А днями не пощастило відскочити іншій вагітній жінці на Рівненщині. Їй 26 років. 37-й тиждень вагітності. Її збив насмерть 16-річний водій. Поліція каже, що був напідпитку.
Читаю цю новину, коли моїй доньці уже чотири. Коли вже є дані, що кількість загиблих у ДТП дітей за чотири роки повномасштабної війни співставна з кількістю убитих дітей внаслідок російської агресії.
Коли нам з донькою треба перейти дорогу на великій транспортній артерії в Києві – щоразу виступає піт на спині і пришвидшується серцебиття. Бо вже не раз водії на швидкості вилітали на червоне світло на перехід, де ми йшли.
Особистий досвід підтверджує статистика. Рівень смертності внаслідок ДТП в Україні удвічі вищий, ніж у середньому в країнах ЄС. У 2025 році аварії щодня забирали в середньому дев’ять життів, а майже кожні два дні гинула дитина.
Орієнтовні дані показують, що за чотири роки великої війни у ДТП Україна втратила 12 295 людей, тоді як цивільні жертви війни – 15 012.
Як показала практика, навіть підземний перехід може не врятувати від водія на швидкості. 5 червня цього року столичний водій Павло Плешивцев вилетів з дороги у підземний перехід. Четверо людей загинуло: двоє поліцейських, вихователька дитсадка, і 12-річний школяр Гріша Глушич. На суді прокурор озвучив дані експертизи: швидкість Павла Плешивцева була 150 км/год. При дозволених 50 км/год по місту.
Минуло неповних три місяці з цього ДТП. Батьки Гріши заради сина вирішили боротися задля зміни всієї системи безпеки дорожнього руху, щоб іншим батькам не доводилося переживати те горе, яке відчувають вони.
Були заяви від тоді ще голови уряду Юлії Свириденко з анонсом змін, була петиція до Президента тата Гріши Олексія, військовослужбовця «Хартії». Вона спершу завершилися беззубою відповіддю Президента 6 серпня в стилі «попросив комплексно опрацювати питання». І далі була тиша. Жодних нових правил не запроваджували.
Батьки Гріши Глушича разом з громадськими організаціями в сфері безпеки дорожнього руху і спільнотою матерів, чиї діти постраждали у ДТП (уявіть, система настільки зламана, що вже ціла спільнота таких родин сформувалась), ці місяці адвокатували зміни, які б дійсно мали якийсь результат. Вони заручилися підтримкою 50 народних депутатів, аби внести відповідний законопроєкт у Раду. Пропонували диференціацію штрафів залежно від порушення і рівня перевищення швидкості, пропонували позбавляти хоча б на пів року - рік прав системних порушників тощо.
Але правоохоронний комітет ВР, чиїм профілем є якраз безпека на дорогах, спочатку вирішив провести позачергове засідання, на яке представників медіа не пустили – «Журналісти не передбачені». А потім, на цьому ж засіданні, комітет вирішив підтримати інший законопроєкт, який фактично лише посилює штрафи.
Аж 17 серпня, після чергової ДТП у Києві, коли автомобіль врізався у літню терасу (на щастя, хоч тут без убитих), Володимир Зеленський зреагував більш чітко. Згадав про прохання Олексія Глушича зібрати засідання РНБО по ситуації на дорогах:
«Треба посилювати відповідальність тих, хто систематично порушує правила на дорозі та зневажає життя. І потрібні не косметичні зміни до правил і відповідальності, а дієві кроки».
Є заява МВС у відповідь на цю ж смертельну ДТП: МВС разом із парламентом працюють над посиленням відповідальності за систематичні порушення ПДР.
Ми ці заяви чуємо з червня, відколи загинуло четверо людей в одній ДТП. Може, час уже діяти? Інакше суспільство ще, боронь Боже, подумає, що самі правоохоронці, законотворці та урядовці не хочуть цих змін, бо самі продовжують гасати дорогами, наражаючи інших на небезпеку.
А тим часом, на цій же дорозі, за кількасот метрів від місця загибелі Гріши Глушича, сталося ще одне смертельне ДТП. 19 серпня 2026 року.
Цього разу – 23-річний водій на швидкості спочатку врізався у маршрутку, яка рухалась дорогою, а потім влетів у зупинку. Уже двоє загиблих.
Що у відповідь ми бачимо натомість? На автошляхи в Україні від завтра додадуть аж 50 нових відеокамер для фіксації порушень правил дорожнього руху.
Дякуємо. Дуже дякуємо. Це точно допоможе. Точно-точно.
Уже не раз українська історія показувала, що ми здатні домагатися змін. Історія безпеки на дорогах не стане винятком. Громадськість дотисне.
Читайте такожВчетверо небезпечніше, ніж у Швеції: чому на дорогах України повний хаос