним життям дитиною під час виконання військового обов’язку перед РФ – найвищий прояв патріотизму;
• військовий обов’язок перед РФ – священний для населення окупованої території, яке вважається носієм російської ідентичності;
• РФ гарант безпеки в регіоні, а дії США, НАТО та ЄС просувають ідею “однополярного світу”, що несе світову загрозу, у тому числі РФ як державі.
Паралельно розпочалась мілітаризація дітей. В школах відкриваються кадетські класи, які в переважній більшості знаходяться під патронатом силових структур, як приклад Слідчого Комітету, в 2015 році розпочинає свою діяльність КримПатріотЦентр, а в 2016 Юнармія - дві організації, які стали провідними в мілітаризації та знищенні ідентичності українських дітей. В 2016 році на окупованому півострові вже діє 12 кадетських класів. Система розбудовується та набирає оберти.
В той же час жодної дієвої чи показової реакції на ці порушення не відбувається. Ні на Юнармію, ні на КримПатріотЦентр не накладають санкції. В Резолюції ГА ООН 71/205 по ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (далі Резолюція по Криму) від 19 грудня 2016 року також жодної згадки про дітей.
В 2018 році в Юнармію в Криму вже залучено 1500 дітей та 4700 в Севастополі, в 2019 – 2300 в Криму та 8270 в Севастополі, в 2020 році на території Криму діє вже 109 кадетських класів, відбуваються військово-патріотичні табори та вишколи, до організації яких зокрема залучений КримПатріотЦентр. Системно продовжується русифікація, індоктринація та мілітаризація дітей через формальну освіту.
І досі жодних санкцій чи реальної уваги до ситуації з дітьми в окупації. В Резолюціях ГА ООН по Криму 72/190 від 19 грудня 2017 року та 73/263 від 22 грудня 2018 року лише з’являється положення про необхідність забезпечити доступність освіти українською та кримськотатарською мовою, а в Резолюції 74/168 від 18 грудня 2019 року до нього додається занепокоєння впливу окупації на реалізацію соціальних та економічних прав дітей. Немає згадки про ситуацію з індоктринацією та мілітаризацією дітей і в Резолюції 73/194 “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів” (далі Резолюція по мілітаризації Криму) від 17 грудня 2018 року.
Перша згадка з’являється в Резолюції 74/17 по мілітаризації Криму від 9 грудня 2019. В ній зокрема зазначається, що «занепокоєння викликають спроби використати освіту дітей у Криму для того, щоб схилити їх до вступу в російські збройні сили».
Тобто лише через 5 років окупації Криму, коли РФ вже запровадила систему знищення ідентичності та мілітаризації дітей, залучила в Юнармію не менше ніж 10 570 дітей на окупованому півострові, міжнародна спільнота звернула увагу на це порушення.
Звернула увагу, але не запровадила дій, щоб припинити його, хоча б через санкційний тиск на виконавців цього злочину.
В 2020 році загальна кількість дітей в Юнармії на окупованому півострові досягла 18 000, а кількість «військово-патріотичних» заходів до яких залучаються діти, починаючи з дитячого садочку, та рівень пропаганди в освіті посилився настільки, що це неможливо вже було не помічати.
В Резолюції ООН по Криму 75/192 від 16 грудня 2020 року з’являється положення про занепокоєння щодо можливості українцям та кримським татарам зберігати свою ідентичність і культуру, а також з приводу мілітаризації та асиміляції молоді в Криму Російською Федерацією та блокування нею доступу кримчан до української освіти. А в Резолюції 76/179 від 16 грудня 2021 року додається про занепокоєння військовою підготовкою кримських дітей до військової служби в російських збройних силах та запровадження "військово-патріотичної" системи освіти, та з’являється заклик припинити практику примусу мешканців Криму до служби у збройних або допоміжних силах Російської Федерації, у тому числі шляхом тиску або пропаганди, і, зокрема, забезпечити, щоб мешканців Криму не примушували до участі у військових операціях Російської Федерації, а також припинити використання системи освіти для пропаганди служби у збройних або допоміжних силах Російської Федерації серед дітей.
Паралельно в Резолюціях по мілітаризації Криму 75/29 від 9 грудня 2020 року, 76/70 від 9 грудня 2021 року з’являється заклик до РФ утриматися від створення навчальних закладів, які здійснюють військову підготовку кримських дітей із заявленою метою підготовки до військової служби в російських збройних силах, утриматися від створення курсів військової підготовки в кримських школах і припинити зусилля з формального включення кримських навчальних закладів у систему "військово-патріотичної" освіти Російської Федерації.
Але як і до того крім закликів та засудження інших дій, які наближали б справедливість та сприяли б притягненню винних до відповідальності, не відбувалось. Обмежувальні заходи, які могли б дати конкретний сигнал та сповільнити динаміку порушення також не були накладені. Тож Юнармія, КримПатріотЦентр та конкретні особи, які знищували ідентичність та мілітаризували українських дітей не були навіть під санкціями.
Таким чином, знищення ідентичності та мілітаризація стали ідеальним злочином: майже невидимим та непокараним. В той же час з довгостроковими наслідками: оскільки така політика Російської Федерації має на меті створити ситуацію, коли нове покоління, яке виросло в окупації (народилось або було дітьми на момент початку окупації) почне ідентифікувати себе як росіян та втратить зв’язок із країною походження. Крім того, РФ запроваджує спеціальні програми, які спрямовані на стимулювання зміни демографічного складу населення, що включає як заселення півострова колонізаторами, так і стимулювання виїзду молоді з окупованих територій на навчання в РФ та продовження життя там. Окремим аспектом є примусове переміщення та депортація дітей, яка розпочалась з окупації півострова в 2014 році. Масштаби цього злочину зросли в рази після повномасштабного вторгнення і наразі щонайменше 19546 дітей були депортовані чи примусово переміщені з окупованих територій в РФ.
Шанс на захист
Повномасштабне вторгнення РФ в 2022 році призвело до того, що географія окупованих територій збільшилась і зараз в окупації знаходиться близько 1 млн дітей віком від 0 до 18 років. Встановивши окупаційний режим на нових захоплених територіях, РФ почала впроваджувати «кримський сценарій», спрямований на русифікацію та мілітаризацію дітей. Сильно посилився компонент пропаганди служби в ЗС РФ, героїзації російських військових, глорифікації війни та залучення дітей до різних акцій та заходів на підтримку так званої «СВО». Знищення української та нав’язування російської ідентичності дітям в окупації може розглядатись як частина геноцидальної політики РФ в Україні. Оскільки РФ зараз вбиває українців фізично та намагається знищити українську ідентичність в дітей, які опинились під її контролем, щоб створити умови за яких українська нація не зможе відновитись. В той же час РФ намагається підготувати з українських дітей, які стали заручниками окупації, мобілізаційний резерв для продовження цієї і можливо для початку наступних воєн проти “недружніх країн”, якщо її не буде зупинено.
Масштаби та жах, який принесло повномасштабне вторгнення безумовно вразили міжнародну спільноту. Діти, які були «невидимі» 10 років окупації отримали шанс на захист та справедливість. Поширення «кримського сценарію» на інші окуповані території підсвітило проблему відсутності вчасної реакції на порушення.
21 липня 2022 року Юнармія нарешті була внесена в санкційний список Ради ЕС, а пізніше і в санкційний список США. Щоправда коли вже Юнармія почала відкривати відділення на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а кількість учасників на території окупованого Криму виросла до 29 000. Але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи.
В санкційний список, який оприлюднили 18 грудня 2023 року, внесені Дмитро Полковніков, Директор «КримПатріотЦентр», сама організація «КримПатріотЦентр»; Сергій Гаврильчук, керівник регіонального штабу «Юнармії Республіки Крим»; Юлія Клименко, лідерка руху «Юг молодой» (окуповані Запорізька та Херсонська області); Назарій Доманін, голова ради обласного осередку «Двіженія Пєрвих»; Серафим Іванов, голова обласного штабу «Юнармії» в Херсонській області; Альона Трокай, лідерка «Руху перших» у Запорізькій області; Людмила Єрмакова, директорка Державного унітарного підприємства Республіки Крим «Сонячна Таврика», до якого входять різноманітні санаторії, пансіонати, оздоровчі та спортивні комплекси, зокрема пансіонат «Лучистий» (Євпаторія), санаторії «Мрія» та «Дружба» (Євпаторія); Андрій Фалалєєв, колишній ректор Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського; Олена Шапурова, так званий міністр окупаційного Міністерства освіти і науки Запорізької області. А також такі організації: Всесоюзне товариство «Знаніє» – російська просвітницько-пропагандистська організація, створена указом президента Російської Федерації, яка організовує масові заходи на території Російської Федерації та тимчасово окупованих територіях, під час яких схвалює загарбницьку війну Росії проти України, поширює прокремлівську дезінформацію та пропаганду про війну; Всеросійський суспільний рух «Волонтьори победи» – загальноросійський громадський рух, що фінансується російським урядом та організовує проросійські «паради перемоги» на окупованих територіях України, а також мітинги на підтримку російських солдатів.
Здається, що нарешті ситуація зі знищенням ідентичності, індоктринацією та мілітаризацією українських дітей на окупованих територіях потрапила в фокус уваги та почались дії, які можуть, якщо не зупинити повністю, то пригальмувати динаміку поширення порушення та захистити українських дітей, які опинились під владою РФ. Цей санкційний список безперечно можна оцінювати як важливий сигнал, що питання захисту ідентичності українських дітей справді є на порядку денному.
Тому зараз дуже важливо зберегти фокус та увагу, та посилювати тиск на РФ та конкретних осіб, щоб припинити ці порушення. Віримо, що ці санкції є лише одними з перших кроків у відновленні справедливості та притягненні до відповідальності винних. І це вже звучить як задача на наступний рік.
Автор: Марія Суляліна, голова ЦГП “Альменда”