Окупувавши Крим в 2014 році, росія вже за місяць оголосила про його анексію та, порушуючи міжнародне гуманітарне право, поширила там дію свого законодавства. На території півострова були створені російські «суди» та «правоохоронні органи». Зокрема створені й підконтрольні окупанту органи адвокатського самоврядування. Діяльність адвокатів на цих територіях стала можлива лише за умови отримання ними російського паспорту, що не визнається Україною, та права на здійснення адвокатської діяльності в рф. Чимало з них продовжують бути адвокатами, які мають українські свідоцтва про право на ведення адвокатської діяльності. Однак бути незалежним адвокатом в окупованому Криму стає все більшою загрозою.
В чому саме ці загрози? Яких переслідувань зазнають адвокати, які досі намагаються захищати «бранців Кремля» на окупованих територіях Криму? Як може реагувати на це Україна та міжнародна спільнота вже зараз? Відповідь на ці та інші питання ми з експертами Коаліції «Україна. П’ята ранку» та Інституту СЕЕLI (Чехія) спробували дати в нашому нещодавньому звіті, яким хочемо привернути увагу до ситуації із захистом прав адвокатів, робота яких в умовах війни подекуди залишається невидимою та стає все більш небезпечною для них самих.
Де ми є. Переслідування адвокатів в окупованому Криму
В черговій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні з 1 лютого по 31 липня 2022 року містить інформацію, що «…26 та 27 травня було заарештовано правозахисників Айдера Азаматова та Назіма Шейхмамбетова та Еміне Авамілєву (від авт. - заслужена юрист України), які працюють адвокатами в резонансних справах у Криму. Вони були притягнуті до відповідальності за «участь у масових одночасних зборах громадян із порушенням санітарних норм» у зв'язку з короткими інтерв'ю для ЗМІ, які вони дали під час зборів кримських татар 25 жовтня 2021 року. Чоловіків було визнано винними й засуджено до 8 днів позбавлення волі, а пані Амілєва була засуджена до 5 днів позбавлення волі. Обвинувачені пояснили суду, що метою інтерв'ю для ЗМІ було інформування громадськості про справи щодо переслідування кримських татар, що становлять широкий інтерес. Мотивувальна частина рішення суду обмежилася висновками про те, що між обвинуваченими та учасниками зборів не було дотримано мінімальної фізичної відстані, та не було використано захисні маски…».
За цим коротким повідомленням ховаються десятки фактів переслідувань незалежних кримських адвокатів протягом років окупації Криму, які лише загострили з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Коли, зокрема, Крим став абсолютно ізольованим від будь-яких можливостей потрапити туди правозахисним місіям або журналістам. Тож робота окремих сміливих адвокатів є чи не єдиним джерелом інформації про стан та умови утримання громадян України, які незаконно з політичних мотивів позбавлені свободи на окупованих територіях.
Так, до прикладу, завдяки адвокату нещодавно рідні та громадськість змогли дізнатись про місце перебування та долю відомого українського правозахисника та журналіста Максима Буткевича, який переслідується окупантами та перебуває у колонії на тимчасово окупованій території Луганської області.
В той же час робота адвокатів на захист наших громадян від політично вмотивованих переслідувань з боку окупаційних структур сама по собі є ризикованою та загрожує переслідуваннями цим адвокатам. Й ризики дуже зросли одночасно з сотнями справ проти наших громадян в окупації, які виступають проти повномасштабної агресії рф (звинувачення в “публічній дискредитації російської армії”) або ухиляються від мобілізації в армію рф.
Наразі таких адвокатів позбавляють адвокатських ліцензій, одночасно позбавляючи права на захист десятки їх клієнтів, кримськотатарських активістів; піддають затриманням, арештам, кримінальним та адміністративним переслідуванням та дискредитації через підконтрольні Кремлю пропагандистські ЗМІ; їх намагаються допитати як свідків у справах, де вони беруть участь як захисники, аби пізніше заперечити їхнє представництво через отримання статусу свідка; штрафують за «публічну дискредитацію російської армії» чи публікацію інформації, яку окупант вважає забороненою тощо. Власне в нашому звіті детальніше про конкретні факти, приклади та порушені стандарти професійної діяльності адвокатів.
Ці та інші випадки, очевидно, мають значний охолоджуючий ефект та демотивують адвокатів працювати по складних та чутливих справах. А десятки чи сотні проукраїнських активістів, зокрема серед кримських татар, через це позбавлені якісної правової допомоги з боку незалежних адвокатів.
Як на це реагує адвокатське самоврядування та держава
Для забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування в Україні діє Національна асоціація адвокатів України, що об’єднує всіх адвокатів України.
З початку окупації АР Крим та м. Севастополь в 2014 році діяльність органів адвокатського самоврядування цих двох українських адміністративно-територіальних одиниць, зокрема регіональних Рад адвокатів, Конференцій та загальних зборів адвокатів, Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій фактично припинила свою роботу та досі так і не була відновлена на підконтрольних Україні територіях (на відміну від цих органів з інших окупованих частин України). При цьому, на жаль, за майже 10 років окупації Кримського півострову не було жодних рішень чи роз’яснень НААУ про припинення діяльності зазначених органів адвокатського самоврядування, або оцінки фактів переслідувань українських адвокатів в окупованому Криму, або роз’яснень щодо наслідків подальшої роботи адвокатів в умовах окупації та анексії цих територій.
Серед оприлюднених рішень НААУ стосовно кримських адвокатів можна згадати рішення №165 від 13.12.2019, яке дозволило останнім не платити членських внесків та підтверджує незастосування санкцій за порушення ними обов’язків щодо підвищення кваліфікації.
В той же час, з початку окупації Криму чисельні міжнародні та міжпарламентські організації, зокрема й відповідні структури ООН чи ПАРЄ, неодноразово зазначали про факти перешкоджання професійній діяльності та незаконних переслідувань незалежних адвокатів в окупованому Криму. Так само як і українські правозахисні організації, які за ці роки зробили чимало публічних заяв та звітів щодо переслідувань незалежних кримських адвокатів.
Крім того, окремі факти незаконного позбавлення волі українських адвокатів в Криму, розслідуються й нашими правоохоронними органами під процесуальним керівництвом прокуратури АРК та м. Севастополь. До прикладу, за інформацією прокуратури АР Крим та м. Севастополь під її процесуальним керівництвом ведеться розслідування щонайменше п’яти фактів незаконних затримань та інших форм втручання в діяльність кримського адвоката Еміля Курбедінова.
Також непоодинокі публічні заяви про факти незаконних переслідувань та перешкоджань професійній діяльності українських адвокатів в окупованому Криму робили Міністерство закордонних справ України та Представництво Президента України в АРК тощо.
Всі адвокати – захисники?
Так чи інакше, всі адвокати, які залишились в Криму й продовжують свою професійну діяльність, працюють в умовах, коли необхідно взаємодіяти з окупаційними судами та правоохоронними органами, представляючи там інтереси наших громадян. Як буде оцінена з часом така взаємодія? Це, безумовно, зона страхів, яку лише посилює відсутність публічної позиції НААУ або окремі ініціативи на рівні Парламенту щодо різних форм покарання за колабораціонізм, які серед іншого пропонують криміналізувати адвокатську діяльність на окупованих територіях.
Позиція щодо криміналізації роботи адвокатів в умовах окупації не лише суперечить суспільному консенсусу, але й може суттєво погіршити можливості захисту наших громадян, які переслідуються росією на окупованих територіях.
Очевидно, що сам факт продовження адвокатом роботи в умовах окупації не має стати предметом засудження чи переслідування з боку України, або перешкод для відновлення професійної діяльності після звільнення територій.
Інша справа, якщо такий адвокат не просто продовжує роботу, але й добровільно співпрацює з ФСБ рф, а відповідно його діяльність призводить до порушень прав клієнтів. Або наносить шкоду основам національної безпеки, сприяє окупанту у вчиненні воєнних злочинів. До прикладу, відомі випадки співпраці кримських адвокатів з ФСБ на шкоду клієнтам в політично мотивованих переслідуваннях журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенко (адвокат Віолетта Синеглазова – приховувала факт катувань, намагалася схилити до співпраці зі слідством); справі Асана Ахтемова – Нарімана Джеляла (адвокат Олег Глушко - приховував факт катувань, давав свідчення проти колишнього клієнта).
Звичайно, такі факти мають відслідковуватись, й таким адвокатам та наслідкам їх діяльності має бути надана оцінка як українською адвокатською спільнотою, так і правоохоронними органами.
Більш того, відсутність оцінки діям таких адвокатів піднімає цілий пласт проблем. Дотримання прав клієнтів таких кримських адвокатів - куди саме та як їм звернутись за захистом в разі не доброчесної поведінки чи незаконних дій адвоката? Також це може стати перепоною майбутніх люстраційних заходів, під час проведення яких буде складно спиратись на індивідуальну оцінку дій кожного адвоката, бо зазначені факти їх поведінки просто не будуть задокументовані.
Серед важливих прикладів персональної оцінки такої неетичної та подекуди протиправної поведінки можна навести перший за роки окупації Криму випадок позбавлення наприкінці листопада цього року права на адвокатську діяльність української адвокатки Юлії Марчук, яка очолює незаконну “Адвокатську палату м. Севастополя”, сприяла закріпленню окупаційних органів та злочинній політиці Росії з колонізації Криму російськими громадянами.
Повна безнадія? Чи як маємо діяти вже зараз
Рішення цих викликів – це звільнення та деокупація всіх наших територій, включно з Кримським півостровом. Допоки триває окупація, мільйони наших громадян там залишаються заручниками країни-агресора.
Проте певні кроки аби змінити наявну ситуацію на краще ми могли б робити вже зараз.
По-перше, важливою є позиція Національної асоціації адвокатів України, яка має здійснювати систематичний моніторинг порушень прав адвокатів та гарантій їх професійної діяльності в окупованому Криму й реагувати на ці порушення. А також розробити та впровадити належні процедури розгляду під час дії воєнного стану та тимчасової окупації територій України дисциплінарних проваджень щодо адвокатів (зокрема й онлайн), які продовжують вести діяльність на таких територіях. Й, звичайно, сформувати та оприлюднити позицію щодо ставлення до українських адвокатів, які були вимушені продовжити діяльність в окупації, зокрема про відсутність відповідальності лише за сам факт продовження такої професійної діяльності. А також щодо наслідків діяльності адвокатів, які співпрацюють з ФСБ, сприяють міжнародним злочинам окупаційної влади тощо.
По-друге, Уряд вже зараз може ініціювати запрошення до України Спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів задля моніторингу та оцінки ситуації щодо дотримання гарантій та захисту прав адвокатів, які працюють в умовах поточного збройного конфлікту та окупації частини території України (з особливою увагою на питаннях дотримання стандартів прав людини та норм міжнародного гуманітарного права).
По-третє, нам важливо використовувати міжнародні та міжпарламентські майданчики. До прикладу, питання порушень прав та дотримання основних стандартів і гарантій професійної діяльності адвокатів, які працюють в умовах збройного конфлікту та окупації, важливо виносити на майданчики ПАРЄ, зокрема й Комітету експертів із захисту адвокатів (CJ-AV) у процесі розроблення і затвердження майбутньої Конвенції про захист прав адвокатів держав-членів Ради Європи.
Або ініціювати створення в структурі Ради адвокатів та юридичних товариств Європи (ССВЕ), в якій представлена й українська делегація, Комітету з питань моніторингу та напрацювання рекомендацій щодо захисту професійного статусу й недоторканності адвокатів, які працюють в умовах збройних конфліктів та на окупованих територіях (чи є внутрішньо переміщеними особами з таких територій), в Європі, зокрема в Україні.
Перелік можливих кроків, безумовно, не є вичерпним.
Замість висновків
Безумовно будь-яка ефективна правова допомога неможлива без незалежних і неупереджених судів та органів досудового розслідування. Так звані «судді», призначені Кремлем в окупованому Криму, перебувають під постійним тиском і фактичним контролем з боку “правоохоронних органів”, насамперед ФСБ, і не мають можливості виносити незалежні рішення, особливо в політично мотивованих справах. За таких обставин адвокатам доводиться протистояти не лише прокурорському свавіллю, але й суддівським зловживанням, залишаючись для заарештованих підзахисних чи не єдиною надією та зв’язком із зовнішнім світом.
Тож чи матимуть такі адвокати підтримку від нас та міжнародної спільноти вже зараз, важливо не лише для них самих, але й для сотень наших громадян, які попри всі загрози майже 10 років в окупації мають сміливість сказати “Крим це Україна”.
Автор - Дар’я Свиридова, експертка Коаліції “Україна. П’ята ранку”, партнерка АО AZONES