ГоловнаБлогиБлог Ірини Славінської

Кому і яку кров насправді можна переливати?

У мережі часто можна зустріти дописи, де йдеться про сумісність різних груп крові: наприклад, що пацієнтам із третьою групою можна переливати першу абощо. Такий контент активно поширюють, хоча це не просто неактуальна, а шкідлива інформація.

Стандарт сучасної медицини — використання донорської крові, яка підходить (є сумісною) за групою, резус-фактором та Kell і іншими важливими показниками. Для екстрених випадків справді існують альтернативні протоколи, але, звісно, в реальності все влаштовано складніше, ніж у пабліках з розважальним контентом.

Фото: МостДнепр

Сучасні стандарти медичної допомоги в Україні в надзвичайних ситуаціях

Згідно з чинними Стандартами медичної допомоги, затвердженими Наказом МОЗ від 2022 року, переливання крові постраждалим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмі здійснюється за наступними принципами:

 - Якщо відомі групова та резус-належність постраждалого, слід використовувати компоненти, що відповідають за груповою та резус-належністю.

 - Якщо не відомі групова та резус-належність постраждалого, слід використовувати трансфузію ЕКК групи О(І) резус-негативної («універсальний донор») та/або плазми свіжозамороженої групи АВ(IV) резус-негативної реципієнту з будь-якою груповою та резус-належністю.

Це означає, що у критичних ситуаціях, коли постраждала людина терміново потребує переливання крові, але її групу крові та резус-фактор неможливо визначити, для трансфузії слід використовувати еритроцитарну масу 1 негативної групи та/або плазму від донора з 4 негативною групою (або будь-якою, за відсутності 4-).

Як це працює

Схеми сумісності, які досі поширюють у соцмережах, застарілі. Тривалий час в Україні було регламентоване переливання лише одногрупної однорезусної крові — для мінімізації ускладнень. Але накопичений досвід показав, що кров 1 та 4 груп має менше антигенне навантаження, й може застосовуватися для переливання в ургентних випадках, коли немає можливості зробити підбір крові.

Ця практика широко застосовується в США для надання екстреної допомоги при травмах. Умовний черговий лікар має завжди у розпорядженні доступ до холодильника із компонентами крові першої групи з негативним резус-фактором, які застосовують в ургентних випадках.

Є антигенні фактори крові, розташовані на еритроцитах, і є такі, що циркулюють у плазмі. У крові 1 групи на еритроцитах немає антигенів, тому така еритроцитарна маса може застосовуватися в ургентних випадках для пацієнтів із будь-якою групою крові. З 4 групою все навпаки: еритроцити такої крові мають сильні антигени, а ось у плазмі вони практично відсутні. Тому плазму для випадків, коли немає можливості зробити підбір крові, використовують від донора з 4 групою та негативним резус-фактором.

Резус-фактор є агресивнішим за антигени, які «задають» групу крові. Тому для екстреної трансфузії, коли кров не суміщається, використовуються компоненти крові від резус-негативних донорів. Це мінімізує ускладнення внаслідок переливання.

В нас цю практику унормували лише після повномасштабного вторгнення, коли зросла необхідність у трансфузіях. Однак ідеться все ще про ургентні випадки. Звичайно, переливання крові, що підібрана відповідно до стандартів та вимог буде найкращим рішенням і мінімізує ризики. Але у критичних ситуаціях, коли йдеться про порятунок життя тут і зараз, медики можуть іти на виправданий ризик.

Чому небезпечно поширювати фейки про кров?

В будь-якому разі, лише медики вирішують, які компоненти крові переливати та в яких обставинах. Навряд чи хтось проводитиме трансфузію, спираючись на побачене у мережі відео про сумісність груп крові. Однак поширювати неперевірену інформацію про кров усе одно шкідливо — окрім того, що такі публікації слугують по суті інформаційним шумом, вони зміщують фокус уваги з наявних проблем.

Ургентні випадки — це коли людина помре без негайної трансфузії, тобто переливання крові, тому ризик є виправданим, а можливі ускладнення — незначними порівняно з втратою життя. В усіх інших ситуаціях переливання крові здійснюється згідно із стандартами та вимогами щодо надання трансфузійної допомоги.

Це запорука не лише вчасної, а й якісної та безпечної допомоги з мінімальними ризиками. І цієї допомоги може потребувати будь-хто з нас: кожна третя людина у світі хоча би раз опиняється в такій ситуації. Тож наша спільна мета і спільна відповідальність — аби банки крові в лікарнях мали запас компонентів крові всіх груп і резус-факторів.

ДонорUA не лише залучає людей до донорства, а й веде просвітницьку діяльність. Ми спростовуємо міфи та фейки про донорство крові, ділимося актуальною інформацією, даємо поради донорам і розповідаємо, як насправді працює кровоносна система людини й система крові у державі. У нас ви можете перевірити будь-яку інформацію, що стосується цієї теми.

Ірина Славінська Ірина Славінська , співзасновниці ДонорUA та Президентки ГО «Всеукраїнська асоціація донорів України»
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.