Програма «Прозорі міста» проаналізувала доступність інформації про укриття у 50 найбільших містах України. Аналітики перевіряли офіційні сайти та геопортали міськрад: чи є там мапи захисних споруд і наскільки вони актуальні. Зокрема, оцінювали точність адрес, інформацію про типи споруд, оприлюднення режиму доступності для відвідувачів, наявність контактів для скарг, а також зручність перегляду мапи з мобільного телефона.
Паралельно команда провела онлайн-опитування, зібравши 55 анкет від жителів понад 20 міст. Містяни самостійно перевірили найближчі сховища: чи відчинені вони та чи відповідають дані на мапі реальності. Так аналітики змогли порівняти інформацію, оприлюднену міською владою, з досвідом мешканців.
Опитування не є репрезентативним, а його дані є суто описовими. Через нерівномірну кількість відповідей по містах результати не можна поширювати на всіх містян.
Доступність мап
У реаліях воєнного стану офіційні портали громад стають важливим джерелом інформації, від якої може залежати безпека містян. Це підтверджують і результати опитування: понад третина респондентів (36%), які знайшли мапу укриттів у своєму місті, зробила це саме на офіційному вебсайті міськради.
Читайте такожБігли в укриття і загинули. Чи реально уникнути хибних рішень під час обстрілу і як опанувати себе
Аналітики програми зафіксували посилання на мапу укриттів на вебсайтах 39 муніципалітетів із 50. При цьому більшість із них (35 міст) забезпечили максимальну доступність ресурсу, розмістивши пряме посилання одразу на головній сторінці порталу.
Водночас встановити останню дату оновлення мапи вдалося лише у 6 містах: Києві, Кривому Розі, Луцьку, Львові, Хмельницькому та Шептицькому. У цих муніципалітетах є можливість дізнатись, коли мапу оновлювали востаннє, але це зробити непросто — шляхом переходу на місцеві портали відкритих даних. Наприклад, у Львові актуальність треба перевіряти за метаданими таблиці ресурсу, а у Хмельницькому — через пошук відповідного набору на геопорталі. Такий результат є доволі тривожним, адже чимало карт були створені ще рік тому чи навіть раніше, а отже відображена на них інформація може бути застарілою.
Не вдалося знайти мапи укриттів на офіційних ресурсах Горішніх Плавнів, Конотопа, Кременчука, Кропивницького, Олександрії, Павлограда, Первомайська, Полтави, Стрия, Черкас та Шостки. Влада цих міст інформує жителів про укриття, але робить це по-різному і часто у незручний для користувача спосіб. Наприклад, у Кременчуці інструкція за 2022 рік досі є у новинах, але посилання на саму карту вже не працює. У Черкасах знайти актуальну мапу на новому сайті мерії неможливо — посилання залишилось у матеріалі 2022-го року на старій версії порталу.
У деяких із цих громад вже існують корисні ресурси, які достатньо інтегрувати на сайти міських рад. Так, для Горішніх Плавнів, Кременчука та Полтави списки сховищ опубліковані на сайті обласної військової адміністрації. А мапи для Конотопа та Шостки розмістили на порталі ДСНС Сумської області.
Де ще респонденти шукали мапи укриттів?
За результатами опитування, 39 респондентів з 55 змогли знайти мапу захисних споруд свого міста (71%).
На перший погляд, цей показник виглядає доволі оптимістично — майже три чверті опитаних орієнтуються в безпековому просторі своїх громад. Проте, реальний досвід українців показує, що процес пошуку найближчого укриття часто нагадує квест. Наприклад, з’ясувалось, що навіть жителі однієї громади шукають інформацію абсолютно по-різному. Хтось знаходив карту захисних споруд у мобільному застосунку, хтось на офіційному сайті міськради, інші знаходили деінде.
Майже третина опитаних (31%), які знайшли мапу укриттів, одразу шукали її в мобільному застосунку. Половина з них — жителі столиці, де функціонує додаток «Київ Цифровий». Серед інших опитаних були жителі Вінниці, Сум, Горохова, Жовтих Вод та Харкова, проте вони не конкретизували назви додатків. Винятком став лише один респондент із Хмельницького, який зазначив, що використовував застосунок «Дія».
Серед щасливців, які все ж знайшли мапу, ще 23% зробили це за допомогою пошуку в Google. Так зробили три жителі Сум, два жителі Шептицького, а також по одному респонденту з Вінниці, Запоріжжя, Івано-Франківська та Павлограда. Цікаво, що обидва посилання, які надали шептичани, вели на сторінку офіційного порталу Шептицької міської ради, який вже оновили.
Аналіз доступу до укриттів
Навіть серед тих 39 міст, які оприлюднили посилання на мапи захисних споруд, більшість цифрових рішень не містять усього обсягу необхідної інформації. Сучасні виклики тривалої війни демонструють, що недостатньо просто викласти перелік сховищ — потрібно створювати повноцінні сервіси з оперативним оновленням даних і можливістю отримувати відгуки від користувачів.
Варто відзначити, що всі ресурси коректно відкриваються на смартфонах. Це свідчить про хорошу адаптацію до потреб людей, адже під час повітряної тривоги саме мобільний телефон часто є основним інструментом для пошуку найближчого сховища.
Утім з якістю інформації існують великі проблеми: аналітики виявили, що лише на 11 мапах адреси укриттів та їхні типи вказані чітко, тоді як на інших 28 дані деталізовані не повністю. В опитуванні містян 59% респондентів змогли чітко визначити, де розташоване найближче до них укриття, а ще для третини ця інформація була зрозумілою лише частково. В екстреній ситуації це може завадити швидко знайти безпечне місце, особливо людям, які погано знають місто.
До того ж експерти програми виявили, що лише три ресурси надали повну інформацію про доступ до укриттів, три — частково, а на 33 мапах таких даних взагалі не було. Серед респондентів, хто таки спробували скористатися знайденим сховищем на практиці, майже половина (47,8%) заявили про проблеми з реальним доступом.
Найслабшим місцем у комунікації виявився зворотний зв’язок: лише на трьох ресурсах аналітики знайшли контакти чи форми для звернень, а повні дані про відповідальних осіб — тільки на п'яти. При цьому серед опитаних містян понад половина, а саме 54%, все ж змогли знайти потрібний контакт для повідомлення про проблему.
Інсайти та прогалини на прикладі міст
Серед досліджених міст Київ створив найбільш функціональну карту захисних споруд, доступну зокрема у застосунку «Київ Цифровий». Вона містить інформацію про режим доступу до укриттів, функцію пошуку найближчого сховища та контактні дані й форму зворотнього зв’язку для повідомлень про проблеми. Варто зазначити, що аналітики оцінювали лише цифрові можливості карти, а не реальний стан укриттів або їх доступність.
Читайте такожКличко: у Києві функціонує понад 4300 укриттів різного типу (доповнено)
Хоча за результатами опитування, усі респонденти з Києва використовували для пошуку укриттів столичний застосунок, ця мапа має важливий недолік: дізнатися дату її оновлення вкрай важко. У застосунку «Київ Цифровий» цієї інформації немає — вона доступна лише на Порталі даних Києва. Користувач, який потрапляє на сторінку з мапою, бачить, що вона оновлювалась просто сьогодні. Але якщо перейти на сторінку ресурсу «shelters» відповідного набору даних, стає зрозумілим, коли насправді вносилися останні зміни.
Порівняно високі результати також продемонструвала Вінниця. Знайти інтерактивну карту на сайті можна всього у два кліки прямо на стартовій сторінці. Ресурс має зручну навігацію, детальний опис приміщень і режимів доступу, а також форму зворотного зв'язку для містян. Покращити мапу можна, додавши інформацію про останню дату оновлення, аби забезпечити інформацію про актуальність карти.
Примітно, що в опитуванні жителів думки вінничан розділилися: троє містян знайшли мапу на сайті ради, один — через Google (посилання привело його на портал муніципальної варти), ще один скористався мобільним додатком, а останній респондент узагалі не зміг нічого знайти. Ці результати свідчать про те, що міськраді варто більше популяризувати власні зручні інструменти.
Найбільше системних проблем зафіксовано у Броварах, Дніпрі та Харкові — у цих містах серед елементів, за якими оцінювали якість мап, було знайдено лише по одиниці, а подекуди інформація наявна лише частково. Примітно, що в Дніпрі аналітики програми знайшли дві інтерактивні мапи захисних споруд, але обом бракувало корисної інформації саме для відвідувача (Відкрита мапа Дніпра та Укриття Дніпро).
Двоє харків’ян також відгукнулися на опитування, відзначивши у відкритих відповідях, що підвали у Харкові непридатні або недоступні для захисту від ракетних ударів. Опитані погоджуються, що єдиним справді надійним сховищем у місті є метро, тоді як більшість офіційних укриттів на карті є суто формальними.
Що варто змінити
Аналітики програми виявили, що 39 із 50 муніципалітетів розмістили посилання на мапи, але за цією цифрою ховається системна проблема з якістю. На переважній більшості мап не зазначено дати останнього оновлення, не оприлюднено контактних даних відповідальних осіб чи установ, а також відсутня інформація про доступність захисних споруд. Мапи є, але вони не працюють як повноцінний сервіс для людини в екстреній ситуації.
Серед опитаних майже кожен другий, хто знайшов мапу і спробував скористатися сховищем, зіткнувся з проблемами фізичного доступу. Додаткові коментарі респондентів містять згадки про проблеми з доступністю, належним станом та фактичною придатністю укриттів. Люди часто не можуть потрапити до позначених на карті сховищ, сумніваються в їхній безпечності та повідомляють про невідповідність між офіційною інформацією і реальним станом об’єктів.
Експерти програми рекомендують громадам:
1. Переглянути наявність та актуальність мап захисних споруд. Міська рада може розглянути варіант створення мапи на основі набору відкритих даних «Дані про розташування захисних споруд цивільного захисту» згідно з рекомендаціями Мінцифри та додати відповідний сервіс на головну сторінку порталу міськради, або розглянути можливість оприлюднити вже наявні мапи захисних споруд, що були створені іншими органами влади (наприклад, обласною радою чи ДСНС).
2. Впевнитись, що на мапі укриттів можна знайти:
-
актуальність даних: дату їх останнього оновлення;
-
точну локацію: не просто загальну адресу, а конкретне розташування (підвал, цокольний поверх, підземний паркінг, номер під’їзду чи код на дверях);
-
умови доступу: чіткі відомості про обмеження (наприклад, місткість споруди або режим роботи укриттів у закладах освіти, які під час уроків доступні лише для учнів);
-
контакти для зв'язку: прямі телефони відповідальних осіб або балансоутримувачів сховища.
3. Не менш важливо забезпечити зручну мобільну версію карти для смартфонів та інтегрувати форму зворотного зв’язку (або можливість повідомити про проблему), щоб жителі могли миттєво повідомляти про будь-які неточності на локаціях.
Нагадаємо, що кожен громадянин може допомогти покращити систему укриттів у своєму місті. Якщо ви виявили помилку на карті, відсутність укриття за вказаною адресою чи проблеми з доступом до нього, зафіксуйте це та повідомте міську раду. Для цього достатньо звернення через сайт, чат-бот або електронну пошту міської ради. Ваше повідомлення може стати поштовхом до виправлення проблеми та зробити укриття доступнішими для громади (шаблон звернення).
Варто згадати й про ініціативи самих містян створювати корисні ресурси. Зокрема у Запоріжжі діє мапа «Укриття Запоріжжя: реальний стан від мешканців», де жителі діляться реальним досвідом відвідин сховищ та взаємодіють задля безпеки громади.
Належна якість, регулярне оновлення та доступність даних про захисні споруди — це базова складова відповідальності влади та ключовий елемент безпеки громадян у критичний момент. Сподіваємося, що громади звернуть увагу на виявлені системні прогалини та оперативно удосконалять цей життєво важливий інструмент.
Читайте такожКуплю укриття, дорого. Хоч в когось